🎧 Операції з пересадки лімфовузлів, або Як вилікувати лімфостаз і поліпшити якість життя

Тема нового епізоду — операції за наявності лімфостазу або лімфедеми. Обидва цих терміни означають застій лімфи й тканинної рідини. Лімфообіг має для організму не менше значення, ніж робота кровоносної системи. Тому будь-які порушення в структурі лімфатичної системи відразу даються взнаки, внаслідок чого утворюється набряк.

Дуже часто від набряків кінцівок страждають пацієнтки з діагнозом рак молочної залози. Це відбувається після операцій, коли видаляється і пухлина, і лімфатичні регіонарні вузли, а також після лікування променевою терапією. Пошкодження лімфатичної системи призводять до збільшення обсягів рук або ніг, в цій ділянці знижується імунітет, тому лікарі наполегливо рекомендують уникати травм і навантажень на кінцівки на прооперованій стороні.

Протягом тривалого часу це ускладнення вважалося неминучим злом. Головним завданням було перемогти рак, а те, що жінка страждатиме від набряку і не зможе повноцінно використовувати руку решту життя — це вважалося побічними діями лікування. Але сучасна хірургія пропонує рішення: лімфостаз, навіть на занедбаній стадії, можна вилікувати. Хоча краще спробувати запобігти захворюванню ще на етапі оперативного втручання з видалення пухлини.

Як діагностують лімфостаз, які існують показання для операції, які мікрохірургічні маніпуляції допомагають повернути пацієнтові якість життя, співставну з тією, яка була до хвороби? Про це розповідає російський реконструктивний хірург Володимир Івашков, який виконує такі операції протягом уже 10 років. Він завершив школу мікрохірургії при онкологічному центрі MD Anderson Cancer Center (США), пройшов навчання з реконструктивної мікрохірургії молочної залози та відновлення грудей у клініці Hospital de Sant Pau (Іспанія), стажувався за напрямом «хірургічне лікування лімфостазу руки після мастектомії» в Tokyo University Hospital (Японія). Лікар Івашков — один із провідних фахівців за кількістю виконуваних у Росії операцій із лікування лімфостазу після комплексного лікування раку молочної залози.

Слухайте цей епізод на Castbox, Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts і YouTube. Слухайте весь другий сезон подкасту на Castbox і Soundcloud.

Коли може розвинутися лімфостаз?

Розрізняють первинний (уроджений) лімфостаз і вторинний.

Первинний лімфостаз — це доволі різнорідна група захворювань, які як правило пов'язані з мутаціями, спадковими або неспадковими. Більш схильні до цього захворювання жінки. Лімфостаз може розвиватися на кінцівках, але також — на внутрішніх органах. Це важчі форми захворювання, коли набряк і лімфатичні кісти формуються всередині кишківника, печінки, нирок та ін., тобто в тих органах, де є лімфатична система.

Причиною первинного лімфостазу можуть бути патології лімфатичних судин, проблеми з клапанним апаратом лімфатичних судин.

Вторинний лімфостаз часто розвивається в онкопацієнток після операцій із видалення пухлини та лімфовузлів, а також через отримання променевої терапії.

Які існують методи діагностики лімфостазу?

Насамперед застосовують візуальний огляд, адже різниця в розмірі кінцівок одразу помітна. Також використовується флуоресцентна лімфографія, коли вводиться контрастний препарат індоціанін зелений, і за допомогою спеціального обладнання візуалізують рівень блокування лімфообігу. Ця маніпуляція є золотим стандартом для діагностики вторинного лімфостазу.

За первинного лімфостазу також роблять МРТ на апараті високої інтенсивності поля, іноді з використанням спеціальних контрастів. Це дає побачити внутрішні патології лімфатичної системи. Ще один метод діагностики — лімфосцинтиграфія, яка допомагає отримати зображення лімфовузлів кінцівок, оцінити їх функціонування.

Які показання існують для операції з лікування лімфостазу?

Оцінюються передусім розміри рук і ніг, якість шкіри, венозний малюнок, епізоди бешихи. Також проводиться піттинг-тест, коли після натискання на кінцівку на шкірі може залишатися ямка. Це вказує на накопичення міжклітинної рідини та лімфи в жировій клітковині шкіри.

Стадії лімфостазу (а їх усього чотири) у цьому разі не мають особливого значення, вважає лікар Івашков. Лікування або профілактику лімфостазу, як і будь-якого іншого захворювання, потрібно розпочинати за перших ознак, а краще — уже на онкологічному етапі, коли є можливість під час операції зберегти лімфовузли. Для цього застосовується біопсія сторожового лімфовузла, яка дає змогу зрозуміти, чи є там ракові клітини. Якщо лімфовузли все-таки доводиться видаляти, можна застосувати профілактичні заходи попередження лімфостазу — це формування лімфовенозних анастомозів. Суть цієї хірургічної операції полягає в полегшенні відтоку лімфи з лімфатичних судин: лімфатичні колектори вшиваються в вену, що дає змогу уникнути скупчення рідини, лімфи. Так, імовірність розвитку лімфостазу знижується у 20 разів. Також під час операції з видалення пухлини, наприклад, у молочній залозі, пацієнтці можуть не лише одночасно відтворити форму грудей за допомогою клаптя з живота, а й пересадити в зону операції здорові лімфовузли.

Що менш розвинена хвороба, то простіше триває лікування лімфостазу для лікаря та пацієнта. У разі пізніх стадій застосовується не тільки пересадка лімфовузлів, але й вібраційна вакуумна аспірація разом із ультразвуком. Лікування поширеного лімфостазу забирає 8-12 місяців.

Оцінити результат операції допомагає повторна лімфографія через 6 місяців після операції.