Що відомо про тимчасового керівника так званої «ДНР» Пушиліна

У самоназваній «ДНР» триває «політична криза». За тиждень після вбивства ватажка донецьких бойовиків Олександра Захарченка і призначення його «заступника» — Дмитра Трапєзнікова — виконувачем обов’язків «глави республіки», так звана «прокуратура ДНР» заявила, що це призначення нібито не відповідало «конституції».

7 вересня «народна рада» обрала нового тимчасового виконувача обов’язків, яким став Денис Пушилін — представник «ДНР» у контактній групі в Мінську і «голова» так званої «народної ради ДНР». Він буде «главою республіки» до «виборів», призначених на 11 листопада 2018 року.

Того ж дня стало відомо, що «віце-прем’єр» і «міністр доходів республіки» Олександр Тимофєєв, якого називали ймовірним наступником Захарченка, залишив територію так званої «ДНР», ймовірно виїхавши до Москви. «Прокуратура» самоназваної «республіки» звинуватила його в привласненні 850 мільйонів рублів.

Що відомо про нового виконвувача обов’язків «глави ДНР» Дениса Пушиліна — розповідає Громадське.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про загиблого ватажка самопроголошеної «ДНР» Олександра Захарченка

Хто такий Денис Пушилін

Денис Пушилін народився в Макіївці, йому 37 років. Навчався в Донбаській національній академії будівництва й архітектури на факультеті економіки, маркетингу і менеджменту, але навчання не закінчив. У 1999–2000 роках служив у Національній гвардії України. Від 2002 року працював у торговій фірмі «Солодке життя».

5 квітня 2014 року Пушилін назвався «заступником» самопроголошеного «губернатора» Донеччини Павла Губарєва, якого на той час затримала СБУ. Пушилін очолив донецький мітинг, де висунули вимоги про проведення референдуму на зразок кримського. Наступного дня мітингувальники під тими ж гаслами захопили будівлю Донецької ОДА.

15 травня 2014 року Денис Пушилін став головою президії «верховної ради ДНР» — на той час це була найвища посада в самоназваній «республіці». Уже 18 липня пішов у відставку за власним бажанням й став координатором і співголовою «суспільно-політичного руху» «Народний фронт Новоросії».

Денис Пушилін (в центрі внизу) у захопленій будівлі Донецької ОДА, 8 травня 2014 року Фото: EPA/MAXIM SHIPENKOV

МММ та вибори до Верховної Ради

Від 2011 по 2013 рік Пушилін був активним учасником фінансової піраміди МММ Сергія Мавроді. Відтак увійшов до складу політичної партії «МММ» («Ми Маємо Мету» — ред.). У 2013-му від цієї партії балотувався по округу № 94 (Київська область) на повторних виборах народних депутатів України. Усього Пушилін набрав 77 голосів — близько 0,08% від загальної кількості.

Мінські домовленості

9 листопада 2014 року так званий «глава» «ДНР» Олександра Захарченко призначив Пушиліна на посаду постійного повноважного представника «республіки» на переговорах тристоронньої контактної групи в Мінську. Після загибелі Захарченка, Пушилін заявив, що його вбивство «спрямоване на зрив Мінських домовленостей».

Денис Пушилін (в центрі), представник самопроголошеної «ДНР», та Владислав Дейнега (ліворуч), представник самопроголошеної «ЛНР», в аеропорту Мінська після завершення наступного етапу переговорів, Білорусь, 30 січня 2015 року Фото: EPA/TATYANA ZENKOVICH

Зв'язки з Росією 

За інформацією «Радіо Свобода», Денис Пушилін — повністю підконтрольна та лояльна кураторам з Кремля людина. Пушилін працює на збереження незмінності ситуації на непідконтрольних територіях. Через нього Росія може просувати потрібні їй рішення: як повне приєднання окупованої частини Донбасу до Росії, так і повну реінтеграцію непідконтрольних територій в Україну.

