Росія знову хоче розглянути український закон про мову в Раді Безпеки ООН
Російська делегація в ООН вдруге намагається поставити на розгляд Ради Безпеки мовний закон, ухвалений в Україні наприкінці квітня.
Про це повідомив речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко.
«Сьогодні під час погодження програми роботи на поточний місяць таке засідання попередньо запланували на 16 липня», — написав він у Facebook.
За словами Ніколенка, на цей раз російська делегація намагається поставити на розгляд Радбезу мовний закон під приводом набуття ним чинності.
«Хоча, усі розуміють, що Москву цікавить не стільки закон про мову, скільки будь-яка нагода для дестабілізації ситуації в Україні. Українська делегація в ООН неодноразово заявляла, що мовний закон є внутрішнім питанням нашої держави. Рада Безпеки до нього не має стосунку», — наголосив речник.
Він також додав, що Україна та її партнери використають це засідання, аби нагадати про питання українсько-російського конфлікту, насамперед про полонених моряків і політв’язнів, обстріли на Донбасі та відповідальність Росії за катастрофу літака рейсу МН17.
17 травня російська делегація звернулася до голови Ради Безпеки ООН з проханням скликати засідання що українського Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Але Радбез ООН відмовилася розглядати закон про українську мову на вимогу Росії.Проти обговорення проголосували шість країн: США, Франція, Велика Британія, Німеччина, Бельгія і Польща. Представники цих країн заявили, що ініційоване РФ питання є спробою тиску на Україну.
Що варто знати про український мовний закон:
- 25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Після цього Зеленський анонсував «ретельний аналіз закону про мову» після вступу на пост президента.
- У Верховну Раду надійшло чотири постанови про скасування закону про українську мову, які парламент відхилив під час засідання 14-го травня.
- Закон просила не підписувати громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної». Утім суд відмовився навіть розглядати позов.
- Одразу після відхилення постанов голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав законопроект.
- Згодом це зробив президент Петро Порошенко.
Законопроект покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.