Це була страта: як зимової ночі в Чечні таємно розстріляли десятки невинних людей

Упродовж багатьох років «Новая газета» регулярно публікувала свідчення про масові розправи в Чечні. Мотиви, за якими переслідувалися мешканці республіки, були найрізноманітнішими. На початку квітня видання опублікувало факти, які свідчили про масові переслідування, тортури і вбивства жителів Чечні через їхню гомосексуальну орієнтацію.

У зв’язку із сильним міжнародним тиском від правоохоронних органів Росії уперше (і то заледве) удалося домогтися проведення досудової перевірки за фактами позасудових страт у Чечні. І це вже було неймовірним досягненням.

20 квітня журналісти передали слідству персональні дані двох людей, яких, за інформацією видання, убили під час антигейської кампанії у Чечні. Саме з пошуку відповідей щодо їхньої долі і почалося журналістське розслідування.

У міру того, як надходила інформація про вбитих, журналісти «Новой газети» передавали її слідству на перевірку. Також до Слідчого комітету Росії передали й анонімні свідчення жертв, які вижили після пережитих тортур і утримуються в секретних в’язницях.  Ці свідчення дозволяли слідчим самостійно встановити персональні дані жертв, що, за інформацією видання, зробити вдалося.

Позиція омбудсмана

Журналісти передбачали таке завершення. Саме мовчання жертв, до смерті заляканих необмеженими можливостями чеченських силовиків, — головний аргумент слідства у відповідь на всі звернення про порушення прав людини в Чечні.

ДОВІДКА

17 грудня 2016 року група молодих людей здійснила напад і вбивство знайомого поліцейського. Нападники викрали його автомобіль. Під час погоні цим авто вони збили співробітника ДПС. Усіх нападників знищили, зокрема і трьох затриманих.

За даними правового центру «Меморіал», їх розстріляли в лікарні Грозного.

Відтак по всій Чечні почалися масові затримання, також здійснили дві превентивно-показові контртерористичні операції. Усі дані про, як припускають журналісти, убитих мешканців Чечні передали не лише слідству, але й високопоставленим чиновникам. Зокрема й уповноваженому з прав людини в Росії Тетяні Москальковій.

У зверненнях журналісти особливо наголошували: ось — імовірно вбиті за підозрою в гомосексулізмі, ось — зовсім за іншими мотивами. (Швидше за все, за підозрою в екстремізмі, хоча стверджувати це вони не можуть саме тому, що жодних офіційних обвинувачень не висували — достатньо даних чеченська поліція не мала).

«Ніхто і ні за яких обставин не може піддаватися насиллю, приниженню і тим більше позбавлятися життя», — публічно заявила тоді Тетяна Москалькова й передала звернення журналістів «Новой газеты» до СКР для перевірки.

6 червня стали відомі попередні результати перевірки, яку Слідчий комітет Росії провадить уже понад два місяці. Уповноважена у справах людини Росії Тетяна Москалькова повідомила про реакцію СКР на свій запит: «У відповіді йдеться, що ними не встановлені факти, які б підтверджували насильницькі дії, у зв’язку з тим, що відсутні конкретні дані цих людей».

Тетяна Москалькова. Фото: прес-служба президента РФ

Тетяна Миколаївна мала всі підстави поставити в історії крапку, як чинили до неї багато високопоставлених чиновників. Але вона зайняла принципову позицію.

«Оскільки в моєму запиті і в тому листі, який я переслала від «Новой газети», містяться прізвища людей, які начебто загинули, то перевірка на цьому не вважається завершеною. Я попрошу написати уточнювальну відповідь щодо прізвищ, перерахованих у листі», — заявила Тетяна Москалькова.

У коментарі агентству ТАСС Тетяна Миколаївна також сказала, що в списку, який передала «Новая газета», «указані тільки прізвища, імена, більше даних немає». Москалькова висловила надію, що «слідчі органи зможуть поговорити з автором статті, отримати додаткові дані щодо року народження, місця поховання, родичів і колишнє місце проживання». Справа в тому, що під час спілкування зі слідчим, який проводить перевірку, журналісти видання вже передали повніші дані, що дозволяють ідентифікувати людей зі списку і встановити їхню долю. На той момент вони мали інформацію про місце проживання цих людей і дати їхнього народження.

