Україна не хоче пускати російських спостерігачів на вибори через їхнє громадянство. Законних підстав на це немає

Як працюють спостерігачі

Місії спостерігачів планують відправити ОБСЄ, Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) і Світовий конгрес українців.

Довгострокові спостерігачі зазвичай приїжджають в країну за кілька місяців до дня виборів і їдуть через кілька тижнів після голосування. Вони роз'їжджаються по всій країні і працюють разом із представниками різних держав. Їхнє завдання — стежити за виборчою кампанією: моніторити ЗМІ, зустрічатися з політиками і експертами, готувати звіти про свою роботу.

Короткострокові міжнародні спостерігачі приїжджають за кілька днів до виборів і присутні на дільницях безпосередньо в день голосування. Як правило, вони курсують між виборчими дільницями. Ці люди не можуть писати скарги і втручатися в процес, вони просто стежать за дотриманням процедур. Для них важливо налагодити контакт з місцевими спостерігачами, присутніми на дільниці постійно, і отримувати інформацію від них.

Як відбувається відбір

ОБСЄ — міжурядова організація. Країни-учасниці номінують своїх представників у спостерігачі відповідно до квот. Витрати на поїздку бере на себе країна-відправник, тому, як правило, цим займається Міністерство закордонних справ цієї країни. У Росії до такої місії вкрай складно потрапити представникам громадянського суспільства — відправляють зазвичай дипломатів, представників Центрвиборчкому, регіональних уповноважених з прав людини або інших лояльних людей.

ENEMO — мережа незалежних громадських організацій, і принципи формування місій тут інші. Учасники з-поміж активістів беруть участь у відкритому конкурсі і проходять ретельний відбір, пояснює представник «Голосу» в Секретаріаті ENEMO Роман Удот:

«Основні вимоги: досвід міжнародного спостереження, великий досвід організації груп спостерігачів, знання мов місії, рекомендація організацій-членів, знання посадових обов'язків довгострокових спостерігачів. Тому “Голос” набирав довгострокових спостерігачів тільки зі своїх регіональних координаторів, людей, відомих своєю громадянською позицією і активністю. Усі вони проходили співбесіди».

Що каже влада України і як реагує ОБСЄ

Міністерство закордонних справ України заздалегідь попередило ОБСЄ, що просить організацію не направляти спостерігачами «власників російських паспортів».

«МЗС України не прийматиме заявки про реєстрацію російських спостерігачів. Вважаю це необхідним, коли йдеться про спостерігачів від країни-агресора та окупанта. До речі, таких прецедентів чимало у практиці ОБСЄ», — зазначив глава МЗС Павло Клімкін.

З таким самим проханням звернулася і ЦВК України.

В ОБСЄ з рішенням України не згодні. Директор Бюро з демократичних інститутів і прав людини Інгібoрг Сольрун Гісладоттір написала листа міністру Павлу Клімкіну, в якому нагадала про зобов'язання країни:

«Я хотіла б нагадати, що держави-учасниці ОБСЄ взяли на себе зобов'язання запрошувати спостерігачів з будь-яких інших держав-учасниць ОБСЄ, які можуть побажати спостерігати за перебігом виборів тією мірою, якою це дозволено законом».

Ці норми, зокрема, прописані в Копенгагенській конвенції 1990 року.

Як реагують Росія і ENEMO

Росія від ідеї відправити своїх спостерігачів не відмовляється, попри неоднозначну реакцію Києва. «Плануємо взяти участь у місії згідно з усіма критеріями ОБСЄ», — заявив заступник глави МЗС РФ Олександр Грушко.

Що стосується ENEMO, організація так і не виступила з офіційною заявою. У русі «Голос» відмовилися конкретизувати, які кроки здійснюватиме ЕNEMO, оскільки це уповноважене робити тільки керівництво місії. Однак там сподіваються, що росіяни зможуть взяти в ній участь, розповів Роман Удот:

«Очевидно, робота ведеться, позаяк 30 січня “Голос” отримав офіційне запрошення від ENEMO подавати своїх кандидатів у короткострокові спостерігачі “з надією на швидке вирішення цього питання”».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖПорошенко, Зеленський чи Тимошенко? Соціологи про вибори-2019

Що кажуть українці в Росії

Короткострокових спостерігачів планував відправити і Світовий конгрес українців (СКУ).

СКУ традиційно запрошував взяти участь в місії громадських активістів. Їхні представники вже працювали на дільницях України на парламентських виборах в 2014 році. Попри наявність акредитації ЦВК України, проблеми з проходженням кордону іноді виникали й у них: «Мене зняли з поїзда в Конотопі і збиралися депортувати. Через кілька годин, мабуть, за дзвінком згори, пропустили», — згадує одна зі спостерігачок, яка брала участь у тій місії.

Не у всіх представників української діаспори є паспорти громадян України. Є серед них і власники російських паспортів, тому цього разу загроза недопуску виникла і для них.

«Нас ставлять на одні терези з тими, кого направляє російська влада, при тому, що ми від російської влади тільки страждаємо», — вважають у СКУ.

Що кажуть експерти

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель закликав Центрвиборчком не реєструвати спостерігачів-росіян через можливі провокації. Він вважає, що до складу міжнародних місій можуть потрапити ті, хто буде дискредитувати Україну:

«Такі “спостерігачі” часто не мають жодного досвіду спостереження, не знають виборчого законодавства приймаючої країни і зосереджені насамперед на поширенні неправдивої, компрометуючої та провокативної інформації для міжнародних ЗМІ».

Представниця громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська нагадала, що Україна не має законних підстав відмовити спостерігачам з Росії через колір їхніх паспортів:

«Українська ЦВК не може відмовити спостерігачеві з РФ бути присутнім на виборах, мотивуючи це його громадянством. Тому можуть виникнути інші обставини, які не дозволять йому бути спостерігачем в Україні. Наприклад, ми пам'ятаємо, що з воєнним станом вводилося обмеження на пропуск до України громадян РФ», — каже вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Летіть додому, в країні воєнний стан»: що кажуть росіяни про заборону в’їзду до Україн

За словами Айвазовської, в ОБСЄ могли б і самі оцінити всі ризики перебування росіян в якості спостерігачів на українських виборах: «Хоча на моїй пам'яті такого не було, щоб представникам міжнародних організацій відмовляли в доступі через громадянство. Тобто це буде прецедент. У 2014 році російські спостерігачі у нас були», — зазначає вона.

Постраждає громадянське суспільство, вважає Роман Удот: «Буде дуже прикро за російських громадських активістів, які відстоюють принципи чесних виборів у непростих російських умовах. “Іноземні агенти” у себе на батьківщині. “Агенти Кремля” за її кордоном. Російська влада в своїх зусиллях з ізоляції російського громадянського суспільства від зарубіжних соратників отримала несподіваного союзника».