Вільна економічна зона на Донбасі: «зшити» чи політично попіаритися?

Президент Володимир Зеленський оголосив друге питання всенародного опитування, яке має відбутися 25 жовтня, в день місцевих виборів. «Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?», — питає Зеленський в опублікованому Офісом президента відеозверненні.

Розбираємося, що це за ініціатива про вільну економічну зону, чи зможе вона підняти економіку регіону та допомогти повернути Донбас.

«Зшити» Донбас?

Після публікації відеозвернення Зеленського на сайті Офісу президента з’явилося пояснення: про торгівлю з окупованими територіями не йдеться. Принаймні поки що:

«Спочатку все відбуватиметься на підконтрольній Українській державі території. Ідеться про концепцію регіональної економіки, яка «зшиває» регіон, робить його привабливим для бізнесу, системно відновлює інфраструктуру. Створення на Донбасі, на вільній частині, спеціальних економічних умов суттєво вплине на темпи та концепції дієвої реінтеграції».

Водночас у Зеленського знову наголосили, що прямих юридичних наслідків опитування не матиме:

«Але його політична вага буде такою, що у середовищі політиків не зможуть ігнорувати вибір народу».

Зазначимо, що у внесеному до порядку денного Ради проєкті закону про опитування громадської думки йдеться, що під час таких опитувань не можна питати про вибори, торгівлю, порядок управління окупованими територіями та взаємодію з державою-агресором.

Економічний розвиток чи політичний піар?

Вільна економічна зона — це частина території країни зі спеціальним режимом економічної діяльності. Держава може встановлювати там податкові канікули, надавати відстрочки для платежів, митні пільги, додаткові гарантії для інвестицій тощо.

Але насамперед потрібно визначитися, для чого створюється вільна економічна зона, каже Наталія Міріманова, дослідниця у сфері вирішення конфліктів. За її словами, економічна зона може бути або інструментом розвитку територій, або інструментом для виходу на зовнішні ринки:

«У першому випадку головним інвестором виступає держава. У другому — завдання полягає в максимальному залученні грошей із приватного сектору, місцевого та іноземного. Необхідно визначити, якого типу ВЕЗ пропонується для підконтрольного Донбасу. Який очікується економічний ефект? Який розмір інвестицій необхідний на початковому етапі? Чи є такі гроші у держави, чи можна такі гроші отримати або позичити на вигідних умовах? Складне політичне питання: чи прийматимемо російські приватні інвестиції?»

Голова Луганської військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай впевнений, що ініціатива принесе мільярди гривень в економіку регіону:

«Я впевнений, що інвестиції зайдуть одразу ж. Причому як українські, так і іноземні. Ми не можемо говорити, скільки підконтрольна частина Луганщини отримає у випадку введення тут вільної економічної зони, оскільки не знаємо, який формат буде обрано. Але це мільярди гривень».

Основою для створення зони, каже Наталія Міріманова, має бути серйозний економічний проєкт із розрахованими економічними і політичними ризиками. Зокрема, наприклад, має бути враховано невдоволення інших регіонів, які могли б отримати статус вільної економічної зони і мають готову базу для цього.

За її словами, одна з найбільших небезпек такого проекту — корупція, оскільки одразу виникають лазівки для тіньової торгівлі.

Сумнівний досвід Криму

Саме через корупцію, контрабанду і тіньові потоки критикують вільну економічну зону «Крим».

Так, Україна з осені 2014 року вже має одну вільну економічну зону — на анексованій території українського півострова. Там діє спеціальний режим економічної діяльності, тому в Криму не стягуються загальнодержавні податки і збори, але торгівля з Кримом відбувається за правилами імпорту-експорту і платити можна як у гривнях, так і в іноземних валютах.

Через масове безмитне ввезення товарів та постачання електрики на окуповану територію восени 2015 року активісти почали блокаду Криму. Однією з вимог тоді було скасування закону про вільну економічну зону. Після кількох місяців блокади український уряд обмежив постачання в Крим деяких товарів.

Одночасно анексований Крим є однією з російських вільних економічних зон. У 2015-му Крим та «місто федерального значення Севастополь» отримали такий статус від російської влади — попередньо на 25 років.

«Вільна» перетвориться на «сіру»?

За словами фінансового аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Сергія Фурси, ініціатива Офісу президента, найімовірніше, — банальна політична технологія, щоб підвищити рейтинги «Слуги народу» перед місцевими виборами. І після 25 жовтня розмови про вільну економічну зону зійдуть нанівець.

«До того ж, спеціальний режим оподаткування і відповідні зміни до нього протирічать меморандуму з МВФ», — каже Фурса.

Вільні економічні зони з привілейованим режимом оподаткування запроваджували в Україні і раніше, наприклад — на Закарпатті та в тій самій Донецькій області (Донецьк, Маріуполь). Але з часом, за словами Фурси, вони перетворювалися на «сіру» зону, яка слугувала для корупційних схем та уникнення оподаткування.

«До 2014 року вже була вільна економічна зона в Донецьку. Так, через Донбас в Україну ввозилися, наприклад, так звані «ніжки Буша». І ця ідея із введенням ВЕЗ нібито для відновлення Донбасу перетвориться на таку саму «сіру» зону. Слід розуміти, що реальні інвестори сьогодні на Донбас не підуть. Туди прийдуть не інвестори, а люди, які звикли будувати схеми», — каже Сергій Фурса.

Експерт каже, що підприємці, не виключено, зловживатимуть спецрежимом. А саме — реєструватимуть фірми на території Донбасу для зменшення оподаткування. Але інвестувати гроші і створювати нові робочі місця у Донецькій та Луганській областях не будуть, виробництво розмістять у інших регіонах України.

Від Кравчука до Порошенка

Перший президент Леонід Кравчук згадує, що пропонував запровадити вільну економічну зону в Донецькій і Луганській областях ще в 1993 році. Ідею створити вільну економічну зони на Донбасі Кравчук озвучив в інтерв’ю після призначення його представником від України в Тристоронній контактній групі в Мінську. Тоді Кравчука за такі заяви розкритикували.

Після цього прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповідав, що уряд уже працює над створенням вільної економічної зони на Донбасі. За його словами, профільні міністерства вже рахують і розробляють конкретні кроки.

Про намір створити вільну економічну зону на Донбасі заявляв і п’ятий президент України Петро Порошенко ще в листопаді 2014 року:

«Із часом запропоную парламенту ухвалити закон про створення там вільної економічної зони зі спеціальним режимом торговельних відносин з Євросоюзом і Росією».

Але за роки своєї каденції законопроекту він так і не запропонував.

Вільні економічні зони у світі

Вільні економічні зони в сучасному розумінні почали масово з’являтися в світі у минулому столітті — у 1950-х в Ірландії, у 1980-х у Китаї. Китайський проєкт виявився суперуспішним, особливо Шеньчженської ВЕЗ: уже за рік після запровадження на неї припадало більше половини всіх прямих іноземних інвестицій в Китаї.

У США вільних економічних зон нині близько 250, а найбільше їх у Техасі, Луїзіані та Південній Кароліні. Кожна спеціалізується на певному виді товарів.

А загалом у світі налічується понад 2 тисячі ВЕЗ, у межах яких щороку «обертається» експорт на суму щонайменше 3500 мільярдів — це приблизно 20% світової торгівлі.

Співавторка: Леся Виговська