Референдум у Туреччині: план «суперпрезидентської» країни
16 квітня громадяни Туреччини голосуватимуть на референдумі. Турки обиратимуть, чи змінити у конституції парламентську форму правління на президентську.
16 квітня громадяни Туреччини голосуватимуть на референдумі. Турки обиратимуть, чи змінити у конституції парламентську форму правління на президентську. У разі, якщо цю ініціативу підтримають — посаду прем'єр-міністра скасують, а президент стане головою виконавчої гілки влади і водночас головою держави. Крім того, президент зможе зберегти власне членство у партії, призначати і звільняти міністрів та суддів, планувати бюджет і запроваджувати надзвичайний стан. Якщо більшість громадян скаже цим змінам «так», Реджеп Таїп Ердоган отримає ще більше важелів впливу.
Втім, він переконує, що йдеться про «зміцнення демократії»:
«Ви повинні зрозуміти, що Туреччина є демократичною країною. Демократія Туреччини зміцніє після 16 квітня. Можна говорити, працювати і докладати зусиль, щоб переконати людей погодитися з твоїми думками, але результат завжди буде залежати від вибору людей. Ми повинні поважати це. Для нас виборці, які проголосують за зміни, і виборці, які будуть проти, — рівні».
Президент Туреччини переконує: зміна Конституції забезпечить стабільність у часи терористичної загрози з боку курдських бойовиків та ІДІЛ, а крім того, дасть можливість владним інституціям працювати більш злагоджено та швидше ухвалювати рішення.
Втім, турецька опозиція категорично проти такої ініціативи. Голосувати проти змін до Конституції закликають лівоцентристська Республіканська народна партія (CHP) та ліва Народно-демократична партія (HDP). Вони стверджують, що конституційні зміни дозволять Ердогану запровадити диктатуру та продовжити свій термін ще на 10 років: адже у разі внесення змін до конституції Ердоган зможе балотуватися ще на два терміни по 5 років кожен.
«Одна людина буде вирішувати, скільки міністрів буде в кабінеті. Одна людина буде ухвалювати рішення про свої обов'язки. Одна людина буде ухвалювати рішення про кількість депутатів і якими будуть їхні обов'язки. Парламент буде не потрібен», — переконує Кемаль Кілікдароглу, лідер Республіканської народної партії.
Сірі Суррея, член Народно-Демократичної партії також наголошує на тому, що зміни приведуть фактично до одноосібного правління: «Ви вже знаєте, як буває, коли влада зосередиться в руках лише президента. Така ситуація в країні зараз. Ердоган скаже: “Це заборонено”. І це буде заборонено Він буде говорити, що дозволено. І це буде дозволено. Так неначе він — тінь Бога на землі, і все, що він скаже, справдиться».
Турецька опозиція категорично проти зміни парламентської форми правління у державі на президентську (на фото - прихильники про-курдської Народно-демократичної партії під час протесту у Стамбулі) Фото: Deniz Toprak/EPA
Референдум спричинив розкол у суспільстві. Противники конституційних змін вважають це голосування спробою Ердогана затвердити свою абсолютну владу в країні. Водночас, прихильники ідеї кажуть, що додаткова влада у руках президента стане гарантією стабільності в складні часи — особливо після спроби державного перевороту.
Реформа конституції, що була запропонована провладною партією, може стати найбільшими змінами в країні за останнє століття, тобто з часів реформ першого президента країни Кемаля Ататюрка. Вони перетворили Туреччину на світську державу.
Турецький юрист Юнус Емре вважає, що зміни призведуть до порушення принципу поділу влади в країні:
«З будь-якою президентською системою, яка буде введена в цих умовах, президент, який має підтримку своєї партії і більшість в парламенті, буде мати право безпосередньо контролювати законодавчу владу. Це викличе проблеми із поділом влади — виконавчої, законодавчої та судової».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:«Мітинги на експорт: чомутурецьким урядовцям заборонили виступати в Європі»
Голосування серед турків за кордоном проводили заздалегідь. Підготовка до нього зіпсувала стосунки Стамбула з деякими європейськими країнами: влада Нідерландів та Німеччини заборонила кілька агітаційних заходів на підтримку змін до Конституції.
Ердоган звинуватив німецьку канцлерку Анґелу Меркель та інших європейських лідерів у використанні «нацистських практик». В кінці березня німецькі ЗМІ з’ясували, що турецький уряд шпигував за громадянами Туреччини, які проживають у європейських країнах. Крім того, відправляв у німецькі школи для турків вчителів, що агітували за Ердогана.
Президент Туреччини пообіцяв після референдуму переглянути власні плани про вступ до ЄС. Європа засудила таку риторику Ердогана. Однак Брюссель потребує співпраці з Туреччиною для контролю потоку біженців.
Згідно із останніми екзит-полами, понад 51% турецьких громадян планують проголосувати за внесення змін до Конституції. Результат референдуму обіцяють оприлюднити вже до півночі16 квітня.
Якщо більшість громадян скаже на референдумі «так», Реджеп Таїп Ердоган отримає ще більше важелів впливу Фото: Sedat Suna/EPA
Підписуйтесь на наш канал в Telegram