«Раніше злочинність була без гранат» — інтерв'ю з очільником Національної поліції

За 10 місяців роботи на посаді Сергій Князєв показав себе людиною, яка не коментує зайвого, на відміну від безпосереднього керівника, міністра внутрішніх справ й відомого блогера Арсена Авакова.

Князєву не подобається, коли з поліції витікає інформація про хід тих чи інших розслідувань, яку, зокрема, часто повідомляє у соцмережах радник міністра, нардеп Антон Геращенко. Водночас Князєв не належить до того типу чиновників, що звикли всю провину підлеглих йому 140 тисяч людей списувати на інші відомства.

Про теракти, вбивство Аміни Окуєвої, справу журналіста Шеремета, невдалу спецоперацію у Княжичах, «рюкзаки Авакова» та про те, чому бійці «Беркуту» й досі в лавах правоохоронних органів — у інтерв’ю керівника Нацполіції Громадському.

ВІЙСЬКОВА ЗБРОЯ В МИРНИХ МІСТАХ

Вибух гранати в Дніпрі, вбивство Окуєвої, стрілянина в Харкові — таке враження, що це або 1990-ті, або кримінальний Чикаго. Чому поліція не може попередити ці злочини?

Заголовки свідчать про вчинені правопорушення. Ми, якщо взяти об’єктивно, опікуємося й тими правопорушеннями, що ще не скоєні. Тими, які ми попередили. У дев’яностих була інша криміногенна ситуація. За 10 місяців поточного року вчинено 39 убивств — знаряддям злочину була граната. Ще було 8 випадків застосування протитанкових гранатометів. У мирних областях України.

Чому це стається?

Тому що йде війна. Ми відкрили арсенали зброї. Те саме зробили й наші вороги. Зброя потрапляє в мирні області. Ми зібрали керівників Дніпропетровської, Харківської, Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей — і не лише голів обласної поліції, а й заступників керівників з превенції, кримінальної поліції, патрульної, навіть внутрішню безпеку покликали. І зробили такий фільтр, щоб зброя не переміщалася з прифронтової території в інші регіони. Це звичайна ситуація, на жаль, у кожній країні, де була війна.

А скільки нелегальної зброї на руках?

Лише за жовтень зареєстрували понад 2 тисяч фактів вилучення зброї. З початку року ми маємо більш ніж 8 тисяч таких правопорушень виявлених і зареєстрованих.

Фото: Громадське

УБИВСТВО ОКУЄВОЇ

Ви були на місці вбивства Окуєвої. Яку ви для себе картину склали? 

Умисне вбивство із застосуванням автоматичної зброї.

Скільки людей брали участь у цьому вбивстві?

Затримаємо — одразу повідомимо.

Учора пан Геращенко сказав, що знайшли автомат.

Я не коментую заяви радника міністра чи народного депутата.

А як ви розцінюєте, коли людина, не будучи слідчим, робить такі заяви?

Ми розпочали службове розслідування за фактом інформаційних укидань. Ви згадали про одну заяву, а ми за кілька днів бачили таких декілька. І ми хочемо розібратися, хто й навіщо це робить. Може це цікаво самим злочинцям?

Які версії вбивства розглядає Нацполіція?

Я б не хотів обговорювати технічні моменти розслідування. Це некоректно й призводить до негативних ефектів узагалі будь-яких розслідувань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я б дуже хотів, щоб убивство Аміни було інсценуванням, але це не так», — інтерв'ю з Адамом Осмаєвим

У мене питання щодо охорони. Після замаху [на Окуєву та Осмаєва] 1 червня Осмаєв сказав, що охорону їм припинили надавати, тому що вона надто дорого обходилася. Ви з цим згодні?

