Що відомо про затриманого переговорника Рубана

9 березня зранку Шевченківський райсуд Києва обрав Рубану запобіжний захід. Сам підозрюваний каже, що машина зі зброєю — не його, він був просто водієм.

Що відомо про Володимира Рубана та його організацію — у матеріалі Громадського.

Як затримали

Володимира Рубана затримали зранку 8 березня під час перетину лінії розмежування на Донбасі на контрольному пункті вїзду та виїзду «Майорськ».

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука повідомив про затримання Рубана ввечері 8 березня. «Під виглядом переселенця цей «генерал» намагався провезти цілий арсенал зброї, прихований у меблях», — заявив Тука.

Затримання підтвердив у Facebook і генеральний прокурор України Юрій Луценко, назвавши його «невипадковим».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Затриманому переговорнику Рубану інкримінують підготовку теракту: засідання суду

Керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан, архівне фото, обмін полонених, Дніпро, 7 вересня 2014 року Фото: Богдан Кутєпов/Громадське

 Хто такий Рубан?

Володимир Рубан народився 16 серпня 1967 року, раніше носив прізвище Гарбузюк, як зазначено у Вікіпедії. Після школи вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища. Звільнився зі Збройних Сил у званні старшого лейтенанта. У 90-х роках займався підприємницькою діяльністю, пов'язаною з поліграфією та ремонтом побутової техніки.

Володимир Рубан — керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» — організації, створеної у 2013 році. Вона опікувалася обмінами полонених та передачею допомоги для них від початку конфлікту на Донбасі, доки не створили Центр звільнення полоненими при СБУ. «Корпус» продовжував діяльність і після створення Центру звільнення, але неофіційно — в обхід СБУ.

У 2014 — 2015 роках Рубан проводив масові обміни, домовлявся з бойовиками самоназванимх «ДНР» та «ЛНР», їздив в уже окупований на той час Донецьк.

Один з таких обмінів у 2014 році зафільмували журналісти Громадського Богдан Кутєпов та Мустафа Найєм (на той час — журналіст Громадського) у документальному фільмі «Контакт» — Рубан разом зі співачкою Русланою їздили в Донецьк забирати українських військовополонених.

Ім'я Володимира Рубана пов'язували з учасником Тристоронньої контактної групи на переговорах у Мінську та кумом російського президента Володимира Путіна — Віктором Медведчуком. ЗМІ писали, що він був учасником організації Медведчука «Український вибір», але пізніше вийшов із неї і зареєстрував громадську організацію «Офіцерський корпус».

На сайті «Українського вибору» Медведчука прізвище Рубана згадується в авторах публікацій, але самих текстів немає.

«Офіцерський корпус» має сторінку у Facebook, де зазначена адреса — вулиця Богдана Хмельницького, 51. Сайт на момент написання матеріалу не працював.

Існує також партія «Офіцерський корпус», її члени балотувалися до місцевої ради Київської області у 2015-му.  Окрім Рубана, членом партії є також екс-командир Київського «Беркуту» Геннадій Абрамчук та екс-командир спецпідрозділу «Титан» Вадим Бартєнєв.

На сторінці ГО «Офіцерський корпус» ідеться, що її учасники збираються створювати «у межах діючого законодавства комендатуру по захисту об'єктів інфраструктури, охорони громадського порядку та особистої безпеки» та закликають «небайдужих» долучатися.

Керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан (на нижньому фото ліворуч) у Дніпрі, 7 вересня 2014 року screenshot з відео Богдана Кутєпова/Громадське

Візити на окуповану територію

Саме за сприяння Рубана 24 лютого 2017 року депутатка Надія Савченко поїхала в окуповану Макіївку в колонію №32, де на той час утримувалися українські полонені. Світлини з нею та Рубаном публікували тоді сепаратистські ЗМІ. Також Рубан допоміг Савченко зустрітися з ватажками самоназваних «республік» напередодні поїздки до полонених. Зустріч відбулася на нейтральній території у Мінську в грудні 2016 року. Тоді в коментарі Громадському Рубан пояснював, що Савченко хотіла сама долучитися до процесу звільнення українських заручників і «побачити все це зсередини»:

«Щойно видалася нагода, я організував зустріч у Мінську (зустріч Савченко з Плотницьким і Захарченком — ред.)».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Списки Савченко»: кого хочуть обміняти бойовики.​

Невдовзі після зустрічі, а потім і візиту на окуповані території — у лютому 2017 року — Рубана затримує СБУ. Силовики тоді «проводили з ним розмову», як повідомляла речниця СБУ Олена Гітлянська, «у зв'язку з порушенням установленого порядку перетину лінії розмежування в районі проведення АТО». Після цієї бесіди Рубану скасували дозвіл на перетин лінії розмежування. Тоді в коментарі Громадському він назвав заборону СБУ «помстою» і заявляв, що обмін полоненими, що готувався найближчим часом, зірвався саме через його затримання:

«Це помста за Надію Савченко — дуже маленька, дуже низька».

Володимир Рубан (праворуч),  14 лютого 2015 року Фото: Вадим Валиев

Більше не людина Медведчука?

В інтерв'ю Громадському у 2015 році соратник міського голові Дніпра Бориса Філатова та колишній заступник голови Дніпропетровської обладміністрації Геннадій Корбан казав, що Володимир Рубан не є людиною Медведчука і займається обміном полоненими під патронатом саме Дніпропетровської ОДА:

«Ця людина провела з нами більше, ніж півроку. Повірте, я не побачив жодного зв'язку (з Медведчуком — ред.). Ба більше, останнім часом Рубана усунули від цієї діяльності, оскільки Медведчук ревнує тих, хто намагається займатися переговорами і конкурувати з ним на цьому полі. Тому я зовсім не згоден, що Рубан — людина Медведчука, радше його можна назвати нашою людиною».

У травні 2015 року сайт «Українського вибору» наводить слова соратника Віктора Медведчука і депутата від «Опозиційного блоку» Нестора Шуфрича: «Шуфрич заявив, що глибоко обурений фактами заробляння брудних грошей на обміні українських військовополонених, у чому журналісти неодноразово звинувачували Володимира Рубана».