У НАБУ відреагували на рішення Конституційного суду. Назвали його політично вмотивованим та згадали про «плівки ОАСК»

У Національному антикорупційному бюро відреагували на рішення Конституційного суду визнати незаконним призначення Артема Ситника директором НАБУ. Його назвали політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував КСУ.

Про це повідомила пресслужба антикорупційного відомства.

Трохи контексту: НАБУ звинувачує керівництво Окружного адмінсуду Києва у численних порушеннях закону, зокрема у спробі узурпувати судову владу в країні, у неправосудних рішеннях на користь політичних еліт та бізнесменів. Так, антикорупціонери опублікували так звані «плівки ОАСК», на яких задокументовані відповідні розмови керівництва суду.

У НАБУ наголошують, що на плівках задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом.

Нинішнє рішення КСУ там назвали «черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності Національного бюро».

У НАБУ нагадали, що до того КСУ позбавив відомство права через суд анулювати незаконні угоди державних підприємств та фактично звільнив топ-посадовців від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яке розслідували детективи НАБУ. На черзі розгляд суддями КСУ подання нардепів про нібито неконституційність створення Національного бюро.

«Ініціаторами цих звернень, а також законопроєктів, які впродовж останніх 5 років у тій чи інший спосіб мали на меті послабити спроможність НАБУ розслідувати топ-корупцію, виступали фігуранти розслідувань НАБУ, в тому числі й ті, які вже мають статус підозрюваних чи опинилися на лаві підсудних», — наголошують у відомстві.

Також там зазначили, що хоч і указ президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ Конституційний суд визнав незаконним, це не передбачає його автоматичного звільнення, оскільки у законі України «Про НАБУ» у переліку підстав звільнення немає рішення КСУ.

Що за рішення КСУ

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро.

Кому ще заважає Ситник?

Оскаржували указ про призначення Ситника народні депутати — всього 51 парламентар. Серед них і такі, як Олександр Дубінський, Максим Бужанський та Олександр Куницький від «Слуги Народу», які входять до так званої групи «К» (Коломойський). А НАБУ, до слова, веде розслідування щодо Ігоря Коломойського.

Сам Ситник прямо говорив, що Коломойський хоче його звільнення через справи ПриватБанку і Укрнафти, збитки держави у яких перевищують 10 мільярдів гривень.

«Тому очевидно, що продовження олігарха у парламенті постійно робить якісь там гучні заяви, певні спроби, от зараз є звернення до Конституційного суду», — сказав тоді Ситник.

Є серед авторів подання і велика кількість депутатів від «Опозиційної платформи — за життя», зокрема і Віктор Медведчук, Ілля Ківа.

Серед слуг у списку голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев, а також Юрій Корявченков, ака «Юзік».

Як призначали Ситника?

Новостворене НАБУ отримали першого і поки єдиного директора у квітні 2015 року. Тоді Артему Ситнику було 35 років, його називали «темною конячкою» відбору. Він вже мав 10 років досвіду роботи в прокуратурі, але під час президентства Януковича пішов з органів і працював у приватних юридичних фірмах.

Створення НАБУ було однієї з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії для запровадження безвізу з Євросоюзом. Закон про створення Бюро Рада ухвалила у жовтні 2014 року. У січні 2015 року вперше в історії України було оголошено відкритий конкурс на посаду директора НАБУ, на який подали документи 186 людей. В ньому і переміг Ситник.