Одна січнева ніч

Передавши список офіційному слідству, кореспонденти «Новой газеты» не зупинили власне розслідування, оскільки не були впевнені, чи новий слідчий, який проводитиме перевірку, захоче з ними спілкуватися. Тож вирішили опублікувати все, що їм відомо про обставини зникнення цих людей.

Після 17 грудня минулого року в Чечні почалися масові затримання. На початку січня у Грозненському, Курчалоєвському і в Шалінському районах Чечні провели спецоперації, під час яких масово затримували людей. Затримання, однак, ніяк не фіксувалися офіційно, не висувалися звинувачення, натомість затриманих помістили в підвали і підсобні приміщення відділків поліції. Затримання тривали до кінця січня, усього, за даними видання, затримали близько 200 осіб.

«Новая газета» ретельно відстежувала ці події і неодноразово писала про долю затриманих. Так, 12 січня журналісти публікували прізвища затриманих після спецоперації у Курчалоєвському районі. Частину людей з цього списку «легалізували» тільки 20 лютого. Це означає, що формально арештовані вони були лише через півтора місяці після фактичного затримання. Їм висунули офіційні звинувачення в незаконному обігу зброї (ст. 222 КК РФ), деякі також були звинувачені по 208 статті КК РФ (участь у незаконному збройному формуванні).

Журналісти видання вважають, що за півтора місяці незаконного утримання у цих людей отримали свідчення під тиском, що в Чечні нерідко буває єдиним доказом провини. У чому легко переконатися, піднявши кримінальні справи, які розслідує нині управління Слідчого комітету Чечні. Доказом незаконного півторамісячного затримання, яке насправді з точки зору закону нівелює всі так звані свідчення, можуть бути оприлюдненні 12 січня на сайті «Новой газеты» прізвища 22 затриманих 9 — 10 січня.

При порівнянні даних з'ясувалося, що шестеро людей, затриманих 9-10 січня, значаться у списку ймовірно вбитих, який журналісти передали в СКР.

Список «з позначками»

Під час власного розслідування журналісти отримали від джерела в МВС по Чечні список затриманих у січні жителів. Відтак зіставили затриманих з наступними населеними пунктами Чечні:

Шалі (28 осіб),

Курчалой (9 осіб),

Цоці-Юрт (11 осіб),

Майртуп (6 осіб),

Герменчук (3 людини),

Комсомольське (1 людина),

Автурами (2 людини),

Стара Сунжа (4 людини),

Сержень-Юрт (2 людини),

Белгатой (1 людина).

Порівнявши цей документ зі списком імовірно вбитих, який передали до СКР, журналісти з'ясували долю ще 21 людини, яких затримали і згодом, за даними журналістів, убили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розправи над чеченськими геями: як режим Кадирова вбиває людей за сексуальну орієнтацію

Найбільше затримань було в Шалі, адреси зі списку жителів виданню вдалося встановити. Але всі спроби з’ясувати бодай щось стосовно затриманих, зіштовхувалися з неймовірним страхом співрозмовників. Один з них, співробітник міської адміністрації Шалі, відмовився навіть дивитися на прізвища встановлених шалінців і сказав:

«Усіх, кого затримали в Шалі в січні, більше немає. Не шукайте».

Наразі виданню відомо вже про 27 імовірно вбитих (список наприкінці матеріалу), хоча, за інформацією журналістів, мова може йти про 56 жителів Чечні. Усі ці люди затримані в різний час (удалося встановити дати затримання тринадцятьох з них — 9, 10, 21, 24 січня). Однак дата смерті, за інформацією видання, у всіх одна — ніч з 25 на 26 січня.

