Бюджет-2019: долар по 29,4, найбільше витрачатимуть на соціалку, оборону та борг

У 2019 році на розвиток і забезпечення роботи економіки держава планує витратити понад 1 трильйон гривень, з яких п’ята частина піде на соціальні потреби, ще майже стільки ж — на силові та оборонні структури.

Загалом між першим і другим читанням депутати збільшили видатки й доходи майже на 18 мільярдів гривень. Попри це, дефіцит бюджету залишився незмінним (2,3%). ВВП, за прогнозами парламентарів, буде на рівні 3% за умови інфляції 7,4%.

Учора призначена міністерка фінансів Оксана Маркарова пояснила, що підготовлений до другого читання проект держбюджету «змінився не драматично»: додали грошей Міноборони, соціальному захисту, трохи освіті та дорожній інфраструктурі.

Експерти називають цей бюджет консервативним і складеним під вимоги Міжнародного валютного фонду.

«Цей бюджет до певної міри був складним, тому що потрібно було поєднати вимоги МВФ до стриманості зростання доходів, видатків та дефіциту з апетитами депутатів та керівної верхівки в передвиборчий рік. Але вплив МВФ є сильнішим, бо між першим та другим читанням бюджет збільшився тільки на 1-2%, а дефіцит залишився незмінним, попри те, що певні депутатські забаганки виконали», — розповідає заступниця керівника Центру економічної стратегії Марія Репко.

ВИДАТКИ

Якщо уявити бюджетні видатки як стос з 10 книжок, то 1,5 з них наступного року піде на обслуговування боргу, ще по 2 — на соціалку та силовий блок, по 1 припаде на медицину й освіту. А решту 2 поділять між собою всі інші міністерства й відомства.

Проект бюджету, поданий на перше читання, передбачав зменшення витрат на Адміністрацію президента (–11%), Кабмін (–9%) та Верховну Раду (–4%) в порівнянні з минулим роком. Але так не буде.

Протягом останніх років видатки на центральні органи влади постійно зростали. Зрештою, цей рік не став винятком. Не змінилися лише витрати на президентську адміністрацію, апарат парламенту отримає на 8% більше, ніж торік, а Кабмін — на 17%. Додамо сюди ще майже 2,5 мільярди гривень, які витратять на вибори президента та майже 2 мільярди на вибори парламенту.

Але найбільше коштів у 2019-му витратить Міністерство фінансів: тільки на погашення та обслуговування держборгу піде понад 400 мільярдів гривень.

Водночас бюджет самого Мінфіну врізали на 3 мільярди гривень. Економити їм доведеться на всьому.

Та найсерйозніше скоротили дотації місцевим бюджетам — на цілий мільярд.

Загалом на місцях у 2019 році отримають майже 305 мільярдів гривень на цільові програми: близько 122 мільярдів на субсидії, майже 73 мільярди на освіту. Найбільше грошей дадуть Львівській та Дніпропетровській областям, найменше — Луганщині та Кіровоградщині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Бюджет-2019: дорога СБУ та дешевий уряд

Медицина — 95,7 мільярда гривень (на 10% більше, ніж торік)

Сюди входять усі «безкоштовні» медичні послуги країни: освіта для медиків, ліки, вакцини, інформаційні кампанії, експериментальне лікування та діагностика хвороб.

⅔ цих грошей (55 мільярдів) підуть у регіони — на медичні заклади, яких досі не торкнулася реформа — спеціалізовані амбулаторії, стаціонарну та екстрену медичну допомогу.

На пілотне впровадження реформи вторинної ланки медицини в кількох регіонах виділили 2 мільярди гривень.

Удвічі зростуть видатки на первинну медичну допомогу — понад 19 мільярдів гривень підуть Національній службі здоров’я. Нагадаємо, її створили у 2018-му, щоб розподіляти державні кошти між сімейними лікарями й терапевтами. Від січня 2019 року сімейні лікарі й терапевти отримуватимуть гроші виключно за системою «гроші йдуть за пацієнтом».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Структура на 80 мільярдів: що треба знати про Національну службу здоров'я та її очільника

На лікарів другої та третьої ланки зміни очікують з 2020 року. За планом, фінансування медицини за 2 роки зросте у 2,3 раза.

