Тріумф і фіаско «ОПЗЖ»: суперечливі результати місцевих виборів на Донбасі

Місцеві вибори засвідчили низку важливих тенденцій у політичних вподобаннях жителів Донбасу. Тенденції ці, як і самі східні області, вкрай суперечливі, однак схоже, що часи політичної монополії «Партії регіонів» і її уламків закінчились. Настав час локальних проєктів і «франшиз». А от любов виборців сходу до президентської партії, схоже, минула так само швидко, як і почалась. Як ці тренди реалізувались у різних містах — читайте у матеріалі hromadske.

Маріуполь: Шарій обігрує Зеленського, Ахметов обігрує всіх

У Маріуполі перемогу вже в першому турі здобув діючий мер Вадим Бойченко, який набрав понад 60% голосів. До 2015-го Бойченко працював директором із персоналу металургійного комбінату імені Ілліча. На вибори ішов, користуючись підтримкою свого роботодавця (власником комбінату є найбагатша людина України Ринат Ахметов).

І тоді, і зараз Бойченко спирається на сталу більшість. У 2015-му переконливу перемогу на виборах здобув «Опозиційний блок», у 2020-му — «Блок Вадима Бойченка».

Третина виборців на нинішніх виборах віддали свої голоси «Опозиційній платформі — За життя» (партії, до якої Ахметов не причетний). Невеликі фракції матимуть у міськраді «Партія Шарія», «Слуга народу» і «Сила людей».

Краматорськ: місцева альтернатива «ОПЗЖ»

У Краматорську у другий тур виходять два самовисуванці — депутат міськради Олександр Гончаренко (його підтримали 49% виборців) і нинішній міський голова Андрій Панков (за нього проголосували 38%). Першого вважають креатурою впливового краматорчанина Максима Єфімова, який є народним депутатом останніх двох скликань (раніше входив до фракції Блоку Петра Порошенка, зараз є членом депутатської групи «Довіра»).

По третині голосів у міській раді матимуть «ОПЗЖ» і команда Максима Єфімова «Наш Краматорськ». Також по кілька депутатів завели «Партія миру та розвитку», «Європейська Солідарність», «Слуга Народу» і «Партія Шарія».

Результатом «ЄС» у Краматорську (трохи менше 8%) вирішив навіть похизуватись Петро Порошенко, який звернув увагу, що його партія отримала на півтора відсотка більше за партію Зеленського.

Слов’янськ: напівнепрохідна Штепа

У Слов’янську до другого туру пройшли висуванець «ОПЗЖ» Павло Придворов (він є депутатом попередньої міськради від попереднього «Опозиційного блоку» і головою правління Слов’янського машинобудівного заводу) і нинішній мер Вадим Лях, якого висунув уже новий «Опозиційний блок» (уламок «Партії регіонів», який тяжіє до Ахметова).

Третє місце посіла Неля Штепа — мер Слов’янська у 2010-2014 роках. Її досі судять за те, що під час окупації міста вона нібито підтримувала бойовиків. Сама вона, втім, стверджувала, що робила це за примусом. Свою поразку зараз Штепа пояснила чорним піаром.

Утім, «Партія миру та розвитку» (ще один уламок «Партії регіонів»), від якої балотувалась Штепа, до міської ради пройшла. Тож Неля Ігорівна має змогу знову з’явитись у публічній сфері, хай навіть і на нижчих щаблях, ніж розраховувала.

Рубіжне: нищівна поразка «ОПЗЖ» і проукраїнських партій

У Рубіжному — найбільшому місті Луганської області, де пройшли вибори — переміг висуванець «Нашого краю» Сергій Хортів. У 2015-му Хортова вже обирали мером міста. Тоді його висунув «Опозиційний блок». Однак у вересні 2019-го колишні соратники відсторонили Хортова від обов’язків. Тож тепер він узяв реванш.

Місця у міськраді розділили лише дві партії — «Наш край» (вона взяла більшість голосів) і «ОПЗЖ». Хоча у минулому скликанні були представлені «Блок Петра Порошенка», «Батьківщина» і «Справедливість».

Цього разу до подолання 5-відсоткового прохідного бар’єру найближче була «Партія Шарія» — їй забракло 0,8%. «Слуга Народу» набрала лише 2,4%. Кандидатом від неї на виборах мера був Олександр Якунін, директор з охорони праці заводу «Зоря» — підприємства, яке пов’язують із Юрієм Бойком. Результат Якуніна — близько 1%.