Тої ночі всі затримані утримувалися у Грозному на території дислокації полку патрульно-постової служби поліції імені Героя Росії Ахмат-Хаджі Кадирова, який очолює полковник поліції Аслан Ірасханов. У цей час, за свідченням родича однієї з жертв, впливового чеченського чиновника, якому вдалося з’ясувати обставини зникнення затриманих, там перебували перший заступник міністра МВС по ЧР Апті Алаудін, командир СОБР «Терек», начальник особистої охорони глави Чечні Абузейд Вісмурадов (кличка «Патріот»), командир ППСП ім. А. Кадирова Аслан Ірасханов і начальники ОМВС РФ по Чечні тих районів, в яких були зареєстровані затримані.

За наявною у видання інформацією, тої ночі затриманих розстріляли і розвезли різними кладовищами, зокрема й християнськими, де закопали у поспіхом виритих могилах (деякі місця поховань відомі «Новой газете»).

Після ретельного вивчення списків, журналісти дійшли висновку, що рішення про позасудової страти ухвалювалося централізовано і, як не дивно, спонтанно. Утім, саме так і ухвалюються ключові рішення в сьогоднішній Чечні. Це випливає зокрема з аналізу документу, який журналістам передали з МВС по ЧР. Це — типова фототаблиця, яку використовують усі поліцейські і складається, мабуть, за єдиним шаблоном (можна припустити, що чеченські поліцейські ведуть облік «неофіційних» дій відповідно до загальноприйнятої в МВС Росії практики). Світлини, вочевидь, робилися одразу після затримання, причому не в офіційних відділках поліції. Багато затриманих прикуті наручниками до шведської стінки або до батареї, що характерно радше для підвального приміщення.

Навпроти деяких світлин зроблені позначки, причому, мабуть, у різний час. Якщо немає жодних позначок, це означає, що затриманого відпустили. Позначки, що містять номери кримінальних статей, означають, що затриманий згодом був притягнутий до кримінальної відповідальності. Ці позначки робили в одному і тому ж стовпці фототаблиць — після персональних даних кожного затриманого.

Тобто до певного моменту затриманих могли або відпустити, або притягнути до кримінальної відповідальності. Але згодом на полях списку з’явилися позначки, які взагалі ніяк не узгоджуються з поліцейської доцільністю. Це — «плюс» і «мінус». «Плюс» найчастіше стоїть там, де фігурують кримінальні статті. «Мінус» може означати тільки одне. Ліквідація.

Мертві говорять 

Пропри те, що інформацію журналістів підтвердили два джерела (у слідчому управлінні Слідчого комітету по Чечні і в адміністрації глави Чечні), видання не може стверджувати, що в ніч з 25 на 26 січня сталася безпрецедентна за своїми масштабами навіть для Чечні позасудова страта.

Але можна наполягати на порушенні кримінальної справи, у рамках якої перевірити факти не так уже й складно. По-перше, Слідчий комітет Росії отримав від журналістів більш ніж достатньо інформації про жертв, у тому числі особисті дані. По-друге, ексгумація та посмертна судово-медична експертиза тіл цілком може виявити сліди кульових поранень — вони залишаються на кістках назавжди. Установити особи ймовірних убитих можна взявши у родичів жертв зразки ДНК для проведення порівняльного аналізу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Райдужні» перспективи: ситуація з правами ЛГБТ у світі 

На відміну від ситуації з переслідуванням геїв, коли сім'ї жертв, хоч і під тиском, але брали активну участь у репресіях, родичі затриманих за підозрою в екстремізмі сприятимуть слідству. Далеко не всі до того ж знають про справжню долю своїх близьких. Багато-хто сподівається, що затримані повернуться додому живими.

Зниклих у січні близьких вони шукають досі, приходять у поліцію, розпитують. У відповідь уже багато місяців чують ті самі відмовки: «може, вони вже в Сирії де-небудь», «самі маєте стежити за своїми родичами, чого від нас хочете ». У кращому випадку кажуть: «Прийде час — дізнаєтеся».

Своїми неодноразовими і тепер уже публічними зверненнями до Слідчого комітету Росії журналісти «Новой газеты» намагаються донести до керівництва країни і слідства докази, що залишають мало сумнівів в існуванні в Чечні активної практики позасудових страт.

Журналісти впевнені, що саме багаторічне потурання такій практиці уможливило масові переслідування геїв у Чечні. І якщо цю практику, нарешті, жорстко не припинити, наступного разу можна зіштовхнутися зі ще зухвалішим злочином, ніж убивство людей, тільки через те, що хтось уважав неприйнятною їхню сексуальну оріентацію.

Від редакції «Новой газеты»

Ми публікуємо ці факти, тому що держава в особі уповноважених правоохоронних органів не залишила нам вибору. Два місяці ми сподівалися на співпрацю, яка на самому початку була ефективною. Сьогодні вже очевидно, що Слідчий комітет Росії здає позиції так само, як він здав їх у справі про вбивство Бориса Нємцова.

Саме тому ми публікуємо список тих, хто, за нашими даними, стали жертвами, можливо, найстрашнішої позасудової страти у Грозному. І тепер слідству, яке посилається на відсутність живих заявників, доведеться мати справу з особливими свідками. Позаяк тільки мертвим у Чечні боятися більше нічого.

Список «Новой газеты»

1. Абдулмежидов Адам Ісаєвич, 27.05.1987 р.н.
2. Абумуслімов Апті Хасанович, 06.02.1989 р.н., м. Шалі, вул. Шкільна, 16.
3. Абдулкерімов Сайд-Рамзан Рамзанович, 25.03.1990 р.н., зареєстрований за адресою: село Курчалой, вул. Дохтукаєва, 18.
4. Алімханов Іслам Алієвич, 07.06.1998 р.н.
5. Абубакаров Адам Джабраїлович, 05.05.1995 р.н.
6. Бергаєв Ісмаїл Шадидович 19.08.1998 р.н.
7. Дасаєв Адам Ільясович, 16.06.1988 р.н., м. Шалі.
8. Джабаєв Зелімхан Хізірович, 18.12.1993 р.н.
9. Ільясов Адам Хусейнович, 22.09.1997 р.н.
10. Лугаєв Ризван Саїд-Хамзатович, 13.09.1987 р.н., м. Шалі.
11. Маліков Ризван Агданович, 01.06.1990 р.н.
12. Мускієв Мохма Турпалович, 19.07.1988 р.н., зареєстрований за адресою: село Цоці-Юрт, вул. Нова, 10.
13. Мусханов Темірлан Ахмадович, 28.04.1986 р.н. м. Шалі, вул. Чичеріна, 2.
14. Оздієв Усман Вахаєвич, 24.12.1989 р.н., зареєстрований за адресою: м. Шалі, вул. Грозненська, 39.
15. Рашидов Доку Ібрагімович, 30.05.1995 р.н.
16. Сирієв Магомед Мусаєвич, 23.02.1993 р.н.
17. Солтахманов Ісмаїл Езер-Алієвич, 30.03.1994 р.н., зареєстрований за адресою: село Майртуп, улица Нурадилова.
18. Сулейманов Магомед Арбієвич, 03.01.1987 р.н., м. Шалі, селище Кавказ, дім 8, квартира 4.
19. Тучаєв Ахмед Рамзанович, 23.02.1987 р.н., м. Шали, вул. Шкільна, 30.
20. Хабуєв Хамзат Слаудинович 14.02. 1993 р.н.
21. Хакімов Альві Асламбекович, 16.11. 1992 р.н.
22. Хамідов Шаміль Ахмедович, 14.11.1986 р.н.
23. Цикмаєв Аюб Султанович, 02.04.1984 р.н., село Герменчук, вул. Молодіжна.
24. Шапієв Муслім Ісаєвич, 28.11.1989 р.н., зареєстрований за адресою: м. Шалі, вул. Кутузова, 12.
25. Ескарбієв Сайхан Вахамсолтович, 23.05.1992 р.н.
26. Юсупов Сахаб Ісаєвич, 19.01.1990 р.н.
27. Юсупов Шамхан Шайхович, 17.06.1988 р.н., зареєстрований за адресою: село Курчалой, вул. Радянська, 11.
    Матеріал публікується на умовах російськомовного партнерства.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram