Спільні кроки врізнобіч: що відомо про «дорожню карту» з реінтеграції Донбасу, яку представила Україна
«План спільних кроків» — саме так назвала свою «дорожню карту» з виконання Мінських домовленостей українська делегація. Сам документ поки не публікували.
У коментарі hromadske речник української делегації в Мінську Олексій Арестович сказав, що посол ОБСЄ попросив не публікувати документ, поки він його не вивчить. Свою оцінку ОБСЄ обіцяє представити вже на наступному засіданні Тристоронньої контактної групи, яке відбудеться 10 листопада.
Ми зʼясували, що відомо про український план нині, які є альтернативні «дорожні карти» і що політики думають про найбільш суперечливий пункт — місцеві вибори на окупованих територіях уже за пʼять місяців.
Спільні кроки на шляху до виборів
Про основні пункти Плану спільних кроків розповів очільник делегації України у Тристоронній контактній групі, перший президент України Леонід Кравчук (послідовність пунктів, в яких не вказана дата, умовна — ред.):
1. Не пізніше середини листопада 2020 року — забезпечити повний і безумовний доступ міжнародних організацій, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, до всіх утримуваних осіб.
2. Не пізніше 15 грудня 2020 року — звільнення утримуваних осіб за принципом «всіх на всіх».
3. Не пізніше середини грудня 2020 року — збільшити склад моніторингової місії ОБСЄ на 1500 людей (зараз — 825). Вона має отримати безпечний доступ, зокрема, до ділянок кордону, які не контролює Україна.
4. У робочій групі ТКГ узгоджується законопроєкт про амністію, який ухвалює Верховна Рада.
5. Верховна Рада ухвалює закон про особливості місцевих виборів на непідконтрольних територіях, який міститиме «формулу Штайнмаєра».
6. Передання Україні контролю над кордоном.
7. До кінця 2020-го — зустріч лідерів держав «нормандського формату». Вони мають оцінити процес імплементації домовленостей, обговорити умови безпеки та політичні умови для місцевих виборів.
8. Початок 2021-го — демілітаризація непідконтрольних територій («Усі збройні формування, найманці, озброєння — все повинно бути виведено з цієї території, незаконні збройні формування повинні бути розпущені», — сказав Кравчук)
9. Україна «забезпечує на цих територіях нормальну життєдіяльність» (Кравчук не деталізував цей пункт, але очевидно, ідеться про відновлення роботи українських державних органів, відновлення соціальних виплат тощо).
10. Росія скасовує документи, які є прямим втручанням у життя на непідконтрольних територіях (зокрема, спрощений порядок надання їх жителям російського громадянства).
11. Не пізніше 31 березня 2021 року на цих територіях відбуваються місцеві вибори відповідно до Конституції та законів України та з дотриманням стандартів ОБСЄ.
12. На колишніх непідконтрольних територіях створюють вільну економічну зону (вона повинна діяти орієнтовно до 2050 року).
Також голова української делегації у ТКГ сказав, що план дій не можна будувати лише на пропозиціях України, Росії чи ОБСЄ. Тож у кінцевому документі мають бути «враховані пропозиції всіх сторін».
Альтернативний план: міжнародна адміністрація і компроміс по кордону
Представник Донецької області в українській делегації на переговорах у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш на момент розмови з hromadske ще не бачив фінальної версії документу. Однак зазначив, що план цілком відповідає генеральній лінії української делегації: спершу безпекові питання, і лише після їх вирішення — політичні:
«Я підготував свій варіант, і наполягатиму, щоб його теж винесли на обговорення ТКГ. Мій план за принциповими позиціями мало чим відрізняється від того, що запропонував Кравчук, але у мене залучені міжнародні тимчасові адміністрації. Не миротворці, не військовий контингент, а саме міжнародні тимчасові адміністрації. Завдання яких — увійти, зосередити на собі всі потоки, які туди входять (в першу чергу, від Росії) і перерозподіляти їх на соціальні потреби населення».
У своїй версії «дорожньої карти» Гармаш детально описав можливий компроміс в одному з найбільш суперечливих пунктів: коли Україна має отримати контроль над кордоном — до виборів (на цьому наполягає українська делегація) чи після (це зафіксовано у Мінських угодах, і на цьому наполягають Росія та представники бойовиків).
«У Мінських угодах написано, що передання повного контролю над кордоном починається у перший день після виборів. А закінчується невідомо коли, після політичного врегулювання. Вважаю, що так, повний контроль може починатися після виборів. Але ніхто не забороняє нам почати брати якісь ділянки кордону під частковий контроль до виборів. Для того, щоб справді створити безпекові умови. Тобто є такі рішення, які роблять Мінськ здійсненним і компромісним для обох сторін, якщо є політична воля справді закінчити конфлікт», — вважає Гармаш.
Він визнає, що поки такої волі немає. Однак сподівається: політико-економічна ситуація всередині Росії та геополітичні процеси можуть підштовхнути Москву до розуміння того, що їй вигідно вийти з конфлікту.
«А далі ми вже самі розберемося», — каже Сергій Гармаш.
П’ять місяців до виборів?
Один із найбільш суперечливих пунктів — намір провести місцеві вибори вже 31 березня 2021 року.
Поки що немає навіть законопроєкту, який пропонував би механізм, за яким проводяться місцеві вибори.
«Законопроєкт ми ще не обговорювали. До того ж згідно з «Мінськом», розмова про модальність виборів має базуватися на законі про особливий статус. Він прийнятий, але у політичній підгрупі ще не обговорили правки. Проте в нас є чітке розуміння, яким має бути цей законопроєкт: рівні права, доступ до українських ЗМІ, рівна і безпечна участь усіх субʼєктів політичного життя України у місцевих виборах в ОРДЛО», — сказав Гармаш.
Гармаш, який називає себе представником у ТКГ, в першу чергу, від переселенців, переконаний, що внутрішньо переміщені особи теж мають отримати право голосу.
«Впливати на питання майбутнього Донбасу без переселенців, без тих, хто буде там жити — це щонайменше нелогічно», — вважає він.
Категоричність нардепів
Настрої депутатів Верховної Ради щодо цього пункту є вкрай скептичними. Вони або не вважають вибори 31 березня реалістичними, або переконані, що таке формулювання проблеми є зрадою.
Депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук не бачить зараз можливості для виборів на окупованій частині Донбасу у березні 2021-го:
«Законопроєкт про амністію розробляється. Зараз будуть слухання і будуть залучені міжнародні експерти. А от щодо виборів — я категорична. Ми не можемо провести вибори в березні 2021-го. Ну, імовірно, можемо, але чи Путін виведе війська?» — каже Верещук, яка є головою підкомітету з державної безпеки та оборони комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки.
Депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Віктор Медведчук вважає вибори на непідконтрольних територіях «дуже хорошою ініціативою». Однак зазначає, що нині зарано говорити про можливі терміни:
«Усі пропозиції української сторони, які озвучив Леонід Макарович [Кравчук], відповідають Мінським угодам, за винятком вільної економічної зони, але треба подивитися ще порядок виконання. Якщо процес почнеться, можна говорити про якісь терміни. Я вважаю, що якщо завтра почнеться мирне врегулювання, то всю процедуру можна завершити за 6-8 місяців».
Нардеп від фракції «Голос» Роман Лозінський назвав те, що відбувається у ТКГ протягом останніх місяців, «хітпарадом фантазій».
«Парламент чітко заявив, що відновлення контролю над кордоном, виведення збройних формувань Росії недостатньо, щоб проводити вибори. Упродовж шести років РФ не тільки стріляє і вбиває українців, а й веде інформвійну, промиває мізки. Реінтеграція — це повернення українського інформаційного й культурного простору. Це час на те, аби туди повернулися вимушені переселенці, аби не було ризику, що сьогоднішні терористи й сепаратисти знімуть камуфляж, одягнуть костюми та стануть легальною місцевою владою. А якщо провести вибори так, як каже Кравчук, то саме це і відбудеться».
Також він назвав план, який представив Кравчук, «планом Путіна». Мовляв, тільки Путін і ОПЗЖ зацікавлені провести вибори на непідконтрольних територіях якнайшвидше.
Такої самої думки дотримується й депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. Він вважає можливі вибори 31 березня «планом капітуляції».
Позиція Росії
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков прокоментував кілька пунктів із документа.
Він зазначив, що у плані проведенню виборів передують демілітаризація і передання контролю над кордоном, а це не відповідає Мінським домовленостям.
Також він учергове сказав, що зустріч «нормандської четвірки» не має сенсу, якщо не виконані попередні домовленості лідерів держав.
Зауважимо, що 14 жовтня представники бойовиків на засіданні Тристоронньої контактної групи заявили, що підготували «дорожню карту» виконання Мінських домовленостей, і намагалися передати її українській стороні та ОБСЄ.
Однак українська делегація заявила, що вивчить пропозиції «республік» лише у тому разі, якщо їх внесе на розгляд ТКГ Росія. Оскільки саме вона разом з Україною та ОБСЄ входить у тристоронню контактну групу. Чи внесли росіяни «дорожню карту», раніше запропоновану бойовиками, невідомо.