На лікування громадян за кордоном уряд виділив рівно стільки, скільки передбачалося в бюджеті 2018 року — 389,9 мільйона гривень.

Бюджет МОЗ — один з найбільших серед міністерств України, проте грошей покрити всі медичні програми для пацієнтів не вистачає.

«Державні програми забезпечили тільки на 80% — це дитяча онкологія. А доросла, навіть за умови перерозподілу грошей і виділення 463 мільйонів на закупівлю ліків, все одно покрита на 35% від потреби. Потрібно ще мінімум 11 мільярдів. А в наступному році, якщо запустимо державний гарантований пакет медичних послуг, потрібно буде знайти ще мінімум 50 мільярдів», — розповідає Оксана Корчинська, заступниця голови комітету ВРУ з питань охорони здоров’я.

Серед профінансованих програм на наступний рік є такі, що суттєво не змінилися. Це «Безкоштовна діагностика» (2 мільярди гривень), «Доступні ліки» (1 мільярд гривень), та закупівля ліків для хворих, які не можуть самостійно купити необхідні для життя дорогі препарати (5,9 мільярда гривень).

На реформу екстреної допомоги піде трохи менше мільярда. А на розбудову мережі кардіоцентрів — майже 150 мільйонів гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працюватиме ухвалена медична реформа

Освіта — 126,9 мільярда гривень (на 19% більше)

У бюджеті через субвенції закладено майже 70 мільярдів гривень на зарплати вчителям середніх шкіл. Утім, така новела не торкнулася викладачів профтехучилищ і вихователів садочків, отож наступного року їм навряд чи варто розраховувати на зростання зарплат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Країні потрібні робочі руки: профтехосвіту хочуть зробити престижною — залучають підприємства і мотивують студентів

Левову частку складуть академічні стипендії студентам — 3,4 мільярда гривень. Загалом це більше, ніж цьогоріч, але на 15% менше, ніж у 2017-му.

Решта коштів підуть на Академію наук, цільові програми, наприклад, покращення якості освіти. Зокрема, бюджет передбачає ремонт або побудову спортивних шкіл у регіонах (150 мільйонів), курси й тренінги для вчителів (1,5 мільярди). Джерела Громадського, близькі до Міністерства освіти і науки, розповідають: ці гроші витратять на впровадження програм з інклюзії, які курує дружина президента Марина Порошенко.

Крім того, 1 мільярд виділили на президентську програму підтримки освітніх та наукових програм для молоді, що передбачає, наприклад, проведення інтернету в сільські школи. Депутатів обурив такий пункт до бюджету, адже виділені з такою метою гроші вважають профінансованою з бюджету передвиборчою програмою Петра Порошенка.

Майже 1,25 мільярда гривень витратять на освітню реформу, в школах продовжать упроваджувати програму «Нова українська школа»: придбають нові меблі, переобладнають класи й куплять нові підручники для першачків.

Ще мільярд піде на покращення середньої освіти для решти класів. А трохи більш як 500 мільйонів виділять на забезпечення освіти для учнів з особливими потребами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Школа замість інтернату: що треба знати про реформу інклюзивної освіти

Культура — 7 мільярдів гривень (як і торік)

У масштабах країни та світу — це невеликі гроші. До прикладу, бюджет музичної драми «Богемна рапсодія», який вийшов цьогоріч, склав 54 мільйони доларів, тобто майже 15 мільярдів гривень. Це вдвічі більше за фінансування культури України на рік.

У 2018 році порівняно до попередніх років, бюджет культури збільшився вдвічі. Наступного року чиновники залишають приблизно ту саму суму. З них майже 2 мільярди йдуть на зарплати робітників та освіту майбутніх митців.

Цього року зняли кілька десятків українських фільмів. Усі частково профінансувала держава. Наприклад, на зйомки «Дикого Поля» виділила 15 мільйонів гривень з 30 потрібних. Також дофінансувала зйомки «Донбасу» Сергія Лозниці — 17 мільйонів гривень, та додала на комедію «Скажене весілля» близько трьох мільйонів.

Загалом фінансування саме розвитку кіноіндустрії — це 500 мільйонів гривень (7% загального бюджету Мінкульту).

На відносно невеликі інвестиційні проекти чиновники виділили по 7-10 мільйонів гривень. Тут є реставрація замку в Жовкві Львівської області, а також переобладнання приміщення для Львівської музичної академії.