Впливовість Юрія Бойка у Рубіжному добре ілюструє те, що він може тут «висунути» від президентської партії менеджера свого підприємства. Однак поразка «ОПЗЖ» є болючим ударом для Бойка, який упродовж багатьох років небезпідставно вважав Рубіжне своєю вотчиною. Аж настільки, що, за місцевою легендою, стверджував, що на виборах у Рубіжному він перемагатиме, навіть якщо кандидатом буде його собака.

Не допомогла «Опоплатформі» навіть прихована агітація від президента Росії Путіна, який за тиждень до голосування зняв санкції з одного з містотворчих підприємств — Рубіжанського картонно-тарного комбінату.

Кремінна: реванш

У Кремінній переміг висуванець «ОПЗЖ» Володимир Струк. Проти нього розслідували справи через нібито заклики до порушення територіальної цілісності України. Однак жодна зі справ не дійшла до суду.

Рік тому Струк з’явився в публічному полі вперше після 2014-го. У 2019-му «ОПЗЖ» повідомила, що висунула Струка у депутати в 113-му виборчому окрузі. Однак зрештою Струк пішов як самовисуванець, а від «ОПЗЖ» було висунуто Олександра Лукашева, який і переміг. Струк тоді посів лише третє місце.

Цього разу Струк не лише переміг сам, а й привів до перемоги «ОПЗЖ», яка взяла більшість голосів у міській раді.

Сватове: міжсезонний трансфер

Рік тому друге місце на виборах у 113-му окрузі посіла голова Сватівської райради Віта Сліпець. Тоді її висунула партія «Слуга Народу». Цього разу Сліпець балотувалась у мери Сватова від… «ОПЗЖ». І цього разу вона перемогла.

Головним її суперником був Євген Рибалко, який очолював місто впродовж останніх 10 років. Його висунув «Наш край». Ця партія на Луганщині та Донеччині працює, фактично, як франшиза. У різних містах її висуванцями були кандидати, які у 2014-му були по різні боки «барикад». Доки Сергій Хортів, як стверджують, блокував українську військову техніку, Євген Рибалко пояснював командиру угрупування «Прізрак», що йому у Сватовому не раді.

Сєвєродонецьк: райрада як єдиний представницький орган

Унаслідок децентралізації, районні ради були фактично позбавлені повноважень, тож багато партій приділили їм мінімум уваги.

Однак в адміністративному центрі Луганщини Сєвєродонецьку не буде ані обласної ради (вибори до облрад Донеччини і Луганщини не відбулись через окупацію частини території цих регіонів), ані міської ради (їх вирішили не проводити «з міркувань безпеки»). Тож, Сєвєродонецька районна рада мала всі шанси стати найбільш політизованою в Україні — різні політичні сили могли використовувати її як трибуну.

Зрештою, у райраді будуть представлені різні політичні клани, але не різні політичні погляди. До її складу увійдуть лише дві партії — «Наш край» (йому дістанеться трохи більше місць) і «ОПЗЖ».

***

Місцеві вибори окреслили кілька важливих тенденцій.

Всесильна колись «ОПЗЖ» все ще отримує потужну підтримку в обох східних областях, однак втрачає монополію на владу.

Сильні позиції мають місцеві партії, які працюють або за принципом франшизи («Наш край», «Партія миру та розвитку»), або є унікальними і представлені лише у конкретному місті («Блок Вадима Бойченка», Команда Максима Єфімова «Наш Краматорськ»).

Окремо слід відзначити партію «Наш край», яка потроху розмиває політичну монополію «ОПЗЖ». Однак задля цього партія, яку свого часу створювала адміністрація президента Порошенка як альтернативу залишкам «Партії регіонів», не дуже перебірлива ані у людях, ані у методах (на Луганщині «Наш край» регулярно звинувачують у підкупі виборців).

І остання тенденція — «Слуга Народу» практично повністю втратила підтримку Донбасу. Ще рік тому, під час парламентських виборів, кандидати від «Слуги Народу» просто за рахунок бренду (особистого рейтингу більшість із них не мали) набирали в середньому близько 20%. Цього разу висуванці президентської партії або балансували між 5% і 10%, або ж і зовсім не дотягували до прохідного бар’єру.