The Guardian опублікувало докази втручання Росії у вибори президента у США 2016 року на користь Трампа
У 2016 році президент Росії Володимир Путін таємно доручив розвідці підтримати обрання Дональда Трампа президентом США. Його характеризували як «психічно нестабільного» й такого, що допоможе РФ досягти своїх інтересів.
Про це повідомило The Guardian, у розпорядженні якого опинилися таємні документи, що підтверджують втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року.
Йдеться про закриту нараду з членами Ради безпеки Росії, яка відбулася 22 січня 2016 року. Офіційно тоді обговорювали економічні питання й ситуацію в Молдові. Але, за даними The Guardian, на нараді затвердили доповідь №32-04 \ вд із грифом «таємно» стосовно виборів президента у Сполучених Штатах.
Трампа в ньому називають «найбільш перспективним» кандидатом в президенти від Республіканської партії (що відповідало дійсності). Його характеризують як «психічно нестабільну, імпульсивну, неврівноважену людину з комплексом неповноцінності».
«Можливо говорити про те, що в межах наявної ситуації вкрай необхідно всіма силами сприяти його обранню на пост президента США», — йдеться в документі, оскільки це дозволить втілити бажаний «теоретичний політичний сценарій»: перемога Трампа «неодмінно призведе до дестабілізації соціально-політичної системи США».
Також у доповіді вказується, що під час перебування Трампа в Росії відбулися «деякі події». The Guardian припускає, що Кремль так вказував на компромат проти республіканця; подробиці вміщені в додатку до документа, який журналісти отримати не змогли.
Ймовірним автором доповіді №32-04 \ вд є Володимир Симоненко, керівник експертного управління Кремля. Скорочену версію документа він направив російським розвідорганам ще 14 січня 2016 року, а через два дні Путін підписав указ про скликання Ради безпеки для обговорення документа, стверджують журналісти The Guardian.
На засіданні були присутні тодішній прем’єр РФ Дмитро Мєдвєдєв, міністр закордонних справ Сергій Лавров, міністр оборони Сергій Шойгу, тодішній керівник Служби зовнішньої розвідки Михайло Фрадков і глава ФСБ Олександр Бортніков.
В ухваленому на засіданні документі перераховується низка заходів, до яких Росія може вдатися у відповідь на «агресивні дії» Вашингтона: зокрема «поглиблення політичного розколу між лівими й правими», використання «медійно-інформаційного простору» США і підживлювання відрази до істеблішменту, яка виникла за президентства Барака Обами.
Окремим указом Путін розпорядився створити таємну міжвідомчу комісію для втілення цілей, викладених в «спеціальній частині» документа №32-04 \ вд. До комісії були залучені Шойгу, Фрадков і Бортніков: міністр оборони займався координацією і систематизацією інформації; СЗР — збором необхідних даних; а ФБР — контррозвідувальними заходами.
The Guardian вказує, що через кілька тижнів після засідання Ради безпеки РФ відбувся масштабний злам серверів Національного комітету Демократичної партії США й публікація листування тодішньої провідної кандидатки в президенти від партії Гіларі Клінтон.
За даними видання, західні спецслужби отримали доповідь №32-04 \ вд ще кілька місяців тому й продовжують її вивчати. Трамп відмовився спілкуватися із The Guardian; прессекретар Путіна Дмитро Пєсков назвав інформацію журналістів «великою бульварщиною».
Росію неодноразово звинувачували у втручанні в вибори президента США у 2016 році. За даними спецслужб, російська розвідка використовувала два хакерські угруповання для злому серверів Демократичної партії.
У квітні 2019 року спецпрокурор Роберт Мюллер опублікував свою доповідь про втручання Росії в президентські вибори 2016 року. У ньому зазначено, що Москва справді втручалася в американський виборчий процес. Були підозри й про зв'язок російської сторони й Дональда Трампа — вони не підтвердилися.
Нинішня адміністрація США вважає, що Росія так само здійснювала спроби вплинути не результати виборів і у 2020 році. Через це у квітні 2021 року Вашингтон увів проти Кремля нові санкції.