Передбачили фінансування й для створеного у 2017 році Українського культурного фонду — 700 мільйонів гривень. Якщо маєте ідею книжки, фільму або ж мрієте стати організатором власного міжнародного музичного фестивалю, можете податися та отримати частку фінансування.

На чверть виросло фінансування Суспільного телебачення — 1 мільярд гривень, менше з тим, цього року їм так і не виплатили повну суму. Загалом же, згідно із законом про суспільне мовлення, НСТУ недофінансували на близько 800 мільйонів.

«1 мільярд 5 мільйонів 100 гривень замість 1 мільярда 816 мільйонів. Це означає, що жити НСТУ буде. Розвиватися? — тільки коштом внутрішніх резервів, скорочення видатків, переформатування структури компанії (так, знов), і все це — в умовах очікування швидких результатів з боку суспільства», — написав на сторінці у Facebook очільник мовника Зураб Аласанія.

Силовий блок — 200 мільярдів гривень

Оборона та безпека країни отримають наступного року мало не найбільше грошей серед усіх міністерств. В умовах війни ці напрями для бюджету стали пріоритетними. Тому видатки на безпеку та оборону країни ще всередині цього року закріпили в законі про національну безпеку: вони мали б бути не менше 5% від ВВП.

Ці гроші повинні були поділити між собою оборона і безпека в Україні. І тут вже виник конфлікт. Якщо в законі і сказано, що Міністерству оборони треба виділити не менш ніж 3% ВВП, то на ділі виходило менше, про що й заявив міністр оборони Степан Полторак.

«У нас сьогодні є дуже багато викликів, тривалість ведення бойових дій у зоні ООС вимагає значних коштів. 40 тисяч військовослужбовців перебувають у важких умовах, в окопах, втрачають здоров’я й життя. Проблеми обладнання баз, арсеналів і складів… Ця проблема була закладена дуже давно, роками її ніхто не вирішував. Більшість баз і арсеналів, де сталися надзвичайні події, підпадали під скорочення. Більш того, не виділялося достатнього ресурсу, а відповідні керівники не ухвалювали рішення щодо передислокації боєприпасів на інші бази».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Тероризм чи недбалість: як в Україні розслідуються вибухи на військових складах

За результатами перемовин Міністерству оборони виділити — 102 мільярди гривень (на 17% більш ніж торік). Серед пріоритетних витрат — підвищення зарплати військовим, зведення для них нового житла (2 мільярди гривень), розвиток озброєння та військова техніка.

На утримання армії у бюджет заклали 81,69 мільярда гривень. І хоч це майже на 37% більше, ніж торік, військові вважають, що цього недостатньо. У серпні голова Генштабу Віктор Муженко заявляв, що для утримання збройних сил потрібно щонайменше 112 мільярдів гривень. Півтора мільярда гривень у 2019-му піде на утилізацію боєприпасів та утримання військових баз, арсеналів і складів.

На Міністерство внутрішніх справ у бюджет заклали на чверть більше, ніж торік — понад 82 мільярдів. Найбільше грошей поділили між Нацполіцією (30 мільярдів), Нацгвардією, Службою безпеки, Міграційною службою та Держслужбою з надзвичайних ситуацій. Найбільше зростуть видатки на Національну поліцію та СБУ (на 21% та 15% відповідно). Це зумовлено тим, що в 2019 році запуститься нова програма соціального забезпечення для поліцейських.

Фінансування ж Генеральної прокуратури зросте на 30 мільйонів — до 7,2 мільярда гривень.

НАБУ отримає 870 мільйонів гривень.

Національна агенція з питань запобігання корупції — 760 мільйонів.

Інфраструктура

35 мільярдів доларів — саме стільки грошей потребує Україна для модернізації інфраструктури. Принаймні так кажуть урядовці. Чи багато це? Для прикладу, це більше, ніж всі надходження бюджету на наступний рік. Але в бюджеті-2019 на це заклали менше, як піввідсотка від потреби — всього 3,3 мільярда гривень.

Та ніде правди діти — це майже на 100 мільйонів більше, ніж торік.