Охорону громадян забезпечували за рішенням слідчого. Охорона — це ж не лише фізична складова. При її наявності потерпілих було би більше. Коли розстрілюється автомобіль, злочинцям узагалі все одно, скількох вони вб’ють. Вони стріляли саме в той автомобіль, в який збирались стріляти. І ці інсинуації про наявність чи відсутність фізичної охорони — гелікоптерів чи квадрокоптерів — нісенітниця.

Говорячи про замах 1 червня, чи розуміє поліція, хто це був? На чиє замовлення діяв?

Особа, яка підозрюється в правопорушенні затримана, арештована, щодо неї ведеться розслідування, далі — таємниця слідства.

Фото: Громадське

Окуєва була помічницею нардепа Мосійчука, на якого теж здійснили замах. Раніше був замах і вбивство Тімура Махаурі. Усі ці люди були знайомі. Чи не може йтися про одного замовника?

У жодному з перелічених вами злочинів порушники не затримані. Тому про що ми думаємо, залиште на наш розсуд.

Це ж не просто цікавість. Люди йдуть по вулиці, а поряд вибухає бомба. Складно відчувати себе в безпеці. І тому хочеться розуміти, що ж робить поліція для захисту.

Правопорушення, які ви згадали, скоєні щодо конкретних осіб. Об’єктом посягання не були сторонні люди. Але злочини вчинені особливо небезпечним шляхом — їх і кваліфікували як теракт. Загинули також громадяни, які просто проходили поруч. У жодній державі світу неможливо убезпечити завжди і всіх. Але максимально до цього наблизитися — це обов’ язок усіх правоохоронних структур. Насамперед, Національної поліції.

Ви тому й перейшли на посилений режим несення служби?

У короткий проміжок часу вчинено низку терористичних актів і  вбивств на вулицях. Тому ми вирішили, по-перше, посилити присутність поліції на вулицях — це те, що бачать громадяни. І по-друге, провести оперативні комплексні заходи, які громадянам не бачать. Ці дії проводять працівники, насамперед, кримінальних підрозділів Служби безпеки, Національної поліції тощо. Ми чітко дали сигнал у Києві і регіонах: ми посилюємо заходи безпеки.

У Дніпрі сталася трагедія: поліцейські приїхали на місце, у них кинули гранату. Як можуть убезпечити себе поліцейські в подібних ситуаціях?

Це ж дуже нетипова ситуація. Нам треба розібратися, тому що не йдеться про вину чи невинуватість поліцейських. Коли злочинець кидає гранату в під’їзді на прогоні, під ураження потрапляють усі люди, які там перебувають. У нас уже була подібна ситуація в Чернігові, коли розбійник зайшов з автоматом у ломбард і забрав гроші. Його переслідували й він чинив збройний опір. Кинув гранату позаду групи захоплення — працівників спецпідрозділу поранило. Ці офіцери в дуже важкому стані. Вони, мабуть, уже й не зможуть працювати в поліції. Це війна в державі. Раніше злочинність була достатньо м’яка. Без гранат. А нині… І от де саме з’явиться ця граната, і як зробити, щоб вони не потрапляли в мирні регіони — оце велика превенція.

Я все ж хочу повернутися до вбивства Окуєвої, Махаурі й замаху на Мосійчука. Кримінальну версію ви розглядаєте?

Для мене немає різниці. Є сам факт правопорушення.

УБИВСТВО ШЕРЕМЕТА

Щодо вбивства нашого колеги Павла Шеремета: чому ви засекретили всі матеріали справи?

Щоб це не було темою обговорення: а що слідчі зробили, а що не зробили. Тому що це не несе суспільству позитивної інформації, це, насамперед, шкодить розслідуванню. Особи, які вчинили ці злочини, не затримані.

А як фільм наших колег вам допоміг?

Ми назвали цю історію «роботою над помилками». Фільм дав поштовх усунути ті помилки, які ми мали. А потім нас почали звинувачувати, що ми все засекретили. Ми навпаки постійно підтримуємо зв’язок з усіма учасниками цього проекту.

Чи зрушило з місця слідство після фільму?

Особи не встановлені.

