Схоже, вагітність у риб целакантів триває цілих п'ять років. Це більше, ніж у будь-якої відомої нам тварини
Французькі науковці виявили, що риби целаканти, які з'явилися на Землі понад 400 мільйонів років тому, ймовірно, здатні доживати до ста років — це вп'ятеро довше, ніж вважалося досі. А ще в них дуже пізно настає статева зрілість — десь у 40—60 років.
Про це йдеться в дослідженні, оприлюдненому 17 червня в науковому виданні Current Biology, пишуть BBC та Associated Press.
До 1938 року вважалося, що целаканти вимерли — аж поки одна така рибина не піймалася в сіті біля берегів Південної Африки. Вони настільки рідкісні, що вивчати їх науковці можуть лише за виловленими зразками, які загинули.
На сьогодні відомо про дві популяції целакантів — у Південній Африці та в Індонезії. Перші вважаються такими, що перебувають на межі зникнення: ймовірно, там риб лишилося не більше кількох сотень.
Саме тому науковцям важливо розуміти, як живуть целаканти, щоб знати, як їхню популяцію можна вберегти від остаточного зникнення.
Раніше вік целакантів рахували за великими позначками на спеціальних лусочках. Але тепер з’ясувалося, що деякі з них видно тільки в поляризованому світлі — цю технологію вже давно використовують для визначення віку риби в промислі.
Так французькі дослідники виявили ще п’ять позначок на кожній лусочці. За їхніми оцінками, найстарішому целаканту, якого вони проаналізувати, було 84 роки.
Переоцінка віку цих риб також дозволила встановити, що самки стають статевозрілими не раніше 50 років, а самці — в проміжку 40-69 років. Але найбільш дивне відкриття на авторів дослідження чекало після аналізу двох мальків.
Одному з них, найбільшому, як виявилося, було п’ять років, а іншому — молодій рибі — було дев'ять. З'ясувалося, що вагітність у целакантів триває принаймні п’ять років (вони живородні риби), і це, схоже, рекорд: навіть у слонів вагітність триває трохи менше за два роки.
За словами співавтора дослідження Келі Мае з Групи дослідження риб Північного моря з міста Булонь-сюр-Мер, целаканти мають чи не найповільніший процес росту й розвитку серед морських риб.
«Наші результати підтверджують, що ці риби можуть перебувати ще під більшою загрозою, ніж очікувалося, через свою особливу історію життя», — додає він.