Із цих грошей у міністерстві, наприклад, планують почати будувати аеропорт «Придніпров’я» між Дніпром і Запоріжжям (200 мільйонів), відремонтувати існуючі аеропорти, обслуговувати шлюзи на Дніпрі, поглиблити дно на причалах українських морських портів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому порти Азовського моря втрачають великі судна

Не забули і про відшкодування на доставку пенсій — Укрпошті від Пенсійного фонду перепаде півмільярда гривень.

На дороги виділяють понад 51 мільярд (майже на 28% більше, ніж у 2018-му). Більш як чверть цих грошей — на дороги в регіонах.

Решта, — власне, бюджет Укравтодору. На початку 2018-го в Україні запрацював Дорожній фонд — гроші від акцизів на пальне та авто йшли не в загальний бюджетний котел, а конкретно на дороги та їхнє обслуговування. Гроші використовує кожна область самостійно. Передусім сума на обслуговування автошляхів зросла завдяки тому, що на ремонт доріг тепер ітиме не 50%, як торік, а 75% коштів від акцизів та ввізного мита на пальне й автомобілі.

На які дороги підуть ці гроші? Наприклад, на напрямок Одеса — Рені (1,5 мільярди), на дорогу з Кропивницького до Миколаєва (1 мільярд), об’їзну дорогу навколо Рівного (200 мільйонів). 4 мільярди піде на проект Go Highway, який поєднає польський Гданськ з українськими портами в Одесі, Миколаєві й Херсоні.

В Укравтодорі розповідають: іще близько 5 мільярдів протягом року Україна, ймовірно, позичить на дороги в міжнародних партнерів. Тож сумарні видатки на дороги можуть сягнути 56 мільярдів гривень.

Соціалка — 198,6 мільярда гривень (на 32% більше)

Майже ⅕ бюджету отримає Міністерство соціальної політики. Але цього недостатньо.

«Якщо в нас немає 1,3 мільярда на те, щоб Укрпошта розносила пошту, якщо на утримання ветеранських організацій дають всього 20 мільйонів гривень, дуже багато соцпроблем не закриваються. У комітеті була зустріч з профспілками шахтарів — там діра, в Пенсійному фонді бракує більш ніж 100 мільярдів, тож які можуть бути пропозиції?» — бідкається голова підкомітету з питань державної політики у сфері соцзахисту громадян Сергій Куніцин.

Левова частка витрат на соціалку — покриття дефіциту збиткового Пенсійного фонду. На цю діру, а також на виплату пенсій Уряд спрямує близько 168 мільярдів гривень. Дефіцит ПФУ також покриватиметься з податків працездатного населення та від митного оформлення «євроавтомобілів». За попередніми прогнозами, ця сума складе близько 1 мільярда гривень.

Утім, попри дефіцит, пенсії продовжать рости. Від липня пенсіонери отримуватимуть щонайменше 1564 гривні, а з 1 грудня 2019 — 1638 гривень.

Зросте й мінімальна зарплата — на 450 гривень, до кінця року вона сягне 4173 гривень.

Виплати на дитину, як і декретні, попри чутки нікуди не дінуться. І навіть зростуть — до кінця року на дітей віком до 6 років батькам-одинакам і багатодітним будуть виплачувати на 153 гривні більше, а для дітей віком від 6 до 18 допомогу збільшать на 191 гривню. Допомога при народженні дитини залишиться такою ж — 40 тисяч гривень.

Допомогу внутрішньо переміщеним особам уряд скоротив на 5% — у 2019 році на це передбачено близько 3 мільярдів гривень.

На субсидії населенню наступного року дадуть на 2 мільярди більше, ніж торік, — 55 мільярдів. Нагадаємо, вже найближчим часом в Україні зростуть тарифи на газ, адже це ключова вимога МВФ надання Україні чергового траншу.

Крім того, з січня 2019 року в Мінфіні обіцяють змінити систему виплат субсидій — їх будуть нараховувати не кубометрами, як раніше, а живими грошима. Тобто допомогу обіцяють нараховувати безпосередньо на банківський рахунок. Він матиме спеціальний режим використання: спершу одержувач субсидії оплачує рахунок за комунальні послуги. Якщо ж наприкінці опалювального сезону на рахунку залишаться гроші, їх можна буде використати на власний розсуд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як Мінфін перевірятиме отримувачів субсидій

Перехід на нову систему пройде в 3 етапи. Спершу живі гроші отримуватимуть ті, хто подається на субсидію вперше. З травня гроші на картку почнуть приходити тим, хто отримує субсидію вже давно та навіть влітку. Це близько 3 мільйонів домогосподарств.

