Новий ринок електроенергії: як він працюватиме та які ризики несе
В Україні запрацювала нова модель ринку електроенергії. Із наближенням цієї дати частішали дискусії про те, наскільки країна готова до нього та які наслідки матиме перехід на нову модель. Громадське розбиралося, як працюватиме новий ринок електроенергії та які саме ризики для звичайних українців матиме його запровадження.
Як працював ринок електроенергії до 1 липня?
Раніше електростанції, які виробляють електроенергію, продавали її державній компанії Енергоринок. Вартість цієї електроенергії для кожного виду електростанцій (теплові, атомні тощо) встановлював регулятор — Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Після купівлі електроенергії у електростанцій Енергоринок продавав її розподільчим компаніям — обленерго, а ті, в свою чергу, — приватним споживачам та підприємствам.
Кошти за електроенергію рухалися у зворотному напрямку: сплачені за платіжками гроші надходили до обленерго, звідки прямували до Енергоринку, який розподіляв їх між електростанціями.
У цій системі тарифи у платіжках, які отримували прості громадяни, були набагато нижчими за ті, за якими платили підприємства: для населення кіловат-година коштувала 1,05 гривні, а для бізнесу — близько 2 гривень. При цьому для бізнесу тариф розраховували за допомогою середньозваженого показника щогодинного споживання, який не включав те, що у пікові години електрики споживається набагато більше.
Така система з різними тарифами для населення та бізнесу називається «перехресним субсидуванням»: низьку вартість електрики для населення компенсував бізнес.
Для чого були потрібні зміни?
Україна переходить на модель виробництва та продажу електроенергії, яка передбачає ринкові, тобто більш справедливі, ціни на електрику. Коли ціни встановлював регулятор, це, зокрема, сприяло виникненню «схем», на кшталт сумнозвісного «Роттердам+», і призводило до надприбутків, що їх отримували енергетичні компанії.
Також ринкові відносини мають створити сприятливі умови для залучення інвестицій у сферу енергетики.
Крім того, запровадження нової моделі ринку електроенергії передбачене Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Які зміни на ринку електроенергії вже діяли?
Нову модель ринку електроенергії в Україні вирішили запроваджувати у два етапи. Перший розпочався 1 січня 2019 року. Зокрема, тоді кожне обленерго розділили на дві компанії: оператора системи розподілу (тобто компанію, яка відповідає за дроти, трансформатори та інші комунікації) та компанію-постачальницю (яка є посередником між Енергоринком та споживачем).
Що змінилось з 1 липня?
1 липня 2019 року в Україні розпочався другий етап запровадження ринку електроенергії. Відтепер докорінно змінюються взаємовідносини між головними учасниками ринку: обленерго та генеруючими компаніями (тобто, електростанціями).
Так, компанію Енергоринок (посередника між обленерго та електростанціями) ліквідують. Вироблену електростанціями енергію вже не будуть продавати до «єдиного кошика» та звідти розподіляти між споживачами. Електроенергією тепер торгуватимуть як звичайним товаром. Водночас держава повністю втратить контроль над визначенням її вартості. НКРЕКП вже не буде встановлювати, скільки коштує електроенергія, вироблена на атомних чи теплових електростанціях, це робитиме ринок.
Торгуватимуть електроенергією на кількох «майданчиках»:
Ринок двосторонніх договорів — тут постачальник буде купувати електрику безпосередньо в електростанції, уклавши договір.
Ринок на добу наперед — це біржа, де торгуватимуть електроенергією, яку постачальники планують використати наступної доби. Наприклад, 1 липня на цій біржі торгуватимуть електрикою, яку продаватимуть споживачам 2 липня.
Внутрішньодобовий ринок — це також біржа, де торгуватимуть електрикою, яку мають спожити цієї ж доби (тобто 1 липня купують електрику, яку кінцевий споживач отримає того ж дня).
Балансуючий ринок — до нього постачальники звертатимуться, якщо придбаної ними електрики на попередніх двох біржах виявиться недостатньо (наприклад, якщо зросли обсяги споживання електроенергії через несподівану спеку).
Що буде з виробниками «зеленої» енергії?
Із запровадженням нової моделі ринку держава не припинить підтримувати альтернативні джерела енергії. «Зелені» електростанції (які виробляють енергію з відновлювальних джерел, тобто — з вітру, сонячного світла тощо) не братимуть участі у торгах на передбачених новою моделлю «майданчиках». Натомість вироблену ними електрику викуповуватиме новостворена державна компанія під умовною назвою «гарантований покупець». При цьому платити за вироблену з альтернативних джерел енергію будуть за «зеленим» тарифом, який в Україні є одним з найвищих у Європі.
Також «гарантований покупець» буде викуповувати надлишки електроенергії у домашніх електростанцій українців.
Які ризики несе нова модель енергоринку?
Низка учасників ринку, а також експерти та регулятор (НКРЕКП) заявляють, що Україна ще не готова до нового ринку електроенергії. Досі немає відповідної інфраструктури, зокрема тієї, яка необхідна для ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку (торги на цих ринках уряд буде здійснювати через приватну «Українську енергетичну біржу», а надалі планують розробити власний, державний «майданчик» на базі системи Prozorro).
Також існує думка, що другий етап реформи призведе до різкого стрибка цін на електрику, зокрема для промисловості. Так, за підрахунками Укренерго, вартість електроенергії для підприємств з 1 липня зросте на 42%, за підрахунками НКРЕКП — на 40-50%.
Представник президента у Кабміні Андрій Герус заявив, що запровадження нового ринку з 1 липня може призвести до відключення від електроенергії цілих населених пунктів.
«Думаю, не всі розуміють результати того експерименту — а це від можливої нової хвилі невиплат зарплат шахтарям (через провал платежів/розрахунків за електроенергію) до можливого відімкнення електроенергії, води та тепла у деяких населених пунктах», — сказав Герус.
Тож, на думку деяких експертів, початок другого етапу потрібно було відкласти, аби доопрацювати систему та максимально убезпечитися від підвищення цін.
Відтермінувати запровадження нового ринку електроенергії Україні радили й міжнародні організації — Світовий банк, ЄБРР та інші.
У парламенті були зареєстровані одразу декілька законопроектів, які пропонували відтермінувати остаточний перехід на нову модель ринку: депутатський — до 1 жовтня 2019 року та президентський — до 1 липня 2020 року.
Тим часом в уряді переконували, що запуск нового ринку суттєво ціни на електрику не підвищить.
Чи вплине новий ринок на витрати українців?
Ціни на електрику для населення не зростуть. Уряд зобов’язав Енергоатом та Укргідроенерго (державні компанії, які відповідають за атомні та великі гідроелектростанції) продавати електроенергію для потреб населення за зниженими цінами.
Водночас за можливе підвищення ціни для промисловості все ж доведеться заплатити звичайним українцям. Адже вартість спожитої підприємствами електрики є частиною собівартості товарів та послуг — від інтернету до хліба.
Крім цього, вартість електрики може зрости і для бюджетних установ. Аби покрити витрати, кошти братимуть з бюджету, який формується, зокрема, зі сплачених кожним українцем податків.