Що означає чергове загострення між Косовом та Сербією

Що сталося в Косові?

Вранці 28 травня косовські спецпідрозділи провели рейди у північних районах країни та заарештували там 19 місцевих поліцейських, 11 з яких — етнічні серби. Як заявила влада Косова, усі затримані причетні до контрабанди зброї та хабарництва. І це, за словами міністра закордонних справ цієї частково визнаної країни Бехджета Пацоллі, не остання операція.

Косово населяють здебільшого етнічні албанці, а етнічних сербів там приблизно 5%. Однак у північних районах країни частка етнічних сербів становить приблизно 90%. Й у вівторок, коли косовська поліція проводила затримання, у містечку Зубін-Поток жителі зводили барикади та палили шини, щоби завадити просуванню правоохоронців на бронемашинах, а також кидали в поліціянтів каміння. У відповідь спецназ застосував ґумові кулі та, як повідомили очевидці, сльозогінний газ. Постраждали люди з обох боків. Під час сутичок спецпризначенці затримали двох співробітників Місії ООН у Косові (UNMIK). Обох потім через побиття відвезли до лікарні. В ООН підтвердили, що вони — працівники місії.

До 1999 Косово було частиною Сербії, проте після війни ці території перейшли під контроль ООН. У 2008 році Косово проголосило незалежність, однак Сербія її не визнала. Наразі Косово визнають 102 держави-члени ООН. України серед них немає.

Реакція Белграда

Миротворці з місії KFOR (це міжнародні сили під керівництвом НАТО, відповідальні за забезпечення стабільності в Косові) підтвердили, що поліцейська операція в Косові відбулася через підозри в корупції та з дозволу суду.

Однак Белград вважає операцію атакою на сербів. Президент Сербії Александар Вучич наказав привести війська в повну бойову готовність та заявив, що армія готова стати на захист людей у найкоротші терміни. Водночас він додав, що Сербія працюватиме над тим, щоби зберегти мир.

Схожі події відбулися кілька місяців тому. Тоді поліція Косова також проводила операції на півночі, на що Белград також відповів приведенням армії до готовності. До серйозних наслідків це не призвело.

Що буде далі?

«Такі загострення час від часу трапляються. І будуть траплятися, поки на цій території заморожений конфлікт», — сказав у коментарі Громадському політолог та журналіст із Сербії Борис Варґа.

«З одного боку, Приштина прагне налагодити адміністративно-правовий вплив на півночі Косова — це досягнуто угодою між Белградом та Приштиною (Брюссельську угоду підписали у квітні 2013 року — ред.). А з іншого боку, північ Косова й Белград певним чином намагаються якнайдовше втримати статус-кво, цю невизначеність», — пояснив Варґа.

Сербія та Косово виступають за різні формати врегулювання відносин між двома країнами. Приштина хоче досягнути угоди, яка визнає незалежність Косова й дасть косовським сербам певні особливі права. Цей варіант підтримують також міжнародні гравці. Однак Белград наразі проти.

Кількома днями раніше командувач Об’єднаного командування ОЗС НАТО адмірал Джеймс Фоґґо, перебуваючи в штаб-квартирі сил НАТО в косовській столиці Приштині, закликав лідерів Косова та Сербії нормалізувати двосторонні відносини. Косово, на його думку, має скасувати запроваджені восени 100-відсоткові мита на імпортовані із Сербії товари. Через цей крок Приштини зайшли в глухий кут брюссельські перемовини між Сербією та Косовом за посередництва ЄС.

Александар Вучич у своїй доповіді парламенту, присвяченій сербсько-косовським перемовинам останніх шести років, наполягав на необхідності компромісу з Косовом. Він закликав визнати, що Сербія втратила Косово, і назвав угоду з косовськими албанцями єдиним прийнятним шляхом врегулювання відносин. Він переконує: якщо не досягнути мирної угоди, питанням часу стане, коли косовські албанці нападуть на сербів Косова. «Якщо ми не погодимося на компроміс, ми втратимо все. Наслідки будуть катастрофічними для нас в економічних, соціальних і демографічних аспектах», — сказав Вучич. Він повідомив, що компроміс із Косовом, якщо його вдасться досягнути, винесуть на всенародний референдум.

Сербський президент говорив про проблеми з виконанням Брюссельської угоди. Він заявив, що країни ЄС та США дозволили Приштині не формувати Асоціацію сербських муніципалітетів на півночі Косова. Це було її єдиним зобов’язанням за вказаною угодою: створити з цих сербських районів об’єднання, яке б отримало широкі повноваження в межах Республіки Косово. Йдеться про 10 громад, населення яких у сумі нараховує приблизно 100 тисяч осіб.

Також Вучич підкреслив, що переговори з Косовом будуть неможливі, поки Приштина не скасує мито на сербські товари. Приштина вдалася до такого кроку після того, як Сербія заблокувала приєднання Косова до Інтерполу.

28 травня парламент Сербії — обговорення тривало на тлі загострення — підтримав доповідь президента. Та чи є в Белграда справжнє бажання врегулювати відносини? І на які компроміси готова Сербія?

З наближенням підписання угоди, прогнозує Борис Варґа, Приштина може піти на певний тиск, щоб Сербія швидше визнала Косово незалежним.

«Уже ніхто не говорить про можливу зміну кордонів, тобто про приєднання сербської частини Косова до Сербії, а деяких албанських районів Сербії — до Косова. Зараз залишається один сценарій: Сербія повинна визнати Косово. Президент Вучич сказав, що не робитиме цього», — розповів експерт із Балканського регіону. За його словами, Приштина й Белград мають сильних союзників, які підтримують їхні бачення врегулювання відносин. У Приштини це США. А для Белграда — Росія та Китай. Тому наразі невідомо, як далі розвиватиметься ситуація. Варґа вважає, що Вучич не піде на визнання Косова.

Експерт припускає, що невдовзі формат перемовин щодо нормалізації сербсько-косовських відносин може змінитися, або ж з’являться якісь нові пропозиції: «Можливо, до діалогу долучаться Сполучені Штати, разом із ЄС, а також Росія». Такі зміни, каже він, імовірно, поліпшать перспективи всього процесу переговорів.