вибори у Німеччині

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель виступила за проведення нових виборів у Бундестаг після того, як «вільні демократи» відмовились об'єднуватись у коаліцію з партією Меркель.

Попри місця у парламенті Німеччини праворадикали не зможуть впливати на важливі рішення.

Уперше з часів Другої світової ультраправі здобули місця в німецькому парламенті. Проходження в Бундестаг ультраправої партії — «Альтернативидля Німеччини» (Alternative für Deutschland — AfD) стало, мабуть, найрезонанснішою подією німецьких виборів. Праві популісти стали третьою за кількістю політсилою в парламенті, після християнських демократів та соціал—демократів.

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що вестиме переговори з іншими партіями для формування коаліційного уряду і подальшої роботи. Водночас вона не згадала праву партію «Альтернатива для Німеччини», яка вперше після Другої світової війни ввійшла в Бундестаґ.

24 вересня у Німеччині відбулися парламентські вибори. Саме вони визначатимуть те, яким буде німецький уряд у найближчі 4 роки.Громадське провело спеціальний ефір, присвячений тому, як і кого Німеччина обирає.

Попри особливе ставлення деяких німецьких політичних сил до Росії, загальна політика Німеччини не зміниться, поки при владі сили чинної канцлерки Ангели Меркель.

Лідер «Соціал—демократичної партії» Німеччини Мартін Шульц висловився проти створення коаліції з «Християнсько—демократичним союзом», лідером якого є канцлерка країни Ангела Меркель.

Головною темою передвиборчої кампанії у Німеччині стало питання біженців.

За попередніми даними правлячий блок «Християнсько—демократичний союз» отримав 33,5% голосів.

Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» отримала 13% голосів на виборах в Бундестаг. Такими є результати екзит—полів на виборах у Німеччині.

Чи залишиться Ангела Меркель канцлеркою ще на 4 роки, якою може бути німецька коаліція, чи може змінитися політика Берліна щодо України та Росії