Україна в Мінську вимагала розпуску «Л/ДНР», у Кремлі здивовані цим

Про таку вимогу української сторони повідомила речниця переговорника від України Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Українська сторона наголошує, що політичні питання Мінських угод можна виконати лише після:

• розпуску «ДНР» і «ЛНР»;
• повного припинення вогню;
• забезпечення ефективного моніторингу спостерігачів ОБСЄ на всій території України;
• виведення з території України збройних формувань, іноземних військ і військової техніки;
• розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення;
• забезпечення роботи Центрвиборчкому України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів;
• встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами.

Прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що від української сторони під час переговорів «надходять нові ввідні», тобто нові умови.

«Тут можна сміливо сказати, що такі нові ввідні вельми неочікувані — і для Москви, і Для Берліна, і для Парижа», — сказав він.

Пєсков зазначив, що Кремлю поки важко коментувати цю вимогу України й Москва поки не розуміє, чи є ця вимога відмовою України від Мінських угод.

Також він додав, що Мінські домовленості погодили ватажки «республік».

Раніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко представив у Євросоюзі «формулу Штайнмаєра», наголосивши, що спочатку Росія повинна вивести війська і передати кордон під контроль України, а вже потім відбудуться вибори на окупованому Донбасі. Пізніше він розповів про можливі альтернативи «формули Штайнмаєра».

Нагадаємо, 1 жовтня 2019-го президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна погоджується на «формулу Штайнмаєра».

«Формула» дуже коротка і передбачає лише, що окупована частина Донбасу має отримати тимчасовий особливий статус у день проведення на цих територіях місцевих виборів. Якщо ОБСЄ визнає ці вибори демократичними, Верховна Рада має закріпити цей особливий статус на постійній основі.

Про виведення військ та контроль з боку України за кордоном до виборів у формулі не йдеться.

Особливий статус — скорочена назва закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який Рада ухвалила ще в 2015 році і кілька разів продовжувала, востаннє — до 31 грудня 2019 року, однак фактично закон ніколи не діяв.

Закон визначає, що особливий порядок місцевого самоврядування у Донецькій та Луганській областях здійснюють виключно органи місцевого самоврядування, які будуть обрані на позачергових виборах.

У статті 10 закону прописані умови, без виконання яких вибори на окупованих територіях неможливі:

• виведення незаконних збройних формувань,
• гарантії вільного волевиявлення,
• недопущення незаконного втручання у виборчий процес, дотримання принципів політичного плюралізму і свободи агітації.

Водночас Зеленський анонсував новий закон про особливий статус окупованої частини Донбасу.