У Росії нестачу води в анексованому Криму пояснили «крадіжками» кримчан
Віцепрем'єр Росії та призначений Кремлем «куратор» Криму Марат Хуснуллін заявив, що головна причина дефіциту води в анексованому Криму ㅡ «крадіжки» води самими кримчанами.
Про це він заявив журналістам російського агентства ТАСС.
«Ключова проблема втрат ㅡ це крадіжки. Цим теж треба займатися, за необхідності треба залучати правоохоронні органи, потрібно взяти на контроль, звідки йде несанкціонований забір», ㅡ сказав Хуснуллін.
На його думку, причиною дефіциту води на півострові можуть бути неправильні прилади обліку та люди, які «спеціально ламають або псують прилади обліку та поливають свої городи».
«У нас десь не вистачає води вдома, а хтось без лічильника воду ллє скільки завгодно», ㅡ заявив «куратор» Криму.
Водночас Марат Хуснуллін зазначив, що на деяких ділянках в анексованому Криму мережі подачі води зносилися на 70%, а вода просто витікає в землю. За даними окупаційної влади, втрати води по водоканалах досягають 50%.
Що в Криму з водою?
Її там катастрофічно не вистачає. Після анексії Україна перекрила канал, яким вода з материкової частини потрапляла на півострів. Цим забезпечували до 85% потреб Криму в прісній воді.
Підконтрольний Кремлю «глава» Криму Сергій Аксьонов стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень. Відтак із 7 вересня частині населення почали подавати воду суворо за годинами.
Що каже Росія?
Окупаційна влада заявляє, що потрібно порушити кримінальні справи щодо людей, які розпорядилися перекрити Північно-Кримський канал, яким вода з материкової України потрапляла в Крим. Про таке зокрема 11 вересня казав керований Кремлем «голова» Криму Сергій Аксьонов, передає ТАСС.
А офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявляла, що «водна блокада Криму» може розцінюватися як «порушення Україною своїх правозахисних зобов'язань, закріплених у міжнародних документах».
Позиція України
В Офісі президента України посилаються на положення міжнародного права, за якими саме держава-окупант відповідає за все, що відбувається на окупованій території. Це частина перша статті 55 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція).
Вона передбачає, що держава-окупант зобов'язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо. Ці ж положення стосуються водних ресурсів.
В Офісі президента зазначили, що водопостання анексованого Криму є дорогим для Росії, відтак вона намагається за допомогою прямого тиску й тиску на міжнародних партнерів схилити Україну до відновлення водопостачання.