Решта

Решта міністерств не можуть похвалитись такими видатками, як Мінсоцполітики. Мінаграрополітики, наприклад, витратить 14,8 мільярда (третина — на підтримку тваринництва).

Міністерство енергетики — менше 4-х мільярдів гривень. І якщо торік планувалося підтримувати виробництво вугілля, тепер більшість грошей піде на реструктуризацію вугільної галузі. Водночас у бюджеті залишився пункт про державну підтримку шахти №10 «Нововолинська», який з невеликими відхиленнями переходить з року в рік.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі — 9,36 мільярда гривень. Серед них — майже 3 мільярди на поповнення статутного капіталу Укроборонпрому, ще 2,5 — на реформи та розвиток оборонної промисловості. Ще майже 2 мільярди гривень отримає Державне космічне агентство.

Міністерству екології дадуть менш як 9 мільярдів гривень. Здебільшого їх витратять на Держагенцію водних ресурсів (4,28 мільярда) й Агенцію по управлінню зоною відчуження (2,9 мільярда). На Чорнобильську зону уряд планує витратити на мільярд більше, ніж торік: зростуть витрати на підтримку об’єкту «Укриття» та з’явиться нова витратна стаття — відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони.

Видатки на Міністерство закордонних справ майже не змінилися, Міністерство юстиції отримає на мільярд більше (здебільшого, на виконавчі служби), а от Мінінформполітики — на 300 мільйонів менше. Мінрегіонбуд — 2,7 мільярда гривень.

ДОХОДИ

Наступного року Уряд планує отримати на 12% більше надходжень до бюджету, ніж торік, — це 1,026 трильйона гривень.

Понад 860 мільярдів — податки. Третина — це податок на додану вартість з імпортованих товарів, далі — акциз та рента на користування надрами. Зростуть і надходження від податку на прибуток (майже на 3 мільярди гривень), та від розмитнення авто (на 1 мільярд гривень), завдяки новому закону про «євробляхи». Однак цей мільярд у зоні ризику, адже, за словами очільниці Мінфіну, «все залежить від поведінки водіїв».

Близько 100 мільярдів забезпечить діяльність державних підприємств — половину до бюджету заплатить НБУ (на 2 мільярди більше, ніж торік), інша половина — дивіденди державі як власнику підприємств. Втім, гроші з НБУ під сумнівом, адже Нацбанк перераховує до бюджету гроші після результатів фінансового аудиту, тож, чи відповідатимуть плани дійсності, стане зрозуміло тільки після того, як цей аудит проведуть.

Зросла й сума очікуваних запозичень — 345,9 мільярда, це наполовину більше, ніж торік. Це пов’язано з тим, що саме на 2019-2020 рік припадають найзначніші виплати для погашення зовнішніх облігацій України та кредитів МВФ, виданих у попередні роки. Відтак щоб розплатитися з боргами, Україні доведеться знову позичати.

Ще одне джерело фінансування бюджету — приватизація державного майна. Наступного року від приватизації планують отримати понад 17 мільярдів гривень. Цьогоріч планували продати держмайна на 21,3 мільярда. Але плани виконати не вдалося, тож урядовці апетити зменшили.

Раніше сама очільниця Мінфіну Оксана Маркарова казала, що виконати цей показник не вдасться. На її думку, основний ефект від приватизації держава побачить у 2019-му.

10 травня Кабінет міністрів затвердив перелік об’єктів «великої приватизації». Зокрема, до нього увійшли Центренерго, Одеський припортовий завод, Сумихімпром (приватизація яких завершиться за правилами попереднього закону про приватизацію), Об'єднану гірничо-хімічну компанію, Завод Електроважмаш, Аграрний фонд, Державну продовольчу зернову корпорацію України тощо. Очікується, що частину цих підприємств продадуть уже наступного року. Хоча конкурс на Центренерго збираються провести до кінця 2018-го.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Посилки з-за кордону подорожчають: ми порахували, у скільки обійдеться пальто з Америки

Авторки:: Дар’я Проказа, Любомира Ремажевська, Тата Кривенко, Настя Іванцова