Туреччина знайшла найбільші у своїй історії поклади газу в Чорному морі. Країна хоче позбутися енергозалежності

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосив, що розвідувальне судно «Кануні» («Віра») знайшло в Чорному морі родовище із 320 мільярдами кубічних метрів газу. Це найбільше розвідане Туреччиною родовище, яке може позбавити її залежності від імпорту газу.

ОНОВЛЕНО (22 серпня, 13:36): Виправлені одруки в попередній версії публікації щодо відносин Греції й Єгипту та Туреччини і пояснено, з ким саме Туреччина уклала угоду в Лівії.

Знайдений «Кануні» поклад природного газу знайшли на глибині 3500 метрів у ділянці Чорного моря, яка перебуває у виключній економічній зоні Туреччини — тобто там вона, відповідно до міжнародного права, може сама видобувати газ.

«Знайдений поклад насправді є частиною значно більшого джерела. Дай Боже, знайдемо ще більше. Як країна, що роками покладалася на імпорт газу, ми тепер більш упевнені у своєму майбутньому», — заявив Ердоган.

Він також заявив, що Туреччина готова почати розвідування газоносної області (тобто побудувати все необхідне для видобутку газу) вже з 2023 року. Утім, за оцінками експертів, на це насправді можуть піти до десяти років та мільярди доларів.

Залежні від газу

У 2019 році Туреччина заплатила 41 мільярд доларів за імпорт газу. Найбільшими його постачальниками до країни є Росія, Іран та Азербайджан; скраплений природний газ Анкарі продають США й Катар.

В останні роки Туреччина намагалася зменшити свою залежність від імпорту газу. Щорічне його споживання в країні складає в середньому 45 мільярдів кубів. Утім поки внутрішній видобуток незначний: у 2019 році турецькі компанії продали лише трохи більше за 473 мільйонів кубічних метрів.

Саме тому виявлення великого газового родовища в Чорному морі є гарною новиною для Анкари. Вона тепер має можливість збільшити внутрішній видобуток і позбутися залежності від імпорту природного газу.

Але не без конфліктів

Окрім Чорного моря, Туреччина також активно розвідує газ і в Середземномор’ї. І там у неї постійно виникають конфлікти з Грецією щодо визначення морських кордонів. Не в останню чергу через суперечливий статус Кіпру, північна частина якого із 1973 року окупована турецькими військами — тоді як міжнародна спільнота Північний Кіпр не визнає.

На початку цього року Греція з Кіпром оголосили про початок будівництва газопроводу EastMed у Східному Середземномор’ї. До проєкту вже приєдналася Італія. Газопровід має постачати газ від ізраїльських та кіпрських вод через Середземне море до Греції, а звідти — і до решти Європи.

Проти EastMed виступає Туреччина. Вона обґрунтовує це тим, що за наявності Трансанатолійського газогону (TANAP), який через турецьку територію дозволяє Азербайджану експортувати свій газ на європейський ринок, потреби в інших газопроводах немає.

У серпні Греція та Єгипет уклали угоду про делімітацію морських кордонів у Середземному морі. Її вже ратифікував єгипетський парламент. Греція і Єгипет є регіональними противниками Туреччини у Середземномор’ї.

А ще в листопаді 2019-го таку ж угоду уклали Туреччина з точніше, з міжнародно визнаним Урядом національної єдності. Після громадянської війни 2011 в країні склалося двовладдяЛівією. Остання фактично визнала в угоді існування Північного Кіпру, а отже, і територіальні претензії Анкари на морський шельф довкола нього.