П'ять цифр про українську економіку в 2018 році

Субсидії, здорожчання газу, державний борг та курси валют. Громадське обрало головні цифри, якими запам’ятався 2018 рік для української економіки.

За рік долар то підбирався до неприємних 28,86, то падав та завмирав на позначці 25,9. Такі коливання для України — явище звичне і називається «плаваючий курс», до формування якого Нацбанк перейшов з лютого 2015 року.

Українці не запанікували навіть після введення воєнного стану: в перші його дні середній курс піднявся до 28,5 — 29 гривень за долар, та вже за тиждень він знову повернувся до 27,8. Зараз, попри наближення Нового року тримається на позначці 27,5 — 27,7.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Нашкодити може паніка, а не воєнний стан, але долара по 40 гривень не буде

На 23,5% газ подорожчав після перемовин Уряду з МВФ. Цього року ціна більше не зростатиме. Утім, Кабінет міністрів спільно з Міжнародним валютним фондом затвердив графік, за яким наступне здорожчання буде 1 травня 2019 року до 9 850 гривень за тисячу кубометрів, і ще одне з 1 січня 2020 року — до 12 300 гривень.

Це спричинили одразу кілька чинників. По-перше, більше немає імпорту з Росії, який був політично дешевим. По-друге, раніше те, що не доплачували домогосподарства покривала промисловість, сплачуючи за газ у рази більше. Зараз тарифи поступово зрівнюються. По-третє – ми не вкладали у власний видобуток газу.

Наразі Україна видобуває власного газу на рівні 20 мільярдів кубів на рік. Приблизно стільки споживають українці й теплоенерго. Але загалом нам потрібно близько 32 мільярдів кубометрів. Тож решту доводиться імпортувати з-за кордону. Цей газ іде, наприклад, на промисловість чи для технічних потреб.

Ще кількадесят років тому в Україні видобували утричі більше газу. Втім, після розпаду СРСР компанії не вкладали гроші у розвиток галузі. Щоб виправити ситуацію та створити внутрішній ринок газу кілька років тому в нас запровадили комерційну ціну — ціну власного видобутку зрівняли з імпортом. Якби цього не відбулось, власний видобуток впав би до 12 мільярдів кубометрів вже у 2020 році. Отже виходить, що платити за газ більше доводиться, щоб мати власний газ, отримати свободу вибору та самим обирати вигіднішого постачальника.

Для порівняння, дохід бюджету на 2019 рік становить трохи більше 1 трильйона гривень. Тобто наразі Україна винна 2 річних бюджети.

З них, за даними Міністерства фінансів, 1,3 трильйони гривень складає зовнішній борг — тобто гроші, які Україна винна іноземним установам, та 763 мільярди гривень — внутрішній, те що держава винна своїм компаніям, банкам чи громадянам.

Водночас цьогоріч держава скоротила зовнішній борг на 3 мільярди доларів, а держборг – на 50 мільярдів гривень, у порівнянні з 2017 роком.

В найближчі два роки країну чекають пікові виплати. За даними НБУ, в 2019-2020 роках, держава повинна виплатити за зовнішнім держборгом близько 12 мільярдів доларів, включаючи відсоткові платежі. Тільки на наступний рік в бюджет заклали понад 400 мільярдів гривень на погашення та обслуговування державного боргу.

Проте Уряд, НБУ та економісти запевняють, що таке кредитне навантаження не матиме для країни негативних наслідків, оскільки Україна має підтримку з боку МВФ та інших міжнародних партнерів.

З цих 44 мільярдів рекордних 11,5 мільярдів гривень отримали місцеві бюджети.

Найактивніше державні гроші на ремонт доріг витрачали у Хмельницькій області. Тут станом на кінець жовтня використали 100% державних субвенцій, що складає майже 455 тисяч гривнь. Активно проводили закупівлі та витрачали гроші на ремонт у Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях.

Найменше грошей на ремонт доріг пішло в Луганській області — з виділених 353 тисяч гривень використали всього 42%.

Не дуже переймалися закуплівлями для будівництва та ремонту доріг в Миколаївській та Закарпатській областях. Тут на ремонт пішло трохи більше половини виділеної суми.

Крім того, у 2018 році вирішили змінити й систему виплат субсидій. Якщо коротко, то з січня 2019 будуть нараховувати субсидії не кубометрами, як раніше, а живими грошима. Допомогу обіцяють нараховувати безпосередньо на банківський рахунок. Він матиме спеціальний режим використання: спершу одержувач субсидії оплачує рахунок за комунальні послуги. Якщо ж в кінці опалювального сезону на рахунку залишаться гроші, їх можна буде використати на власний розсуд.

Перехід на нову систему відбуватиметься у три етапи. Спершу живі гроші отримуватимуть ті, хто подається на субсидію вперше. З травня гроші на картку почнуть приходити тим, хто отримує субсидію вже давно та навіть влітку. А це близько 3 мільйони домогосподарств.

До нової системи Мінфін підштовхнули підвищення ціни на газ та чималий дефіцит в бюджеті на наступний рік. Нова система має скоротити кількість субсидіантів та видатки. Так, у 2019 році на субсидії закладено 57 мільярдів гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Бюджет-2019: долар по 29,4, найбільше витрачатимуть на соціалку, оборону та борг