Справа Мазепи. Забудова території Київської ГЕС може призвести до техногенної катастрофи — ДБР

Про це заявив директор ДБР Олексій Сухачов на брифінгу 22 січня.

Він розповів, що йдеться про землі на території Лебедівської та Хотянівської сільських рад Вишгородського району Київщини, де розмішена лівобережна захисна гребля каскаду Київських ГЕС та Гідроакумулювальна електростанціяГАЕС протяжністю понад 65 км. Вона є об'єктом державної власності та перебуває у віданні Мінекономіки.

Будь-яке житлове будівництво на дамбі заборонене законом, і це не просто так, каже Сухачов.

«Це може призвести до техногенної катастрофи. Від якої, до речі, могли постраждати не тільки жителі цих містечок, але й кияни. Щодо цього вже лунають певні заяви з боку політиків. Але підкреслю: на цих землях можна вести господарську діяльність або використовувати їх для обстеження гідротехнічних споруд. Однак проводити масштабну забудову заборонено. Це не лише створює укладення для працівників ДСНС та ГЕС, але й підвищує ризики катастрофи», — сказав він.

Напередодні голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус заявив, що твердження ДБР про загрозу критичній інфраструктурі Києва у справі бізнесмена Ігоря Мазепи є неправдивими.

За словами Геруса, землі, які фігурують, не є у власності Київської ГЕС. «Тому таке їх визначення є більше креативним та творчим підходом, але не юридичним».

Сухачов зазначив, що ця земля розташована в мальовничому місці, недалеко від мегаполіса, тому є привабливою. На цій території протягом останніх 10 років почали зростати елітні котеджні містечка.

Підтверджена незаконна забудова та приватизація понад 7 га, але слідчі працюють над доведенням причетності фігурантів до заволодіння близько 300 га землі орієнтовною вартістю 1,1 млрд грн.

«Слідчі ДБР із 2022 року провели експертизи, які дали змогу довести причетність до цієї оборудки не лише місцевих чиновників та посадовців Держгеокадастру Київщини, а й відомих бізнесменів-забудовників», — сказав він.

Глава ДБР пояснив, що його орган розслідує цю справу із січня 2022 року, хоча з 2014-го вона розслідувалася різними органами. Бюро передали цю справу, оскільки до схеми, зокрема, причетні посадовці Держгеокадастру та інші чиновники, які є суб'єктами ДБР.

Наразі встановлено 12 причетних, але у ДБР кажуть, що це «далеко не весь список». Зокрема, підозри отримали три відомі бізнесмени, які, за даними слідства, поділили між собою територію, домовилися з усіма, хто ухвалював потрібні рішення.

За даними ДБР, схема діяла так: місцеві чиновники видавали землі начебто під сільське господарство підставним людям, яких за тисячу гривень підкуповували підручні бізнесменів. Компанії бізнесменів купляли ці ділянки «за безцінь», будували там елітне житло і продавали за ціною від 500 тисяч доларів. Причому новому власнику продавали лише земельну ділянку, а від продажу будинку не сплачувалися податки. Натомість для прикриття схеми видавалися довідки про те, що будинки побудовані ще до 1991 року.

Сухачов заявив, що тема протидії корупції «дуже часто стає предметом маніпуляцій» і якщо викривається великий корупційний злочин, «багато хто радісно підхоплює волання сторони захисту про політичний тиск чи тиск на бізнес».

«Тим більше коли у провадженні фігурує відоме прізвище зі значними фінансовими можливостями. Однак хотів би наголосити, що суб'єктами [розслідувань] є злочинці, а не прізвища. Наші фігуранти — це громадяни, які порушили закон заради особистої вигоди», — заявив Сухачов.

Справа Ігоря Мазепи

Увечері 18 січня у ЗМІ з’явилася інформація про затримання бізнесмена Ігоря Мазепи на контрольно-пропускному пункті «Медика — Шегині» та обшуки в офісі його компанії, які проводили співробітники Державного бюро розслідувань.

Інвестиційна компанія Concorde Capital підтвердила, що її засновника Ігоря Мазепу затримали 18 січня на українсько-польському кордоні, коли він прямував на Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі. Кажуть, кримінальне провадження стосується котеджних містечок, зведених ще у 2013 році. Проте наполягають, що обшуки проводяться без ухвали суду.

Компанія повʼязала дії ДБР «з позицією Ігоря Мазепи щодо тиску силовиків на бізнес» і звинуватила правоохоронців, що ті провели обшук машини та затримання Мазепи без ухвалення суду.

Наступного дня ДБР відзвітувало, що затримало бізнесмена, його брата та ще двох фігурантів за справою про схему протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. У ДБР стверджують, що організатори оборудки намагалися захопити 300 га вартістю понад 1 млрд гривень.

Федерація роботодавців України та громадський рух «Маніфест 42» засудили дії правоохоронців за затримання Ігоря Мазепи. Вони вважають, що в цій справі відбувається тиск на бізнес. А «Маніфест 42» навіть закликав підприємства об'єднатися «проти свавілля силовиків».