«РЮКЗАКИ АВАКОВА»

Щодо недавньої події в Харкові, коли слідчі НАБУ проводили обшуки в справі так званих «рюкзаків Авакова»​. Слідчі НАБУ заявляли, що поліція перешкоджала їхнім діям.

Ця історія є об’єктом іншого органу, який розслідує дії чи бездіяльність правоохоронних органів.

А ви можете пояснити, що там робили поліцейські?

Я там не був, я ставив питання керівникові харківської поліції. І в мене є вичерпні відповіді. Я їх для себе знаю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Рюкзаки Авакова»: НАБУ та САП у великій політичній грі

Зараз триває внутрішнє розслідування?

Я розумію відповіді свого підлеглого, я б не хотів удаватися в політику. Ви ж самі сказали, що справа політична.

Так, вона політична, але глава Нацполіції не мав би бути дотичний до політики, тому суспільство й має знати, що там робили поліцейські, коли слідчі НАБУ прийшли з обшуками?

Я вам чітко відповів: я розумію відповіді свого підлеглого.

А ви знали, що там будуть обшуки?

Звідки я знаю, я ж не Нострадамус.

Координація між підрозділами правоохоронних органів.

Ви неправильно ставите питання, ми нікого теж не попереджаємо про проведення слідчих дій. І це наш прямий обов’язок.

СУТИЧКИ У СВЯТОШИНСЬКОМУ СУДІ

Щодо історії зі Святошинським судом й іншими схожими справами — коли люди, заявляючи, що вони патріоти або ветерани, трощать суди, і їх затримують, а потім простестувальники приходять до райвідділів. Наскільки важко працювати в цій ситуації?

Важко, але працюємо.

Ми побачили, що відбувся погром у суді, а вже вранці приїхала група спецпризначенців. Чому так?

Досить проста відповідь — правопорушення відбулося пізно ввечері, може, і ви брали участь у них — ми ще розслідуємо.

Я наступного дня лише був.

Керівництво поліції міста Києва ухвалило рішення перенести звільнення приміщення на день. Була убезпечена вся територія. Тобто, поліцейська присутність давала можливість не розвиватися цьому конфлікту за межі не тільки цього суду, а й цього приміщення. І фактично людей, які висловлювали протест, водночас учинивши правопорушення, заблокували.

Фото: Громадське

Якби вночі була команда звільнити приміщення — повірте, було б набагато більше фактів застосування насильства. А зараз усі це чомусь обговорюють. А чому вранці? Тому що було таке рішення. Треба сказати: дякую, шановні поліцейські, що в нас скільки-то поранених під час цього блокування, скільки-то затриманих, ніхто не уник відповідальності.

Усіх осіб ефективно витягнули звідти й доправили до відділку поліції. Зараз розслідується кримінальне провадження. І нам чітко зрозуміло завдяки журналістам, до речі, хто і що робив, тому що відеоматеріалу в нас вистачить — від початку до кінця.

Під час деблокування постраждали троє журналістів. Які результати вашої службової перевірки?

Вона ще не закінчена, надто мало часу минуло. Я гарантую, що після закінчення службового розслідування ми повідомимо про рішення.

Серед протестувальників у тому ж Святошинському суді були люди, які протистояли на Майдані міліції, а тепер поліції доводиться їх затримувати, а суди їх відпускають. Як в цій ситуації працювати поліції далі?

Працювати важко, ще раз кажу, але хто не витримує — пише рапорт на звільнення, біржа праці приймає всіх. Час розставить усе на свої місця — де патріоти, де горлопани, де люди, які дійсно захищали батьківщину. А є такі, які просто користуються цим. Хіба нині важко назватися представником якогось добровольчого руху? І, на жаль, цим користуються багато людей, зокрема, й політиків. Ми дуже чітко розділяємо акції народні та акції за гроші.

ПРО АКЦІЇ ПІД ВР

Під Радою зараз — це яка акція?

