«В разі екстрадиції, його ув'язнять надовго», — грузинська журналістка про повернення Саакашвілі

Міхеіл Саакашвілі в Україні — немов ураган «Ірма» в США. Ніхто не знає, скільки балів він набере, сягнувши землі, куди рушить далі, кого зачепить по дорозі та які будуть наслідки.

І все ж в Грузії його знають набагато краще. І хоча спостерігають за новинами збоку, ніколи не залишаються байдужими — дехто зловтішається, дехто співчуває, дехто прагне поквитатися і домагається його видачі Україною.

Про те, що сьогодні говорять в Грузії про Саакашвілі, Громадське поговорило з Маргаритою Ахвледіані, головною редакторкою видання JAMnews, яке висвітлює події на Південному Кавказі.

Вона очолює журналістське об'єднання «Go Group Media», а також була головною редакторкою студії «Своими глазами». Понад 20 років Маргарита Ахвледіані працює на Кавказі воєнним репортером, редакторкою та продюсеркою. У 2002 — 2008 роках очолювала Кавказьку програму Лондонського інституту війнй та миру (IWPR).

Маргарито, кому зараз вигідна екстрадиція Саакашвілі до Грузії? І що буде з ним, якщо це станеться?

Його посадять. Я сподіваюся, що його не екстрадують. Він багато зробив помилок у своєму житті. Але він також зробив дуже багато позитивного, тому це буде неправильно. Це мій особистий погляд. Сподіваюся, цього не станеться. Це буде вкрай несправедливо.

Але якщо його екстрадують, то треба розуміти, що в Грузії не сплять, а просто чекають. У разі екстрадиції, його ув'язнять надовго, як це зробили з Мерабішвілі (соратник Саакашвілі Вано Мерабішвілі, екс-міністр внутрішніх справ Грузії — ред.). І тут не допомагають втручання будь-яких структур.

Оскільки тут замішані дуже особисті почуття — хтось колись когось образив, хтось комусь щось сказав, забрав або не дав — це особиста ненависть і тому вона буде, звичайно, виглядати помстою.

Як у Грузії відреагували на «прорив» Саакашвілі в Україну?

Реакція сильна. Міхеіл Саакашвілі — велика фігура в Грузії і для тих, хто його ненавидить, і для тих, хто його любить, а таких в Грузії менше. Тому він сьогодні на перших шпальтах усюди. Загалом обговорюється не так сам Саакашвілі, як Україна та Петро Порошенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Прорив Саакашвілі»: Як колишній президент Грузії переграв чинного президента України

Я журналістка, тож дивлюся на ці події з точки зору професії та, можливо, трохи як людина, яка живе у Тбілісі.

Багато людей, навіть ті, хто не любить Саакашвілі, відчувають прикрість через те, що Україна зрадила, вчинивши так із ним. Та все ж це не стосується самої фігури Саакашвілі. Я б сказала, що над ним переважно зловтішаються.

Навіть його прихильники, хоч їх і меншість, теж говорять із жалем та образою про те, що він багато помилявся і не дав можливості реалізуватися дуже непоганому проекту, який сам же започаткував.

Головна редакторка грузинського видання JAMnews Маргарита Ахвледіані Фото: Громадське

А як взагалі грузини реагували на те, що він пішов в українську політику?

Коли Саакашвілі їхав з Грузії вже була абсолютна меншість людей, які могли б його підтримувати. Фанатів узагалі дуже мало. Тому було приблизно те ж саме: прихильники сподівалась на те, що він доведе в Україні, що модель була правильною, але Грузія його не зрозуміла, повинна пожаліти його і далі вчитися в України.

А противники казали: подивимося, він закінчить так само — масовим порушенням закону заради верховенства закону, порушеннями прав людей, і Україна теж його відторгне.

Мені дуже шкода це говорити, але складається враження, що саме так і сталося. Тому що те, що він запропонував і те, що він зробив для Грузії — це, безсумнівно, величезне досягнення. Грузія сьогодні — зовсім інша країна, кардинально змінена. Але забувати про жахливі порушення, теж не можна.

Ким він наразі є для грузинів? Коли відбулося це «занесення» Саакашвілі в Україну, багато з розчаруванням сказали, що «ось йому й в Україні вже закон не указ».

Якби мене попросили назвати одним словом, хто сьогодні Саакашвілі в Грузії, я б сказала — маргінал. Я б це сказала з великим жалем, оскільки ті шанси, які він мав, коли почав «Революцію троянд», здається, були унікальні.

Він прийшов на хвилі турботи про людей, мовляв, у цій країні люди повинні жити добре. Коли люди щасливі, багаті та здорові, то й держава багата і здорова. Але для цього необхідна інфраструктура.

Мені здається, якоїсь миті він став приділяти більше уваги інфраструктурі, і менше людям. Але їм потрібно годувати дітей вже сьогодні, платити за освіту вже сьогодні. Мені здається, що це була помилка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Повернення Саакашвілі: перші реакції високопосадовців

Інша помилка була у застосовуванні дуже жорстких заходів. Підхід Саакашвілі — він за закон, і він дійсно зробив дуже багато, щоб закон почав працювати в Грузії. Але він так само легко може порушити закон. Порушити не для отримання чогось, а щоб домогтися верховенства закону. Ось такий цікавий феномен, який неодноразово застосовувався в Грузії.

І тому неодноразові порушення прав людини, перш за все, майнових прав та бізнесу, і приватних прав окремих людей, мені здається, вони були глобальні абсолютно. Комплекс помилок і призвів до того, що ми зараз маємо.

Читайте цей матеріал також російською мовою

Підписуйтесь на наш канал у Telegram