В Ірані після протестів на чотири дні зник інтернет
Майже 80 мільйонів жителів Ірану четвертий день не мають доступу до інтернету. Це викликало занепокоєння у міжнародному середовищі.
Про це повідомляє BBC.
Інтернет почав зникати 16 листопада, після протестів з приводу різкого зростання цін на паливо в країні. Іранці, які подорожують та живуть за кордоном розповіли, що втратили зв’язок із рідними.
За чотири дні інтернет-трафік у країні впав до 5% від нормального рівня, згідно з даними NetBlocks. Організація відстежує можливості підключення в країнах по всьому світу, скануючи Інтернет на предмет наявності пристроїв зв'язку — маршрутизаторів, серверів та вишок мобільного зв'язку.
Технічна фірма Oracle, що займається інтернет-моніторингом, назвала це «найбільшим відключенням інтернету, яке коли-небудь спостерігався в Ірані»..
Як передає Reuters, 21 листопада інтернет відновили в провінції Хормозган.
Раніше повідомлялось, що у містах Ірану влада відключила мобільний зв'язок найбільших операторів країни, а також обмежила доступ до інтернету. Пов'язано це з протестами проти підвищення цін на бензин.
Акції протесту почалися 15 листопада у декількох іранських містах після того, як уряд країни вдвічі підвищив ціни на бензин і ввів квоти на роздрібний продаж палива. Вранці 16 листопада протестувальники намагалися атакувати нафтобазу в місті Сірджан на півдні країни. Щонайменше один з демонстрантів загинув.
Держсекретар США Майк Помпео, у свою чергу, засудив спробу іранської влади відключити інтернет.
«США стоять з багатостраждальним іранським народом, коли той протестує проти несправедливості корумпованого режиму влади. Ми засуджуємо спробу відключення Інтернету», — написав він.
На початку жовтня влада Іраку також відключала інтернет на тлі масових протестів проти високого рівня безробіття, корупції й перебоїв з водопостачанням та електрикою.
Економічну кризу в країні спричинили санкції США, запроваджені після того, як президент США Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди з Іраном.
Угода Ірану з Китаєм, США, Францією, Німеччиною, Британією та Росією передбачає відмову від розробки ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, зокрема — заборони на міжнародну торгівлю нафтою.
Уряди провідних європейських країн вважають угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки.
Водночас чинна адміністрація США та Ізраїль висловлювали побоювання, що угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї. У підсумку адміністрація Трампа у травні 2018-го оголосила про вихід з угоди та поновлення санкцій проти Тегерана.
Автор: Аліна Свобода