Санкції

Денис Пушилін перебуває під санкціями від квітня 2014 року. Йому заборонили в'їзд і заморозили активи в Євросоюзі. Крім того, він фігурує в санкційних списках США, Канади, Австралії, Швейцарії, Ліхтенштейну й Норвегії.

У травні 2014 року Пушиліна оголосили в розшук за клопотанням Генпрокуратури України. Його підозрюють у скоєнні дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

ЧИТАЙТЕ ТАОКЖ Наступник Захарченка: що відомо про тимчасового керівника так званої «ДНР» Трапєзнікова

Замахи 

7 червня 2014 року поблизу ресторану «Міленіум» у Донецьку на Пушиліна скоїли замах — в авто Пушиліна стріляли з іншої машини, повідомляло російське інформагентство «Интерфакс». У стрілянині загинув «помічник голови народної ради ДНР» Максим Петрухін. Сам Пушилін не постраждав..

А 12 червня в Донецьку біля будівлі обласної державної адміністрації вибухнуло авто Пушиліна. Тоді постраждали семеро людей.

Денис Пушилін (в центрі) під охороною бойовиків самопроголошеної «ДНР» покидає кладовище, де пройшов похорон його помічника Максима Петрухіна, який загинув 7 червня внаслідок замаху на Пушиліна поблизу ресторану «Міленіум» в окупованому Донецьку, 9 червня 2014 року. Денис Пушилін заявив, що справжньою мішенню був він сам, а Петрухін був убитий помилково Фото: EPA/VALENTINA SVISTUNOVA

Попередник

На попередника Пушиліна — Олександра Захарченка — теж неодноразово скоювали замахи. Поки 31 серпня під час вибуху в кафе «Сепар» ватажок самопроголошеної «ДНР» не загинув. Вибухівку ймовірно заклали у люстру.

Російський МЗС зараз же звинуватив у вбивстві Захарченка українську владу. Бойовики — українську диверсійну групу. Хоча, як повідомили Громадському джерела в Донецьку, представники так званої «ДНР» схильні вважати, що вбили Захарченка росіяни — нібито через конфлікт, який тривав з березня 2017 року, відколи Захарченко відправив своїх бойовиків допомагати перевороту в самоназваній «ЛНР».

Також Захарченко мав конфлікти з російськими кураторами через «націоналізацію» українських підприємств. Як свідчать перехоплені розмови Захарченка з росіянами, які близько двох років тому опублікувала СБУ, ватажок донецьких бойовиків був невдоволений тим, що відібрані в України підприємства перейдуть під контроль українського олігарха-втікача, який переховується в Росії — Сергія Курченка.

За версією СБУ, вбивство Захарченка — це або наслідки «внутрішніх кримінальних конфліктів» бойовиків, або «спроба російських спецслужб знищити одіозну фігуру, яка стала зайвою».

Ватажок самоназваної «ДНР» Олександр Захарченко (ліворуч), який загинув унаслідок вибуху в центрі окупованого Донецька. Вибух стався в ресторані «Сепар» 31 серпня, та новий лідер «ДНР» Денис Пушилін покладають квіти меморіалу загиблим у катастрофі MH17 поблизу села Грабове, у 100 кілометрах на схід від окупованого Донецька, 15 липня 2016 року Фото: EPA/ALEXANDER ERMOCHENKO

Вплив на Мінські домовленості

З 2015 року в самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» гинуть ті, кого асоціювали з війною, як-от бойовики Дрьомов, Мозговий, «Моторола» та «Гіві». Москва від самого початку війни на Донбасі наполягала на прямих переговорах Києва і Донецька. Утім, Україна притримується іншої позиції й відмовляється напряму спілкуватися з бойовиками, винними в злочинах.

Джерела Громадського серед учасників переговорів у Мінському форматі вважають, що саме тепер, перед президентськими виборами в Україні, Кремль наматиметься посадити за стіл переговорів від «республік» тих, хто не асоціювався б з війною. Водночас і в Україні, і в Росії зазначили, що вбивство Захарченка ніяк не вплине на Мінський процес.