Я в політики піду: навіщо Рамзан Кадиров став на захист мусульман М’янми

«Якщо Росія підтримуватиме тих шайтанів, які сьогодні скоюють злочини, я проти позиції Росії», — заявив глава Чечні Рамзан Кадиров, виступаючи напередодні на мітингу в Грозному.

Це був найбільший мітинг з тих, що пройшли в кількох містах Росії на підтримку мусульман М’янми. Раніше Рамзан Кадиров життям і долею одновірців публічно не цікавився, зараз же не просто виступив із заявою, а й організував на підтримку масові акції.

Громадське намагалося зрозуміти, навіщо Рамзану Кадирову потрібні мусульмани М’янми і які цілі насправді переслідує глава Чечні.

Що відбувається в М’янмі?

Буддисти складають майже 90% населення цієї країни. Мусульман — близько 2% (приблизно 1 мільйон осіб). Конфлікт між мусульманами (рохінджа) і буддистами почався одразу після закінчення Другої світової.

Річ у тім, що в той час, коли країна була британською колонією, на територію Бірми (назва М’янми до 1989 року), переселилося чимало рохінджа з Бангладеш. Після оголошення незалежності влада країни вирішила, що мусульмани повинні виїхати туди, звідки приїхали. З тої ж причини уряд не надав рохінджа ні громадянства, ні політичних прав. Бангладеш, до речі, їх приймати також не збирається.

У 1948 році в країні з’явилася «Армія порятунку Аркан рохінджа». Аркан — сучасна назва штату Ракхайн, де проживають рохінджа. Через постійні провокації організації, яка нерідко влаштовувала грабежі та підпали буддистських сіл, уряд сприймає «Армію» як терористичне угрупування. У відповідь на погроми «Армії» у країні почалися погроми мусульманських поселень.

Приводом для останніх подій у М’янмі стала атака бойовиків «Армії» на поліцейські відділення, унаслідок яких загинули 59 співробітників сил безпеки та 12 бойовиків. Відтак відбулася низка підпалів у селах рохінджа.

Правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила супутниковий знімок, на якому видно понад 700 спалених будинків в одному з сіл рохінджа.

За даними Amnesty International, за тиждень загострення біженцями стали від 50 до 90 тисяч людей, серед яких є і мусульмани, і буддисти. Кількість загиблих наразі невідома. За офіційними даними, у ході конфлікту загинули понад 400 людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Зайвий народ: чому у М’янмі вбивають мусульман рохінджа

Мусульманські біженці з М’янми біля кордону з Бангладеш 4 вересня Фото: EPA-EFE/STR

До чого тут Росія, і що каже Кремль?

Завдяки виступу Рамзана Кадирова і мітингам російських мусульман, тема на кілька днів несподівано стала одною з головних у внутрішній політиці РФ.

Наприкінці серпня 2017-го, після нападів «Армії порятунку рохінджа» на поліцейські відділення, російський МЗС РФ заявив, що підтримує уряд М’янми. Кадиров на сторінці в Instagram заявив, що готовий піти проти позиції Москви, якщо Росія підтримуватиме М’янму.

Президент Росії Володимир Путін, перебуваючи з офіційним візитом у сусідньому з М’янмою Китаї, відреагував на ці слова:

«Що стосується думок громадян Росії із приводу зовнішньої політики російської держави, кожна людина має право мати власну думку... Я вас запевняю, ніякої фронди з боку керівництва Чечні немає».

Таким чином, Путін «прикрив» Кадирова, уважає експерт по Кавказу, соціолог Денис Соколов. В інтерв’ю Громадському він допустив, що дії глави Чечні узгоджені з Кремлем заздалегідь. А виступи Кадирова можуть бути пов’язані з його конфліктом із російським МЗС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Розправи над чеченськими геями: як режим Кадирова вбиває людей за сексуальну орієнтацію

До речі, після розстрілу редакції журналу Charlie Hebdo взимку 2015-го, позиції Кадирова та зовнішньополітичного відомства розійшлися: у той час, як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поїхав у Париж на мітинг «Ми всі Шарлі», Кадиров очолив у Грозному демонстрацію «Ми не Шарлі».

Чому стільки людей прийшло на мітинги?

Напередодні мітингу в Грозному Кадиров розмістив в Instagram відеозвернення до мусульман Росії. Учасники акції згодом розповідали журналістам, що ролики про вбивства мусульман у М’янмі подивилися в Інтернеті.

За даними МВС Чечні, у Грозному на демонстрацію вийшло 1,1 мільйона громадян. Хоча, за даними «Новой газеты», центральна площа міста не може вмістити більше 150 тисяч. У Москві на несанкціонований мітинг до посольства М’янми вийшло близько тисячі осіб.

За інформацією видання «Кавказский узел», на акцію в Грозному мітингувальників підвозили автобусами, а бажаючих піти поліція не випускала з оточення. Відтак акції стали наймасовішими виступами мусульман проти утисків одновірців у М’янмі.

«Для багатьох стало несподіванкою, що мусульмани стали такою політичною силою, але взагалі це не новина. Окрема політична повістка для російських мусульман існує протягом останніх 15 років. Схоже, що розлом мусульмани-немусульмани буде найважливішим у найближчій російської історії», — уважає Соколов.

Мітинг у Грозному 4 вересня Фото: Микола Петров/«Кавказский узел»

Як пройшли мітинги і якою була реакція влади?

На акціях лунали гасла «Буддисти — терористи», «Зупинимо геноцид», «Аллах акбар». Можна було почути заклики «почати з Калмикії» (республіка в складі РФ із переважно буддистським населенням) і зробити джихад. 17 мітингувальників затримані через занадто бурхливий прояв протестних настроїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Це була страта: як зимової ночі в Чечні таємно розстріляли десятки невинних людей

На мітингу в Грозному нікого не затримували. За словами Мадіни, однієї з учасниць акції, «плакати на підтримку мусульман М’янми видавали на площі», про це вона розповіла виданню «Кавказский узел».

Кадирова, що був присутнім на мітингу, представили як «захисника ісламу і мусульман». «Людство ще не бачило такої масової жорстокості над старими, жінками, дітьми», — заявив глава Чечні зі сцени.

Чи зможе Кадиров стати лідером усіх мусульман Росії?

Як зазначає Соколов, в останні роки Кадиров активно над цим працює. Нинішні події — лише чергова акція, яка допомагає главі Чечні вибудовувати імідж: спочатку був мітинг «Ми не Шарлі», а відтак — улаштування в Москві іфтар (вечірнє приймання їжі) для мусульман у місяць Рамадан. Для російських мусульман, із точки зору Соколова, є два політичні проекти. З одного боку це ІДІЛ, з іншого — Кадиров.

Акція мусульман біля посольства М'янми в Москві Фото: North Caucasus Service (RFE/RL)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чеченські кілери: як наймані вбивці полюють на опонентів Кадирова

«Як це не парадоксально, багато мусульман не схильні надто підтримувати Кадирова, водночас в якихось окремих питаннях приймають його сторону. Якщо Кадиров очолить ісламський протест (у Росії), він зможе отримати більше прихильників, ніж ІДІЛ», — каже Соколов.

Експерт робить висновок, що протистояння ліберали — силовики в російській владі змінюється іншим: силовики проти Кадирова.

«Розлом існує, він взаємний. З двох сторін є недовіра, страх і поступово зростає готовність до насильства. Це не надто хороша новина», — уважає він.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram