Ранні шлюби, жіночі обрізання та заборона на освіту — з якими проблемами стикаються дівчата у світі
Мільйони дівчат у світі не отримують належної медичної допомоги, не мають доступу до навчання, зазнають насильства та дискримінації. Аби привернути увагу до соціальних проблем та нерівності, 11 жовтня у світі відзначають День дівчат. Його у 2012 році запровадила ООН.
Руна, Шума і 15 кіз
17-річна Руна живе у місті Сілет у Бангладеш. У цьому регіоні через бідність не всі сім’ї можуть відправити на навчання своїх дітей. Батьки, у яких вистачає грошей, частіше віддають у школу хлопчиків, ніж дівчат.
«Мені шкода, що діти покидають школу через бідність. Дівчата рідко довчаються до середньої школи, часто вони закінчують навчання раніше», — каже Руна.
Аби продовжити навчатися вона вирішила заробити гроші.
Волонтерська програма, яка фінансується урядом Британії, подарувала дівчинці двох кіз та насіння овочів. Дівчинка виростила стадо на 15 тварин, частину мала змогу продати.
«Ми продали дві кози й отримали 13 тисяч така», — гроші Руна витратила на навчання для себе та своєї 15-річної сестри Шуми. Тепер Руна може заплатити за коледж.
«Після закінчення навчання я хочу працювати. Хочу бути вчителькою. Я буду доброю, щоб мої учні могли усім ділитися зі мною», — каже вона.
132 мільйони дівчат , за даними ЮНЕСКО, не ходять до школи. Близько 16 мільйонів дівчат у віці від 6 до 11 років ніколи не підуть у перший клас.
У 66% країн світу дівчата можуть вільно отримувати початкову освіту, а вже середня освіта доступна для дівчат у 45% країн, вища — лише у 25%.
Дівчаток залишають удома через дискримінаційні традиції, коли жіноча освіта не цінується або й навіть не допускається. Також дівчата часто виходять заміж до 18-ти років і після весілля змушені припинити навчання.
Наречена у тринадцять
Коли Абіді з Нігерії було 13 років, її видали заміж за чоловіка утричі старшого за неї. У 17 років дівчинка вже мала двох дітей. Вона покинула школу, доглядала за дітьми, прибирала та готувала їсти для усієї родини.
У 2017 році Абіда почала відвідувати програму «Підвищення грамотності» для дівчат та жінок, які покинули навчання. Абіда вчилася читати, писати та рахувати.
«Я мрію віддати свою доньку до школи, коли вона підросте», — каже Абіда.
За статистикою ЮНІСЕФ, зараз у світі живуть 650 мільйонів жінок, яких видали заміж дітьми. Кожного року 12 мільйонів дівчат виходять заміж до 18 років.
Деякі сім’ї рано видають заміж своїх доньок аби отримати за них гроші. Інші вважають, що шлюб забезпечить майбутнє дівчатам.
Але дівчата, які одружуються до 18 років, покидають навчання в школі, частіше зазнають домашнього насильства, помирають через ускладнення під час вагітності та пологів.
«Традиція закінчується тут»
«Я пам'ятаю все, кожну дрібницю у той день», — коли Маріам було 5 років, їй зробили обрізання. Клітор Маріам, внутрішні та зовнішні статеві губи видалили бритвою, а потім дві сторони щільно зашили.
У Джибуті, де живе Маріам, жіноче обрізання заборонено з 1980-х років, але воно і досі є традицією більшості етнічних груп.
У 2005 році, Маріам приєдналася до Програми розширення можливостей громади, де дізналася про права жінок, демократію та здоров'я. Тож коли Маріам вийшла заміж, завагітніла та народила дівчинку, вона знала, що не хоче, щоб її дочці зробили обрізання.
«Моя дівчинка була ідеальною. Я подивилася на маму і сказала, що я не дозволю її різати. Тут традиція закінчується», — пригадує Маріам.
Але мати Маріам була проти. Через тиждень після народження дитини Маріам пішла забрати свідоцтво про закінчення навчання. Коли повернулася додому, її новонароджена дитина кровоточила і кричала. У шість місяців дівчинка померла від інфекції.
Зараз Маріам — волонтерка. Вона розповідає жінкам про небезпечність жіночого обрізання.
«Я не можу повернути свою дівчинку, але я можу не допустити, щоб це повторилося цього з іншими», — каже Маріам.
За даними ООН, 200 мільйонів жінок та дівчат із 30 країн світу зазнали обрізання — часткового або повного видалення зовнішніх геніталій. До болісної процедури вдаються через релігійні або культурні переконання. Деякі громади схвалюють це як засіб контролю за сексуальністю дівчат, інші — «захищають». Але жодних медичних причин цьому, як стверджують у міжнародних організаціях, немає.