Російський суд оштрафував Google і Meta на майже $130 млн. Серед причин — відмова видаляти контент про Навального

Про це повідомляє російське інформагентство «Интерфакс».

Так, Google оштрафували на 7,2 млрд рублів (2,7 млрд гривень), а Meta — на 1,9 млрд рублів (740 млн грн). У Держдумі РФ не виключили, що якщо компанії не заплатять штраф, до їхніх ресурсів можуть застосувати блокування та уповільнення трафіку.

Російська влада звинувачує компанії в тому, що ті не видаляють дитячу порнографію, пропаганду суїциду та наркотиків. Однак кількість таких публікацій порівняно з протестним контентом у судових рішеннях — зовсім невелика.

Як підрахувало BBC, суїцидам присвячено лише 12 посилань. Натомість понад 250 з 469 посилань, за невидалення яких оштрафували соцмережі, присвячені акціям на підтримку опозиціонера Олексія Навального.

На компанії наклали оборотний штраф, розмір якого залежить від виторгу компанії. Цю суму розрахували судді, виходячи з наданих «Роскомнаглядом» даних про розмір річного виторгу Google і Meta.

Цензура в Росії

«Роскомнагляд» не вперше складає адміністративні протоколи щодо соціальних мереж, які не видалили або несвоєчасно прибрали заклики, зокрема до неповнолітніх, брати участь у несанкціонованих акціях.

Найбільші інтернет-сервіси — Google, Telegram, Facebook, Twitter, TikTok — неодноразово притягували до відповідальності за невидалений контент.

Перш ніж звернутися до суду, «Роскомнагляд» розсилає компаніям тисячі повідомлень, вимагаючи заблокувати для російських користувачів ті чи інші публікації. За даними BBC, у Facebook «Роскомнагляд» надсилав 7,6 тисячі повідомлень, в Instagram — 3,5 тисячі.

Стягують штрафи з соцмереж також за жарти про владу. Як пише BBC, у всіх соцмережах «Роскомнагляд» знайшов дописи з «очевидною неповагою до держави, конституції та президента Російської Федерації». До одного лише Twitter узимку 2020-2021 року регулятор направив 75 повідомлень, вимагаючи видалити такі дописи.

За 2020-2021 роки соцмережі оштрафували на 156,6 млн рублів (58 млн гривень) за невидалення контенту та на 47 млн ​​рублів (17,5 млн гривень) за незбереження персональних даних.

Західні соцмережі намагаються співпрацювати з російською владою. Twitter після уповільнення трафіку навесні 2021 року видалив 91% посилань із «забороненою інформацією», стверджували у «Роскомнагляді». Після цього обмеження щодо соцмережі пом'якшили.

Про Навального

Олексій Навальний — російський опозиціонер, засновник «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК). Планував брати участь у виборах президента у 2018 році, але ЦВК відмовила зареєструвати його через «незняту судимість».

20 серпня 2020 року Навального отруїли речовиною групи «Новічок» під час польоту з Томська до Москви. Його госпіталізували, а в реанімації під'єднали до апарату ШВЛ.

Після лікування та реабілітації 17 січня 2021 року Навальний повернувся в Росію, де його заарештували в аеропорту. Це викликало хвилю протестів, які жорстко придушували російські силовики.

2 лютого суд у Москві засудив Навального на 2 роки та 8 місяців до колонії, визнавши винним у «порушенні зобов'язань за умовним покаранням» у справі «Ів Роше».

Йдеться про те, що у 2014 році Навального та його брата Олега судили за начебто розкрадання та легалізацію грошей французької фірми «Ів Роше Схід». Тоді Олексія засудили до 3,6 року умовно, а його брата на такий же термін ув'язнили. Через цю судимість Навального не зареєстрували на президентські вибори в Росії у 2018 році.

У жовтні 2017 року Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) ухвалив, що вирок у справі «Ів Роше» був політично мотивованим і необґрунтованим, присудивши виплатити братам Навальним компенсації на загальну суму в 76 тисяч євро.

У 2019 році ЄСПЛ визнав незаконним домашній арешт Навального, під яким він перебував понад десять місяців у 2014 році.

Автор: Маркіян Климковецький