Куди зник «Роттердам+» та чия у цьому заслуга?

Що таке «Роттердам+»?

«Роттердам+» — це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах.

До ціни самого вугілля додавали вартість доставлення з Роттердама до України (тому у назві формули є слово «плюс»). Фактично ж, вугілля для ТЕС закуповували переважно в Україні, Росії або на тимчасово окупованих територіях, тому ціна доставки була набагато нижчою, ніж ціна доставляння з Роттердама.

Кому була вигідна формула «Роттердам+»?

Від формули «Роттердам+» найбільше вигравали власники ТЕС. Найбільшим таким власником є енергетична компанія олігарха Ріната Ахметова «ДТЕК». На одній з ТЕС Ахметова — Бурштинській — працював новопризначений прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За даними Національного антикорупційного бюро, запровадження формули «Роттердам+» завдало державі та українцям збитків на загальну суму 18,87 мільярда гривень — це кошти, які споживачі переплатили ТЕС за електроенергію через те, що у її собівартість заклали доставку вугілля з Роттердама.

Читайте також: Новий Кабмін, старі проблеми: яку економіку уряд Шмигаля отримав від попередників

Чому «Роттердам+» більше не актуальний?

Формула «Роттердам+» офіційно не діє в Україні з 1 липня 2019 року. Тоді запрацював новий ринок електроенергії (детальніше читайте тут).

Новий ринок кардинально змінив роль регулятора: він більше не втручається у встановлення вартості елементів, що входять до розрахунку ціни на електрику (наприклад, ціни вугілля для ТЕС чи ядерного палива для АЕС). Вартість електроенергії на ринку встановлюється завдяки попиту та пропозиції електрики (так само, як встановлюється вартість на будь-який інший товар).

Однак на практиці «Роттердам+» перестав працювати в Україні з травня 2019 року. Тоді теплоелектростанції закуповували вугілля за цінами, нижчими за «Роттердам+», через це змінилася і кінцева собівартість електроенергії для споживачів (передусім, для промисловості).

Рішення запровадити новий ринок електроенергії ухвалила Верховна Рада попереднього, 8-го, скликання. А впровадив — уряд Володимира Гройсмана. Однак фактично це збіглося у часі з приходом до влади Володимира Зеленського та виборами до парламенту. Тому казати, що саме влада Зеленського скасувала формулу «Роттердам+» некоректно.

Як просувається справа «Роттердам+»?

Розслідування за фактом збитків державі на понад 18,8 мільярда гривень проводить НАБУ. У 2019 році там оголосили підозри колишньому керівництву тарифного регулятора — НКРЕКП. Крім цього, підозри оголосили топменеджерам компанії «ДТЕК» Ріната Ахметова. Згодом їх відпустили під заставу.

У «ДТЕК» вважають, що формула «Роттердам+» дозволила «встановити прозорі правила роботи на гуртовому ринку електроенергії, які раніше буди відсутні», і що саму формулу аналізували міжнародні аудитори та не виявили ніяких порушень.

Чи може прем’єр Шмигаль бути причетним до корупції в енергетиці?

Формулу «Роттердам+» встановлювали на найвищому рівні. Її затвердив регулятор з енергетики. НАБУ підозрює, що до процесу встановлення формули були причетні топменеджери «ДТЕК». Прем’єр-міністр Денис Шмигаль став директором однієї з ТЕС Ахметова задовго після запровадження «Роттердам+», тому не міг впливати на рішення щодо неї.

Водночас наприкінці 2019 року проти «ДТЕК» порушили нову справу, пов’язану вже з роботою компанії в умовах нового ринку електроенергії. Ця справа стосується зловживаннями «ДТЕК Західенерго» та Бурштинської ТЕС, на якій працював Шмигаль.

Бурштинська ТЕС знаходиться на так званому «Бурштинському енергоострові» — частині енергосистеми, яка інтегрована в систему Євросоюзу, а не енергосистему України. Антимонопольний комітет підозрює, що «ДТЕК» навмисне зменшував обсяги продажу електрики на ринку «на добу наперед», де її вартість нижча. Натомість «ДТЕК» продавав електрику на внутрішньодобовому та балансуючому ринках, де її вартість набагато вища.

Найбільшим виробником електроенергії на «Бурштинському енергоострові» є саме Бурштинська ТЕС, тобто «ДТЕК» Ахметова, і саме вона найбільше вигравала від ринкових маніпуляцій, вважають в Антимонопольному комітеті України.

Крім цього, «ДТЕК» обмежував імпорт електрики з ЄС, який міг би здешевити електрику для споживачів на «Бурштинському енергоострові». Тому до розслідування проти ТЕС, на якій до 2019 року працював прем’єр Шмигаль, долучилося Європейське енергетичне співтовариство.

Цікаво, що Антимонопольний комітет розслідував зловживання «ДТЕК» Ахметова ще при попередній владі, однак тоді компанію не визнали монополістом та не стали штрафувати.

hromadske розповідає про економічні реформи, пояснює, що означають ті чи інші зміни. Ми говоримо про можливості та вдалі проєкти. Допоможи нам робити це й надалі.