Там перемішані чиїсь погляди з комерцією.

Кілька днів тому під Радою невідомі люди з раціями просили нас показати вміст сумок. Вони не поліцейські. Чому так відбувається?

Давайте звернемося до міської адміністрації й скажемо: шановний мер міста Києва, закритий рух по вулиці, що ми робитимемо? Ми щодня до нього звертаємося. Ми забезпечуємо правопорядок. До сьогоднішнього дня нам це вдалося.

Міністр Аваков казав нещодавно, що ухвалив рішення зняти охорону біля наметового містечка. Це було ваше спільне з ним рішення?

Так.

Наразі там безпечно?

Якоїсь суспільної небезпеки немає.

ПОЛК СПЕЦПРИЗНАЧЕННЯ

Наскільки нам відомо, більше половини співробітників полків спецпризначення працювали раніше в міліції, працювали на Майдані, частина з них учиняла злочини, частина бачила, як учиняється злочин, але не попередила його й не свідчить про нього в прокуратурі. Менше з тим ці люди й далі в поліції. Чому вони вам так потрібні?

Так я теж в поліції не два роки. Конституція України захищає всіх громадян і огульно казати — ви всі погані, бо ви всі однакові — хіба це демократично? Хіба це ті цінності, за які ми боролися? Є слідчий орган, який досліджує, і Національна поліція бере активну участь в розслідуванні цих правопорушень. І вони дуже часто звітують про свої здобутки — достатньо публічно.

А те, що там працюють десятки слідчих поліції, те, що там десятки оперативників? Простий факт: проведення будь-яких слідчих дій — і забезпечення в першу чергу безпеки проведення слідчих дій для самих слідчих — це робота спецпідрозділів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Виникла необхідність у підрозділах з іншою психологією», — заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий

Департамент генпрокуратури, що розслідує злочини на Майдані, неодноразово заявляв, що поліція або не сприяє, або недостатньо сприяє розслідуванню. Друге: вони кажуть, що з 15 тисяч міліціонерів тодішніх дають свідчення кілька десятків людей. І третє: маємо випадок з працівниками харківської поліції, які підозрювалися в злочинах на Майдані 18 лютого, знову опинилися в поліції, били журналістів уже в статусі поліцейських, водночас у суді за них клопотало управління харківської поліції. А відтак вони втекли в Росію. Такі люди вам потрібні?

Ви самі відповіли на своє запитання. Поліція — це не є якась субстанція. Це організація, що охоплює 140 тисяч працівників — громадян України. І в нас немає загальної думки — «усім думати так». Є на кожному рівні керівник. І керівник вирішує у відповідності з тими правами, які він має. Ніхто не може бути визнаний злочинцем — щодо всіх.

Це правда, але як мені як громадянці відчувати себе в безпеці, якщо поліцейський, що мав би мене захищати, учиняє злочин, а його захищає керівництво поліції? Я відчуваю страх.

Страх мине з часом. Наразі маємо три тисячі працівників спецпризначення. І вони виконують загальну важливу функцію. Це не просто слова, ці підрозділи були, є і будуть. У Києві нині два полки особливого призначення. І це рішення ухвалене мною — створити ще один, щоб забезпечити охорону й публічну безпеку в місті Києві.

Скільки з них працювало в «Беркуті»?

Ми вже багато разів звітувалися. Я можу зараз сказати неправильну цифру. Але щодо кожного офіцера проведені всі види перевірки — люстраційні, економічні, все вони пройшли. Це ж не я проводив перевірки.

У мене є одне уточнення: якщо поліцейський бачить, як учиняється злочин, і не свідчить про нього — це злочин?

Поліцейський, якщо бачить злочин, повинен його припинити.

А якщо він не припинив, а потім навіть не свідчить про нього?

Ви самі відповідаєте.

Історія щодо [екс-працівників департаменту охорони громадської безпеки] Бабича і Серединського, їх теж підозрюють у злочинах на Майдані, і тепер вони працюють в Нацполіції. За них клопотав, зокрема, Олександр Фацевич — керівник патрульної поліції України, а також заступник міністра Сергій Яровий, щоб їх взяли на поруки. На вашу думку, прихід на засідання не є тиском на суд?

Суд не звертався з якимись заявами з приводу тиску на нього.

А на вашу думку?

Так під час судових засідань Фацевич сам мені повідомив як громадянин що він іде в суд.

А як громадянин — це як? Він узяв вихідний у цей день?

Ні, він не перервав свій робочий графік, і не був відсутній на роботі з 8 до 18.

А чому Бабича і Серединського не відсторонили від роботи?

Не було про це рішення суду, є рішення суду, яке виконується.

Тобто для вас це не є репутаційними втратами?

А хіба будуть менші репутаційні втрати, якщо щодо когось, чия вина ще не доведена судом, буде визнання їх злочинцями?

А ми не говоримо про визнання їх злочинцями, ми говоримо про відсторонення від посади на час розслідування.

А якщо слідство триватиме кілька років, я що повинен платити зарплату — будь-кому?

Тобто, зарплата важливіша, ніж репутаційні втрати?

Є закон про працю. І є певні терміни, от я людину можу відсторонити на певний термін, ні днем більше.

ОПЕРАЦІЯ В КНЯЖИЧАХ

Хто відповідає за спецоперацію таку, як у Княжичах — начальник Главку?

Керівник, що відповідає за проведення конкретної спецоперації. До речі, після подій у селищі Княжичі, які призвели до смерті п’яти працівників поліції, Національна поліція дуже прискореними темпами реалізовує зміни в наших номенклатурних документах щодо визначення фаз проведення спеціальних операцій, і хто в якій фазі відповідатиме.

Що робили працівники кримінальної поліції? Вони мали затримати злодія. Але коли проходить фаза від затримки до вогневого опору, тут уже треба ставити питання, наскільки фаховий той працівник спецоперації, який був у вогневому контакті.

У новому номенклатурному документі, який ми подали в Мін’юст, розмежуємо фази спецоперацій. А всі 25 років нормативні документи не давали чіткого розуміння розмежування фаз операцій.

Відповідальний за цю спецоперацію — екс-начальник карного розшуку Києва Леонід Курята?

Це до [генпрокурора] Луценка питання, якщо це є зараз об’єктом дослідження прокуратури, а ми це в ефірі обговорюємо. Усі особи, які брали участь в операції встановлені, досліджуються їхні дії та бездіяльність. Після внутрішнього розслідування певну кількість осіб звільнили з роботи. Я підписав наказ — це десь півтора десятка осіб.

Фото: Громадське

А пан Крищенко — начальник київського Главку — має стосунок до цієї спецоперації? Наскільки нам відомо, він теж нею керував.

Ви неправильно знаєте, він керував поліцією в той час, коли відбувалася ця спецоперація, і його дії чи бездіяльність також є об’єктом дослідження кримінальної справи.

Ваше внутрішнє розслідування стосувалося того, що, можливо, мав місце не дружній вогонь, а спроба крадіжки працівниками поліції?

Службове розслідування носило елементи агентурно-оперативної роботи з грифом «таємно». Якщо я вам це скажу, то піду до прокурора писати явку з повинною за розголошення таємної інформації.

НАЦПОЛІЦІЯ І ПОЛІТИКА

Про події під Радою. Ми знаємо, що президент викликав і міністра, і керівництво Нацполіції до себе. І знаємо, що був конфлікт щодо того, чи дозволяти проносити намети. Тому питання: наскільки ви незалежний від політики?

Я неодноразово брав участь у різних нарадах, і в Кабміні, і в президента. А щодо якихось інсинуацій, мені навіть не цікаво про це говорити. Мабуть, це треба питати в суспільства: наскільки голова поліції незалежний.