Переговори про нову програму з МВФ загрожують скороченням золотовалютних резервів — голова ради НБУ
Анонсований президентом України Володимиром Зеленським початок переговорів з Міжнародним валютним фондом про нову кредитну програму на противагу продовженню співпраці в межах існуючої програми, несе загрозу стійкості національної валюти та золотовалютним резервам.
Таку думку висловив голова ради Національного банку України Богдан Данилишин.
За його словами, наразі Україні критично важливим є отримати черговий транш МВФ, який необхідний у першу чергу для того, аби розрахуватися з міжнародними валютними зобов’язаннями. Якщо ж почнуться переговори про нову програму з МВФ, то отримання траншу відкладеться щонайменше до жовтня 2019 року (в той час як відповідно до затвердженого графіку транш мав надійти Україні у травні 2019 року).
За словами Данилишина, окрім власне траншу МВФ на 1,3 мільярда доларів, Україна мала отримати транш мікрофінансування від ЄС на 500 мільйонів євро та кредит від Світового банку на 1 мільярд доларів.
«У варіанті з новою програмою (МВФ) терміни отримання кредитів передбачити складно. Робота над новою програмою може зайняти в кращому випадку пару місяців. Врахуємо й те, що представники Фонду для її обговорення приїдуть не раніше формування нового уряду за підсумками парламентських виборів. Виходить, раніше вересня представників МВФ чекати не доведеться, тому підписання документів варто очікувати не раніше кінця вересня — початку жовтня», — повідомив Данилишин.
За його розрахунками, затягування з отриманням нового траншу може призвести до збільшення обсягів запозичень уряду на внутрішньому ринку, а також до суттєвого скорочення золотовалютних резервів та стрибка курсу іноземних валют.
«Впораємося? Впораємося. Але в чималому ступені за рахунок запозичень уряду, в окремих випадках — міжнародних резервів НБУ, які вже за підсумками травня знизяться через виплати за держборгом 1,7 млрд доларів. Тому, якщо зберігається можливість продовження співпраці з МВФ в рамках діючої програми, доцільно цим скористатися», — додав Данилишин.
За його словами, негативно на курс валют може вплинути також несприятлива ситуація в енергетичному секторі, зокрема загроза припинення транзиту російського газу до ЄС (який приносить України щороку по 3 мільярди доларів), необхідність збільшити обсяги газу у підземних сховищах. Крім цього, несприятливою є ситуація на міжнародних ринках товарів українського експорту. У підсумку, кожне з перерахованих явищ негативно впливатиме на курс валют.
Зазначимо, що наприкінці травня для стримування росту курсу валют Нацбанк продав 43 мільйони доларів з міжнародних резервів.
Міжнародні резерви (або золотовалютні резерви) — це грошові та фінансові накопичення держави у світових валютах (доларах, євро) та дорогоцінних металах. Вони необхідні для того, аби коригувати курс національної валюти (продажем валюти за встановленим курсом Нацбанк може регулювати курс валют) та розраховуватись за валютними зобов’язаннями держави.
Нагадаємо, що обсяг міжнародних резервів України на початку травня скоротився на 0,5% — до 20,52 мільярда доларів.
Зазначимо, що Нацбанк поповнює міжнародні валютні резерви для того, аби мати змогу розраховуватись за зовнішніми державними боргами. Так, на погашення державного боргу у 2019 році Україна витратить близько 40% бюджету. Наразі, обсяг державного боргу України складає 78,3 мільярда доларів.