Школи і шпигунство: нова криза у відносинах Німеччини і Туреччини

Нова хвиля дипломатичного скандалу розвивається у відносинах між Німеччиною і Туреччиною. У березні 2017-го турецьким урядовцям заборонили виступити на політичних мітингах у Німеччині. Нині криза поширилася на освітню і безпекову сфери. Тисячі німецьких школярів, етнічних турків, навчаються за програмами, складеними турецьким міністерством освіти.

Офіційна мета програм — допомогти туркам опанувати рідну мову й отримати знання з культури й історії батьківщини. Для цього уряд Туреччини через консульства фінансує роботу понад 500 вчителів.

Утім, діти отримують ту версію історії, яку нині пропагує турецька влада: консервативну й авторитарну.

За результатами розслідування газети Die Welt у німецьких школах на уроках турецької мови для етнічних турків застосовується пропаганда, вигідна нинішній турецькій владі (на архівному фото - відкриття приватної турецької школи у Штутгарті, яка працює за програмою навчання, складеною турецьким міністерством освіти, орієнтованою на дітей з турецьким корінням)

Фото: Marijan Murat/EPA

На сполох забили представники курдської та алавітської національної меншин Німеччини. Вони помітили, що з провладної версії історії вирізали, приміром, вірменський геноцид, визнаний багатьма країнами, та масове винищення алавітів турецькими силами в 1938-му році. Тоді загинуло близько 70 000 людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Мітинги на експорт: чому турецьким урядовцям заборонили виступати в Європі»

Крім того ЗМІ та громадські діячі заявляють, що батьків дітей спонукають доповідати про критику в бік турецької влади з боку учнів та їхніх батьків.

«Ми отримуємо багато інформації і ділимося нею з журналістами, що турецькі консульства в Німеччині просять об’єднання батьків, чиї діти відвідують уроки турецької, та вчителів, які їм викладають, ставати їхніми «вухами й очима, — коментує Громадському генеральний секретар Курдського союзу Німеччини Гахіт Басар. — Вони просять розповідати про будь-який критичний до Туреччини контент, про те, хто й що критичне сказав і про критичні моменти щодо Туреччини в шкільних підручниках».

Зокрема, це прокоментував міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр. «Шпигунство на території Німеччини — це неприйнятно, воно передбачає кримінальне покарання. Ці правила стосуються будь-якої країни і будь-якої спецслужби. Усі працівники іноземних спецслужби повинні реєструватися у відповідних органах. Порушення закону неодмінно матиме наслідки», — заявив де Мезьєр.

У часі історія з пропагандою в німецьких школах збіглася з розкриттям інформації про шпигування турецьких спецслужб за німецькими громадянами. Про це заявила німецька влада, посилаючись на список із 358 людей.

Громадські діячі заявляють, що школярів спонукають доповідати про критику в бік турецької влади

Фото: Wolfram Kastl/EPA

Туреччина підозрює Німеччину у співпраці з проповідником Фетхуллахом Гюленом. Анкара називає релігійного лідера відповідальним за спробу державного перевороту влітку 2016 року. 75-річний Гюлен звинувачення відкидає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Спроба державного перевороту у Туреччині: Як це відбувалося»

Після невдалої спроби перевороту президент Реджеп Таїп Ердоган ініціював референдум про розширення своїх повноважень. Турецькі високопосадовці вирішили провести агітаційні кампанії на території Німеччини. У ФРН проживає понад 3 мільйони етнічних турків. Близько половини з них мають турецьке громадянство і можуть брати участь у волевиявленні.

Та політичні мітинги на німецькій території заблокувала тамтешня місцева влада. Заборонили мітинги муніципалітети Гамбурга та Кельна, другого та четвертого за розміром міста ФРН відповідно. Згодом до заборони приєдналася влада Нідерландів та Австрії.

Так, уряд Голландії не дозволив здійснити посадку міністру закордонних справ Туреччини Мевлютові Чавушоглу. Той збирався виступити на політичному мітингу в Роттердамі. До цього нідерландська влада депортувала турецьку міністерку у справах сім'ї та соціальної політики Фатму Бетюль Сайян Кайя, яка теж планувала виступити на мітінгу в Роттердамі. У цьому місті – значна турецька діаспора.

Турецькі лідери відреагували на це дуже різко. Президент Ердоган порівняв реакцію представників ЄС із методами, застосовуваними нацистським режимом.

«Я попереджаю Європу: цей референдум — наша внутрішня справа. Європа не повинна втручатися в наші внутрішні справи, вона повинна стежити за своїми. Знайте своє місце!» — заявив наприкінці березня прем’єр-міністр Біналі Ілдирим.

Референдум у Туреччині відбудеться 16 квітня. Голосування на закордонних дільницях розпочалося наприкінці березня. Покращення відносин між двома членами НАТО не варто чекати раніше оголошення результатів волевиявлення.