У Руанді арештували героя фільму про геноцид 1994 року. Сім’я каже, що його викрали, влада — що він здався сам

***

7 квітня 1994 року озброєні угруповання руандійських хуту почали масово винищувати інше корінне населення країни — представників етнічної меншини тутсі. Приводом стало збиття літака тодішнього президента Руанди Жювеналя Габіарімана, лідера екстремістського руху на чолі з хуту. За 100 днів геноциду загинуло, за різними оцінками, від 800 тисяч до мільйона людей — 20% усього населення країни.

Однією з найвідоміших постатей тієї доби став Пол Русесабаджін. У 1994 році він був заступником головного менеджера бельгійського готелю Hôtel des Mille Collines, розташованого в руандійській столиці Кігалі. Коли почався геноцид, Русесабаджін — за національністю хуту — переховував у готелі понад 1200 тутсі, врятувавши їх таким чином від розправи.

На основі історії Русесабаджіна у 2004 році зняли фільм «Готель "Руанда"». Він був номінований на три «Оскари» і досі входить до переліку 250 найкращих фільмів сучасності за версією iMDb. Сам Русесабаджін через погрози виїхав за межі Руанди і відтоді мешкав у Танзанії, Бельгії та США. У 2005 році тодішній американський президент Джордж Буш-молодший вручив йому Президентську медаль Свободи.

Після геноциду 1994 року до влади в Руанді прийшов Пол Кагаме — вихідець із тутсі, колишній лідер мілітарного Руандійського патріотичного фронту. Уже 26 років він керує країною у стилі «розумної диктатури»: створює привабливий імідж держави для західних країн, які охоче в неї інвестують, при цьому жорстоко придушуючи будь-яку опозицію власній владі.

У Кагаме напружені відносини з Русесабаджіном. Останній у 2006 році в автобіографії звинувачує руандійського президента в тому, що країною стали керувати «задля вигоди невеликої групи еліти-тутсі». А пізніше — навіть заявить, що Руандійський патріотичний фронт під керівництвом Кагаме також учиняв геноцид.

Кагаме в боргу перед Русесабаджіном не лишиться. Йому почнуть приписувати зв’язки з терористичною організацією, створеною хуту, — Демократичними силами звільнення Руанди. Вони базуються в сусідній Демократичній Республіці Конго і час від часу скоюють теракти в Руанді. Сам Русесабаджін ці звинувачення відкидає.

31 серпня Слідчий комітет Руанди оголосив звинувачення проти Русесабаджіна: тероризм, викрадення і вбивства людей, підпал. Один із конкретних епізодів — начебто фінансування Сил національного визволення (СНВ), яке влада вважає військовим крилом опозиційної політичної партії, співзаснованої Русесабаджіном. СНВ начебто отримали гроші від президента Зімбії Едгара Лунгу, із яким у Русесабаджіна гарні відносини. Лунгу відмовився це коментувати.

За словами руандійських слідчих, у телефоні чоловіка начебто виявили записи розмов, де він розповідав про напади проти Руанди. А затримати Русесабаджіна вони змогли в межах «міжнародного співробітництва», відмовившись уточнювати, про що саме йдеться.

Сім’я і оточення чоловіка заявили: це викрадення. Заснована Русесабаджіном фундація «Готель "Руанда"» у своїй заяві вказала, що руандійські слідчі не пустили до затриманого адвоката, а дружині відмовили в телефонній розмові. На думку сім’ї, Русесабаджін ніколи б сам не поїхав до Руанди, де він не жив останні 24 роки; його могли викрасти в Дубаї, де він перебував із приватним візитом, і силоміць доправили до Кігалі.

Президент Руанди Поль Кагаме всі ці звинувачення відкидає і каже: ніхто чоловіка не викрадав, а навпаки — той сам приїхав у Кігамі із власної волі. Кагаме також назвав Русесабаджіна «лідером терористів».

Дізнатися, що ж думає з цього приводу сам Русесабаджін, змогло лише кенійське видання The East Nation. Утім чоловік був небагатослівним: заявив, що обговорювати звинувачення проти себе не буде, а в Руанді до нього ставляться «з добротою».