Президент США Дональд Трамп і його адвокад Рудольф Джуліані, що зустрічався з помічником Зеленського Андрієм Єрмаком, якого «наполегливо закликав» розслідувати діяльність Байдена
Фото:

EPA/PETER FOLEY

Україна вже декілька днів не сходить із перших шпальт американських ЗМІ. Все через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з українським лідером Володимиром Зеленським ще 25 липня. У ній Трамп начебто тиснув на Зеленського, щоб Україна почала розслідування проти його основного конкурента на виборах-2020 — демократа Джо Байдена.

Скаргу про цю розмову анонімно подав американський держслужбовець, занепокоєний «обіцянкою Дональда Трампа іноземному лідеру», і 19 вересня стало остаточно відомо, що йшлося саме про розмову лідерів США та України.

Наступного дня комітет з розвідки Палати представників став вимагати від Трампа оприлюднити стенограму тієї розмови. Конгресвумен і кандидатка у президенти від Демократичної партії Елізабет Воррен закликала розпочати процедуру імпічменту через «спроби Трампа отримати іноземну підтримку, щоб виграти вибори». 

Що конкретно закидають Трампу, які це може мати наслідки та як слід реагувати Україні?

Що сталось?

12 серпня Генеральний інспектор розвідувального співтовариства США Майкл Аткінсон отримав скаргу від анонімного викривача про те, що Дональд Трамп нібито щось пообіцяв лідеру іноземної держави. Викривач наголосив, що ця обіцянка вимагає негайного розгляду.

Пізніше в медіа з’явилась інформація, що скарга стосувалась саме розмови із українським президентом. Відповідаючи на запитання журналістів, Дональд Трамп визнав, що говорив із Зеленським — зокрема і про розслідування дій Байдена в Україні, коли той був на посаді віцепрезидента США.

Аткінсон визнав скаргу такою, що вимагає негайного розгляду, і публічно заявив про її існування 9 вересня. Водночас він зазначив, що скаргу не передають до профільного комітету Конгресу, як того вимагає закон. 

Цю передачу начебто блокує виконувач обов'язків Директора національної розвідки Джозеф Макгуайр. Він звернувся до Мінюсту США, те рекомендувало не передавати цю скаргу до законодавців.

Голова комітету з питань розвідки Адам Шифф вважає, що Макгуйар навмисно затягує передачу скарги викривача. За його словами, Макгуйар мав самостійно повідомити Конгрес про скаргу. Те, що цього не зробили, «викликає серйозну занепокоєність стосовно того, що Білий дім, Мінюст або інші представники виконавчої влади намагаються попередити, аби легітимна скарга викривача потрапила до її адресата, Конгресу, з метою приховати серйозні порушення».

21 вересня комітет став вимагати від Трампа оприлюднити стенограму розмови із Зеленським. З такою ж вимогою виступив і Джо Байден. 

Трамп каже, що може оприлюднити стенограму, однак зазначає, що іноземні лідери у таких розмовах мають відчувати, що можуть говорити відкрито і що їхніх слів не почує весь світ.

До чого тут Україна?

Дональд Трамп вважає, що його ймовірний суперник на виборах-2020 Джо Байден під час перебування на посаді віцепрезидента США шантажував тодішню українську владу.

Річ у тім, що син Байдена Хантер входив до ради директорів газовидобувної компанії Burisma, яка належить очільнику міністерства екології України часів Януковича Миколі Злочевському. За генпрокурора Віктора Шокіна компанія фігурувала у кількох провадженнях ГПУ. У 2016 році Джо Байден погрожував скасувати надання грошової допомоги Україні, якщо Шокін не буде звільнений.

У Білому домі вважають, що таким чином Джо Байден хотів змусити українських правоохоронців припинити розслідування діяльності Burisma. Однак, згідно з документами, які опинились у розпорядженні видання Bloomberg, навіть якщо це і було метою Байдена, то він запізнився з подібним ультиматумом на рік.

Раніше особистий адвокат Трампа Рудольф Джуліані зустрічався з помічником Зеленського Андрієм Єрмаком, якого «наполегливо закликав» розслідувати діяльність Байдена.

Що робить Офіс президента?

Поки не коментує і готується до зустрічі Трампа і Зеленського у Нью-Йорку. Єдина реакція з української сторони прозвучала в інтерв’ю міністра закордонних справ Вадима Пристайка hromadske. Дипломат зазначив, що тиску на Зеленського з боку Трампа не було.

Тактика мовчання вкрай важлива для української держави, щоб не втратити двопартійну підтримку США. Такої думки притримується міжнародний оглядач «Європейської правди» Сергій Сидоренко: «Вже доводиться чути, мовляв, Україна "повинна мати позицію", "має скористатися ситуацією". Але це не так. Бувають моменти, коли найкраща тактика це мовчання».

Аналітик Атлантичної Ради США Адріан Каратницький вважає, що «дуже важливо, щоб хтось із уряду наголосив, що Україна не втручалась і не буде втручатися у внутрішні справи США. І це важливо повторювати час від часу». Каратницький наголошує, що це має стати офіційною позицією української влади.

Такої ж думки притримується і голова Дипломатичної академії України Сергій Корсунський. Раніше у коментарі hromadske він сказав, що ігнорувати цю проблему не можна, але і втручатися у внутрішні справи США Україні не варто: «Не наша парафія втручатися у ситуацію всередині Сполучених Штатів. В них достатньо досвіду і 200 з гаком років історії демократії, щоб самим обирати собі президента».

Кому це вигідно і які наслідки це може мати для Трампа?

Скандал, з одного боку, вигідний демократам, які прагнуть знизити рейтинг Трампа перед виборами у 2020 році. Навряд чи це призведе до його імпічменту, однак імовірно може завадити Трампу переобратися у 2020 році, вважає Адріан Каратницький.

Однак, як зазначає Каратницький, намагання запустити процедуру імпічменту може зіграти і проти самих демократів: «Це може мати ефект бумерангу: не обов’язково буде сприяти [імпічменту], натомість може консолідувати підтримку Трампа… Це може мати непрогнозовані наслідки, як, наприклад, звинувачення республіканців проти [Білла] Клінтона. Це може мати зворотній ефект».

У 1998 році процедуру імпічменту проти тодішнього президента-демократа Клінтона заблокував Сенат, в якому більшість мали демократи. А звинувачення республіканців зрештою обернулися на зростання підтримки Клінтона.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile