Україна запропонувала Румунії спільний митний контроль на одному з пунктів пропуску
Румунія стала третім за обсягом торговельним партнером України в Європі, і в українському уряді прагнуть ще більше посилити співпрацю. Зокрема, Київ запропонував Бухаресту запровадити спільний контроль на одному з пунктів пропуску.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що цей пілотний проєкт спільного прикордонного та митного контролю дозволить «суттєво скоротити час проходження кордону».
Також Україна та Румунія домовилися про відкриття нового пункту пропуску на кордоні. Він працюватиме цілодобово для пасажирського і вантажного сполучення між населеними пунктами Біла Церква (Закарпатська область) та Сігету Мармацієй.
Крім того, уряди країн підписали спільну заяву про забезпечення надійного транзиту українських товарів.
Вона передбачає зокрема таке:
- відновити та вдосконалити транспортну інфраструктуру, яку зруйнувала росія;
- відкрити нові пункти пропуску вздовж спільного кордону для автомобільного, залізничного, морського та річкового сполучення;
- вдосконалити під’їзні шляхи до пунктів пропусків, залізничну інфраструктуру, впровадити механізми управління дорожнім рухом для зменшення заторів;
- там, де це можливо й доцільно, скоординувати прикордонний контроль для спрощеного транзиту товарів між Україною і Румунією;
- сприяти перевантаженню української продукції в морських та річкових портах Румунії;
- повноцінно використовувати та розвивати наявну інфраструктуру в Дунайському регіоні.
Шмигаль висловив надію, що експертні консультації та спільна робота між країнами дозволять відмовитись від обмеження щодо експорту українського зерна після 15 вересня.
«Це важливо для нашої економіки та світової продовольчої безпеки», — наголосив Шмигаль.
Він запропонував румунським компаніям скористатися українськими підземними газовими сховищами та посилити співпрацю щодо постачання електроенергії.
Експорт зерна
Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина стали альтернативними транзитними маршрутами для експорту українського зерна після повномасштабного російського вторгнення і блокування чорноморських портів.
Вихід росії з «зернової угоди», про що вона заявила 17 липня, може призвести до збільшення потоків зерна через ці п’ять країн Центральної Європи.
Однак іще у квітні вони заявили про дестабілізацію внутрішніх аграрних ринків через сільськогосподарську продукцію з України, яка мала б проходити транзитом до третіх країн, але часто залишалася всередині країни, через яку відбувався експорт.
Згодом Польща, Угорщина, Болгарія та Словаччина заборонили імпорт на свою територію сільськогосподарської продукції, яка походить із території України або імпортується з неї. Румунія вирішила дочекатися заходів Єврокомісії.
У Єврокомісії назвали неприйнятними односторонні дії держав-членів Євросоюзу щодо торгівлі, бо торговельна політика є суто компетенцією ЄС. Зрештою наприкінці квітня вдалося досягти компромісу.
Зокрема, Єврокомісія з 2 травня заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку й соняшнику українського походження до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Однак ці агропродукти можуть перевозити через їхню територію транзитом.
Ухвалені обмеження мали діяти до 5 червня, але їх продовжили до 15 вересня.
У липні п’ять країн попросили ЄС продовжити заборону імпорту українського зерна та іншої сільськогосподарської продукції принаймні до кінця цього року.