Трампу хочуть оголосити імпічмент. Які шанси і до чого тут Зеленський?

«Ніхто не стоїть над законом» — так сказала спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, оголошуючи про початок офіційної процедури імпічменту президента країни Дональда Трампа. До цього три роки Пелосі опиралася закликам запустити процедуру імпічменту.

Останньою краплею, яка таки змусила почати розслідування щодо наявності підстав для відсторонення президента від посади, стала телефонна розмова Трампа з українським лідером Володимиром Зеленським 25 липня.

«Президент [США] визнав, що просив президента України вдатися до дій, які будуть вигідні йому політично. Дії президента Трампа викривають негідний факт зради президентом клятви, яку він дав, заступаючи на посаду, зради наших національних інтересів і зради недоторканності наших виборів», — сказала Ненсі Пелосі, оголошуючи процедуру імпічменту.

У телефонній розмові Трамп начебто тиснув на Зеленського, щоби Україна розслідувала дії Джо Байдена, ймовірно головного конкурента Трампа на президентських виборах 2020 року. У США це кваліфікують як тиск на лідера іноземної держави з метою втручання у виборчу кампанію, а отже — неприпустиме зловживання повноваженнями президента. Інформацію про зміст цієї розмови оприлюднив у своєму звіті анонімний американський держслужбовець і саме це дало поштовх скандалу.

Імпічмент через Зеленського?

Стенограму розмови з Зеленським Трамп пообіцяв оприлюднити вже сьогодні, 25 вересня — він написав про це у Twitter за кілька годин до того, як стало відомо про запуск розслідування щодо підстав для імпічменту.

Це створює прецедент — зазвичай зміст перемовин глав держав є конфіденційним і його не оприлюднюють, аби зберігати довіру у міжнародних відносинах. Однак ситуація розвивалася настільки несприятливо для Трампа, що він вирішив підвищити ставки — та, як бачимо, це не врятувало його від запуску процедури імпічменту.

На початку вересня видання Washington Post повідомило, що президент США у телефонній розмові з Володимиром Зеленським тиснув на нього, аби той продовжив розслідування проти його головного суперника від Демократичної партії — Джо Байдена. Розслідування мало би бути пов’язане з роботою сина Джо Байдена Хантера в українській газовидобувній компанії Burisma.

Байден-старший, на думку Трампа і його адвоката Рудольфа Джуліані, у 2016 начебто домігся від української влади звільнення тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна якраз через розслідування зловживань Burisma. Насправді проти Хантера Байдена в Україні не було висунуто жодних звинувачень, а Шокіна звільнили через неефективність роботи та на вимогу низки іноземних партнерів, не лише США.

Сам Трампзаявляв, що жодного тиску на президента України не чинив.

«Ви побачите, що це був дуже доброзичливий і цілком відповідний дзвінок. Ніякого тиску, і, на відміну від Джо Байдена та його сина, жодних «quid pro quo» (щось за щось — ред.). Це ніщо інше, як продовження найбільшого і найбільш руйнівного полювання на відьом усіх часів», — написав Трамп.

Офіс президента Зеленського зміст тієї розмови не коментує.

Однак не лише стенограма має пролити світло на дії Трампа — тим паче що її текст можуть оприлюднити не повністю.

Розвідувальний комітет Палати представників Конгресу США цього тижня заслухає свідчення держслужбовця, чиє ім’я не називають, який і оприлюднив деталі тієї розмови та привернув увагу до спроб тиску Трампа на Україну з метою посприяти його виборчій кампанії. Саме ці свідчення можуть лягти в основу розслідування підстав для імпічменту Трампа.

Шанси на імпічмент

За Конституцією США, президента можна усунути з посади у випадку зради, хабарництва чи інших тяжких злочинів.

Пелосі оголосила про старт процедури, але офіційно демократи ще не запустили її. Для того, щоб імпічмент відбувся, спершу юридичному комітету Палати представників необхідно провести розслідування та рекомендувати статті, на підставі яких можна його оголосити. Після того Палата представників повинна більшістю голосів підтримати статті імпічменту.

Далі справа за Сенатом: спершу сенатори повинні підтримати пропоновані статті обвинувачення, провести слухання, потім проголосувати за висунення звинувачень.

Якщо дві третини членів Сенату підтримають імпічмент, Трампа можуть усунути. Однак, якщо в Палаті представників більшість мають демократи, то Сенат контролює Республіканська партія, до якої належить і Дональд Трамп.

Деякі експерти вважають, що навіть попри такий склад Конгресу, імпічмент може відбутися.

«Не всі республіканці є великим прибічниками президента, — нагадує головна редакторка UA: Ukraine Analytica Ганна Шелест. — Багато буде залежати від того, що саме виявить розслідування, відповідно, партія може вирішити, що скандал їй обійдеться дорожче, ніж імпічмент».

Нині у судах розглядається п’ять справ між адміністрацією Трампа та Палатою представників Конгресу США, які можуть посприяти процесу імпічменту. Більшість стосується його податкової історії, а дві з них — деталей щодо розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера.

«Якщо Палата визначить якісь дії як підсудні, то це може стати підставою для імпічменту. Такими діями можуть стати, наприклад, неправдиві свідчення суду, як це було у випадку з Клінтоном», – пояснює заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков. Він наголошує, що процес може затягнутися на місяці, усе залежить від того, наскільки серйозними будуть підстави для імпічменту.

Спроби усунути президента з посади в історії Сполучених Штатів траплялися двічі — з президентами Ендрю Джонсоном та Біллом Клінтоном.

Першого хотіли усунути за порушення закону, що обмежував владу президента знімати з посад та призначати без консультації з Сенатом федеральних чиновників. Білл Клінтон підпав під цю процедуру через неправдиві свідчення у розслідуванні про стосунки зі стажеркою Білого дому Монікою Левінські.

Однак обидва президенти залишилися при владі через те, що у Сенаті не вистачило голосів для їх усунення. Президент Річард Ніксон подав у відставку перед голосуванням щодо імпічменту.

Україна між двох вогнів

Україна та президент Володимир Зеленський опинилися в епіцентрі політичного скандалу у США мимохіть.

«Ми опинилися під тиском, ми опинилися між двох вогнів», — коментує hromadske ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. Для Києва надзвичайно важлива підтримка обох головних партій у США — республіканської, до якої належить президент Трамп, та опозиційної демократичної. Тому ставати на чийсь бік у цій ситуації нерозумно, особливо з огляду на наближення президентських виборів-2020 у США, результат яких поки виглядає абсолютно непередбачуваним.

«Як би не склалася ситуація, нашій владі треба жити з Трампом і з цією командою певний час. Від США багато що залежить в нашій війні з Росією, це і економічні реформи, і багато іншого».

На думку Клімкіна, поки що реакція української влади на цей скандал була цілком природньою:

«Прекрасно зрозуміло, що між адміністраціями (Трампа і Зеленського — ред.) є контакти, вони мають менеджерити цей скандал разом, координуючи. І тут свідомо ініціативу віддали Трампу».

Офіційний Київ ситуацію у США практично не коментував — єдиною реакцією стала заява міністра закордонних справ Вадима Пристайка, який в інтерв’ю hromadske зазначив, що тиску на Зеленського з боку Трампа під час тієї розмови не було.

Втім, за повідомленнями джерел Washington Post, наполягання щодо розслідування проти Байдена могло бути висловлене Трампом у непрямій формі.

Сигнали з адміністрації президента США щодо очікування певних кроків з боку України почали надходити ще до розмови лідерів. Американські медіа пишуть, що рішення призупинити військову допомогу Україні (її відновили 11 вересня) було ухвалене Трампом за тиждень до цієї розмови і викликало нерозуміння та занепокоєння у чиновників, знайомих з українським досьє. Зокрема, за повідомленням Washington Post, тодішній радник Трампа з нацбезпеки Джон Болтон «був розлючений аутсорсингом взаємин з країною, яка намагається вижити в умовах російської агресії».

Під «аутсорсингом» видання має на увазі, що на формування політики Трампа щодо України останнім часом неабиякий вплив мав його персональний адвокат Руді Джуліані. Той не приховує, що пріоритетами для нього в Україні є розслідування проти Байдена, а також помста людям, яких він вважає відповідальними за появу інформації щодо зловживань екссоратника Трампа Пола Манафорта, який зараз відбуває тюремний термін за звинуваченням у фінансових махінаціях.

На думку Джуліані, «злив» Україною інформації щодо Манафорта на початку 2016 року був спробою втручання у виборчу кампанію в США на користь Гілларі Клінтон. Однак в умовах, коли популярність Байдена зростає з кожним днем і ставить під загрозу виборчі перспективи Трампа, пріоритетом став пошук компромату на нього. І це Джуліані і, ймовірно, Трамп вирішили зробити руками України.

Наслідки для України: виграш у короткостроковій перспективі, але шкода іміджу

Незалежно від того, чи дійде процедура імпічменту Трампа до логічного завершення, цей скандал матиме вплив на взаємини України та США.

У короткостроковій перспективі Київ може виграти, якщо чітко дотримуватиметься позиції, що Україна не втручається у внутрішні справи інших країн, та не допустить тиску на себе ззовні.

Павло Клімкін вважає, що зараз точно не варто боятися, що США припинять військову чи іншу допомогу Україні:

«В цій ситуації вона точно не є під загрозою, я скоріше сподіваюся на її розширення. Саме в короткостроковій перспективі я бачу, що Україна може щось навіть витягнути, в контексті допомоги та інших речей». 

Натомість у далекій перспективі наслідки скандалу для України можуть бути неприємними, застерігає Клімкін: «Американці бачать по телевізору, що всі проблеми через Україну. І це буде осідати в головах інвесторів».

Цю тезу підтримує і Ганна Шелест з UA:Analytica.

«На жаль, це буде мати ефект на наші двосторонні відносини, оскільки адміністрація (США — ред.) буде дуже обережно ставитися до будь-яких рішень, висловлювань, допомоги, кожен раз оглядаючись, як це може бути використано чи сприйняте в контексті розслідування. Скоріш за все, з політичного рівня відносини перейдуть на більш технічний, і тут великою проблемою є поки що відсутність нашого посла у Вашингтоні», — вважає Шелест.

«В цій ситуації Україні головне — не стати інструментом демократів проти Трампа і інструментом Трампа проти демократів, — наголошує Микола Бєлєсков. — Важливо, аби Україна чітко продумала свій меседж. В плані допомоги, головне — не втратити двопартійну підтримку Конгресу, не підігрувати ні демократам, ні республіканцям. Тому що саме Конгрес схвалює бюджет і контролює його виконання, і цей орган завжди був більш проукраїнським».

Зустріч Трампа та Зеленського має відбутися ввечері 25 вересня. Напередодні український президент заявив, що «ми готові до всього», та висловив сподівання, що США і далі будуть підтримувати Україну. Однак стрімкий розвиток подій у Сполучених Штатах робить ситуацію абсолютно непередбачуваною.