ВАКС закрив справу «Роттердам+»
Вищий антикорупційний суд 9 жовтня вирішив закрити справу «Роттердам+» через закінчення строку досудового розслідування.
Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Прокурор САП не погоджується з таким рішення суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Доповнено о 12:00. «Центр протидії корупції» уточнив, що підстава для закриття справ через сплив строків з’явилася у 2018 році. Це одна із так званих «правок Лозового». Ці поправки ухвалили народні депутати минулого скликання в порушення регламенту. Зараз є шанс, що «правки Лозового» таки приберуть з законодавства: у Верховній Раді зареєстровані відповідні законопроєкти.
Справу, відому як «Роттердам+», зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ще 24 березня 2017 року.
У березні 2023-го прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт щодо 6 людей, причетних до запровадження так званої формули «Роттердам+». Це перший епізод цієї справи.
За оцінкою слідства, формула призвела до понад 19,3 млрд гривень збитків споживачам електроенергії протягом 2016-2017 років. Прокурор також заявляв цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої державі.
Дії всіх обвинувачених кваліфікували за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем. Санкція статті передбачає до 6 років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а також штраф. Представникам приватних компаній інкримінували пособництво.
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах.
До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, росії або з окупованих територій (як російське вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.