В уряді пояснили, що буде, якщо «антиколомойський» закон не ухвалять

Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв’ю «Ліга.Фінанси».

«Це буде архіскладна і дуже болюча історія. Ми зупинимо фінансування багатьох запланованих видатків, у тому числі соціальних. Одним словом, доведеться приймати непопулярні рішення і йти на непрості кроки, які відчують на собі всі», — заявив Марченко.

Водночас міністр фінансів виключив можливість оголошення Україною дефолту у разі відсутності співпраці з МВФ.

«Я прийшов сюди не для цього. Це — суто політична історія. Я не маю намірів руйнувати репутацію України. І я зроблю все від мене залежне, щоб не допустити цього», — додав він.

Марченко зазначив, що у разі успішного голосування за банківський закон, МВФ затвердить нову кредитну програму для України та видасть перший транш — щонайменше 1,75 мільярда доларів. За підсумками 2020 року МВФ може перерахувати до бюджету України 3,5 мільярда доларів, однак розмір цієї суми може змінитися.

Нагадаємо, що загалом до банківського законопроєкту подали рекордну кількість правок — 16335. Тут розповідаємо, хто подав найбільше.

Зазначимо, що ухвалення банківського закону та змін до державного бюджету на 2020 рік є двома ключовими вимогами, які Міжнародний валютний фонд поставив Україні для підписання кредитної програми на 5-8 мільярдів доларів. Раніше серед вимог було також ухвалення закону про ринок землі, який Рада схвалила у другому читанні 31 березня.

Розгляд земельного закону депутати також намагалися затягнути, внісши численні правки (загалом 4018 правок). Через це закон Рада розглядала майже 2 місяці.

30 березня Рада ухвалила у першому читанні так званий «антиколомойський» законопроєкт.

Законопроєктом регулюються повноваження Національного банку щодо виведення банків з ринку, визнання їх банкрутами. Також закон однозначно забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам.