Рік політичної турбулентності: чого чекати від виборів, які цьогоріч сколихнуть світову політику
У 2024—му відбудеться ціла низка виборів, які визначать наступні роки світової політики. Уже зараз увага прикута до президентських виборів у США, результати яких особливо важливі для України в контексті війни з росією. Очікують на кадрові зміни й у головних інституціях ЄС і НАТО. Про це, а також про українські вибори, які мали відбутися цьогоріч, — у матеріалі hromadske.
Вибори президента США
47-го президента США обиратимуть 5 листопада 2024 року. До того часу дві основні американські партії мають визначитися зі своїми кандидатами на національних з’їздах.
Так, республіканці оберуть свого кандидата на з'їзді в місті Мілвокі, який триватиме з 15 до 18 липня. А от про кандидата-демократа стане відомо 19 серпня — тоді в Чикаго почнеться Національний з’їзд Демократичної партії США.
Нині у країні вже почався сезон «передвиборів» — праймериз і кокусів у різних штатах. Це складна система, що відмінна від штату до штату і сильно відрізняється від того, як вибори відбуваються в Україні й інших європейських державах.
Головне — представники партій у кожному штаті обирають своїх претендентів, а вже на загальнонаціональних партійних з’їздах уповноважені від кожного штату голосують відповідно до результатів кокусів і праймериз. Порядок штатів, у яких відбуваються такі передвибори, закріплений історично: десь це один штат за раз, а десь — відразу декілька штатів одночасно. Тому після знакових праймериз і кокусів стає зрозуміло, хто з кандидатів має більше шансів на номінацію, тож частина кандидатів може знятися та навіть закликати своїх виборців віддати голоси на наступних етапах за когось з інших кандидатів.
На перших республіканських кокусах у штаті Айова, які відбулися 15 січня, переміг експрезидент Дональд Трамп. Це сталося з найбільшою перевагою в історії: Трамп набрав 51% голосів, а найближчий його суперник, губернатор Флориди Рон ДеСантіс, — 21%. Утім, після першого ж етапу ДеСантіс вирішив знятися з подальшої боротьби та закликав своїх прихильників голосувати саме за Трампа.
На наступному етапі — праймериз у Нью-Гемпширі — також переміг Трамп, здобувши 54% голосів. Його однопартійка Ніккі Гейлі посіла друге місце, але пообіцяла продовжити боротьбу в президентських перегонах.
Демократи теж уже розпочали сезон передвиборів, провівши першими праймериз у Нью-Гемпширі. На них перемогу здобув чинний президент Джо Байден, який набрав 70% голосів. Попри те, що він не проводив передвиборчу кампанію у Нью-Гемпширі, а його імені навіть не було в бюлетенях, він усе одно переміг, адже його ім’я вписували в бюлетень вручну.
Саме ці перші партійні голосування вважають чи не найважливішими в усьому передвиборчому циклі. Все через те, що більшість претендентів від Демократичної та Республіканської партій, які перемогли в Айові чи Нью-Гемпширі, згодом були номіновані на вибори від своєї партії.
Водночас, згідно з загальнонаціональним опитуванням від Reuters/Ipsos, Трампа стали підтримувати більше виборців (40%), ніж Байдена, за якого свій голос віддали б лише 34% американців. У попередніх подібних опитуваннях прихильність до них зберігалася на однаковому рівні.
Володимир Зеленський уже коментував можливу перемогу Дональда Трампа на майбутніх виборах — український президент заявив, що в такому разі політика Сполучених Штатів щодо України навряд чи зміниться. Утім, за його словами, якщо позиція нового американського президента все ж буде «більш прохолодною» — це «сильно вплине на хід війни» проти росії.
А коли Трамп пообіцяв «дуже швидко» закінчити російсько-українську війну, якщо його оберуть президентом, Зеленський назвав цю заяву «дуже небезпечною».
«Тобто він (Дональд Трамп — ред.) буде самостійно ухвалювати рішення без обох сторін. Без нас. Якщо він каже таке публічно, це трошки лякає», — сказав тоді український президент.
Вибори в ЄС
6–9 червня у ЄС обиратимуть 720 депутатів до Європейського парламенту. За даними незалежного аналітичного центру «Європейська рада з міжнародних відносин», у політичних поглядах багатьох європейських суспільств відбувається «зсув праворуч».
У дев'яти з них, зокрема Австрії, Бельгії, Франції та Нідерландах, праворадикальні популісти можуть отримати найбільшу підтримку. Загалом аналітики прогнозують, що цьогоріч правопопулістська коаліція вперше отримає більшість у Європарламенті.
Через це під загрозою може опинитися здатність виконавчих інституцій Європейської комісії та Ради ЄС ухвалювати зовнішньополітичні рішення, зокрема про підтримку України.
У самій Єврокомісії теж має змінитися склад, а лідери ЄС мають призначити нового президента. Як пише Politico, Урсула фон дер Ляєн, яка нині очолює вищий виконавчий орган Євросоюзу, збирається балотуватися на цю посаду ще раз.
А от Шарль Мішель — чинний президент Європейської Ради — на початку 2024-го заявив, що достроково піде з посади, щоб узяти участь у виборах до Європарламенту як кандидат від бельгійської партії «Реформаторський рух».
Лідери ЄС мали б призначити його наступника, а якщо про це не вдалося б домовитися У разі обрання Шарля Мішеля депутатом до Європарламенту в червні, лідери держав-членів Союзу мали б менш як місяць для пошуку нового президента Європейської Радив короткі терміни, — його обов’язки міг би виконувати прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він матиме таке право як очільник держави, яка на той час головуватиме в Раді Європейського Союзу.
Раніше Орбан користувався своїм правом вето, щоб блокувати рішення про фінансову підтримку України та старт переговорів про вступ України до ЄС.
Згодом Шарль Мішель заявляв, що, «якщо є політична воля», головування угорського прем’єра в Єврораді можна буде уникнути.
А вже наприкінці січня політик заявив, що передумав достроково йти з посади через «критику та законні аргументи» проти свого рішення. Тож наразі ризик, що Орбан на пів року стане фактичним головою Євросоюзу, можна відкинути.
Зміна генсека НАТО
1 жовтня 2024 року закінчується вже третя каденція теперішнього генерального секретаря Єнса Столтенберга. Він обіймає цю посаду в Північноатлантичному альянсі з 2014-го.
Каденція норвежця мала б скінчитися ще в жовтні 2023 року. Однак у липні минулого року в НАТО все ж таки вирішили продовжити мандат Столтенберга ще на рік. Після цього він заявив, що це його останній термін як секретаря Альянсу і він не погодиться на продовження мандату чи ще одну каденцію.
Серед можливих наступників Столтенберга фаворитом називають чинного прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. За даними Politico, Рютте підтримають країни Східного флангу, для яких головним питанням є позиція кандидата щодо росії та України.
Серед можливих кандидатів на посаду також могла бути віцепрем’єр-міністерка Канади Христя Фріланд, яка має українське походження. Утім, за чутками, Франція хоче, щоб наступний генсек НАТО був із Європейського Союзу, тож країна наклала вето на кандидатуру Фріланд, а також колишнього міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса.
А що з виборами в Україні?
У 2024-му президентські вибори мали б відбутись і в Україні. Воєнний стан, під час якого вибори заборонені, діятиме щонайменше до 13 травня. Тому перший тур, який призначений на кінець березня, цьогоріч не відбудеться.
Дискусію про можливість проводити наступні президентські вибори в Україні розпочали у США в серпні 2023 року. Тоді на пресконференції в Києві сенатор США Ліндсі Грем заявив, що у 2024 році в Україні мають відбутися вибори, навіть якщо війна триватиме. Секретар РНБО Олексій Данілов відповів на заклик сенатора: вибори можливі тільки після завершення воєнних дій, а Україна сама визначатиме, коли проводити вибори, — згідно зі своїм законодавством, а не за «бажанням тих чи інших поважних наших партнерів».
Володимир Зеленський згодом казав, що хотів би, щоб вибори відбулися за планом. Утім, за словами президента, організувати вибори в умовах бойових дій складно — для цього треба буде відкрити значно більше дільниць за кордоном і направити іноземних спостерігачів до України. Зокрема, до зони бойових дій.
Для проведення виборів ще й знадобиться додаткова фінансова підтримка від США та ЄС. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Зеленський усе ж вивчав можливість провести виборів, зважуючи «різні за і проти».
Ще пізніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив в інтерв’ю Наталії Мосейчук, що наступного року ні парламентських, ні місцевих, ні президентських виборів не буде. Арахамія додав, що ніхто з міжнародних партнерів не змушує українську владу робити це у 2024-му.
Самі ж українці теж не погоджуються з ідеєю проводити вибори під час повномасштабної війни. За соцопитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 81% із них вважають, що вибори слід провести після її завершення.