Валюта на карантині: як гривня переживе літо-2020?

Курс національної валюти росте тоді, коли в країні вистачає іноземних грошей. Довгоочікувана програма stand-by Міжнародного валютного фонду, про яку домовлялися два уряди, мала заспокоїти інвесторів та сприяти збільшенню валютних інвестицій в українську економіку, а отже — зміцненню гривні. Але не цього року. «Ця програма більше про фінансову стабільність та забезпечення уряду коштами на подолання кризи. МВФ каже, що головне наразі — зберегти той прогрес у реформах, якого було досягнуто в попередні роки (зокрема, незалежність Національного банку від урядової політики). Враховуючи такий тон МВФ, а також те, що у світі нова криза, то навряд чи затвердження програми може суттєвого покращити інвестиційну привабливість України», — повідомив hromadske керівник відділу досліджень інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Після затвердження програми для України МВФ акцентував увагу на тому, що попередні програми український уряд виконував не до кінця: отримавши перший транш, втрачав зацікавленість у проведенні реформ. «Зазвичай після отримання перших траншів і відновлення макрофінансової стабільності зацікавленість у проведенні реформ суттєво знижувалася. Саме тому цього разу значна частина умов для запуску програми МВФ була попередніми заходами, і подальші структурні маяки не здаються занадто проблемними», — повідомив колишній голова департаменту макроекономічного прогнозування у Міністерстві розвитку економіки, а нині голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Сергій Ніколайчук. Він вважає, що з передбачених 4 траншів МВФ уряду вдасться отримати ще 1-2 транші. У 2020 році ICU взагалі не розраховує, що МВФ виділить Україні ще бодай один транш кредиту.

Іноземці йдуть

Існує ймовірність того, що іноземні інвестори можуть навпаки зашкодити гривні. Падіння курсу валют, яке відбулося у 2019 році, стало можливим завдяки суттєвим надходженням іноземних інвестицій через облігації внутрішньої державної позики. За рік іноземці вклали у державні облігації еквівалент 110 мільярдів гривень, що сприяло зміцненню курсу гривні з 28 до менше ніж 24 гривень за долар. Зараз інвестори поступово виводять свої кошти: з лютого 2020 року до кінця червня обсяги облігацій у власності іноземців зменшилися на 24 мільярда гривень або близько 20%. Отримані доходи від державних облігацій ці інвестори переводять у валюту та виводять її з України.

Хоч як дивно, але програма МВФ може лише більше зашкодити гривні, вважає Олександр Паращій: «Усі іноземні інвестори очікували якоїсь позитивної новини, щоб «закріпити» свої доходи та «вийти» з держоблігацій. Такою новиною є нова програма МВФ». Аналітик вважає, що програма МВФ для України дає інвесторам «знак», що ставки за облігаціями почнуть падати, а самі ці облігації вже не будуть такими привабливими, тому саме зараз найкращий час забирати кошти з України, адже ці інвестиції не приноситимуть колишніх доходів.

Також вагомий вплив матиме ситуація на світових фінансових ринках та бажання великих іноземних інвестиційних фондів ризикувати в період кризи, довіряючи свої кошти таким країнам, як Україна. «Україна — це доволі дрібний ринок. Це мізерний відсоток у чийомусь інвестиційному портфелі. Інвестори не будуть заморочуватися та аналізувати економічну та політичну ситуацію в Україні й, відповідно, чи варто довіряти їй свої гроші. Коли є «рознарядка» закривати інвестиції на певних ринках (наприклад, Східноєвропейському), тоді інвестиції виводитимуть незалежно від дій уряду», — повідомив виконавчий директор аналітичної організації CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Позитивно на бажання іноземних інвесторів вкладати гроші в Україну (та, відповідно, — на зміцнення гривні) може вплинути покращення кредитного рейтингу держави. Наразі він перебуває на рівні «B» чи «B-». «Щоб привабити інвесторів, кредитний рейтинг потрібно покращити хоча б на 5 пунктів. Із підвищенням рейтингу на кожен пункт з’являється більше коло фондів, які можуть інвестувати в цінні папери», — зазначив Олександр Паращій.

Позитивний баланс у торгівлі

Ще одним чинником, який впливає на курс валют в Україні, є її торговельний баланс: різниця між сумарною вартістю експортованих товарів та сумарною вартістю імпорту. Останні роки імпортувалося більше, ніж експортувалося, що призводило до відтоку валюти з економіки та падіння курсу гривні. Однак після початку коронакризи торговельний баланс наблизився до нуля: Україна скоротила імпорт на 9,3%, тоді як експорт впав не так суттєво — на 1,7%.

Із початком сезону активного експорту зернових надходження валюти в Україну може зрости, що сприятиме зміцненню гривні. «Влітку можливе падіння курсу валют, якщо аграрії почнуть розпродавати старий та новий урожай. Це гратиме на користь гривні. На її користь також грають низькі світові ціни на енергоресурси. З точки зору торговельного балансу прогноз для гривні хороший», — зазначив Паращій.

Низькі ціни на нафту та газ у поєднанні з великими запасами газу у сховищах України означають, що наприкінці літа та на початку осені держава витрачатиме менше коштів на імпорт газу для опалювального сезону. Як результат, витрата валюти зменшиться порівняно з попередніми роками, що може сприяти зміцненню гривні.

Який прогноз курсу валют?

Опитані hromadske аналітики не прогнозують, що цього літа гривня може суттєво «просісти» або ж навпаки — сильно зміцнитися. «Курс гривні продовжує перебувати в межах коридору 26,5-27 гривень за долар, без особливих спроб руху в бік 26 гривень за долар. Значних змін на валютному ринку найближчим часом ми не очікуємо: курс гривні залишатиметься в межах все того ж коридору», — повідомив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Але якщо в економіці стануться якісь непередбачувані події, то «погасити» валютну «паніку» зможе Національний банк, продаючи валюту з резервів (так, як це відбувалося в березні, після початку карантину, коли для стримування росту курсу валют НБУ продав із резервів 2,4 мільярда доларів).

«Суттєвого знецінення гривні, яке було у попередні кризи, в нас не буде. Поки що важко сказати, яким буде курс, але найімовірніше, він перебуватиме в коридорі 26,5-27 гривень за долар. Але наразі робити прогнози дуже складно, та й не потрібно», — повідомив Олександр Паращій.

Чому варто стежити за курсом, отримуючи зарплату в гривні?

Від курсу гривні залежить не лише, скільки валюти звичайний громадянин може купити за свою зарплату, щоб відпочити за кордоном. Курс суттєво впливає на інфляцію, прибутковість експортно-орієнтованих компаній та надходження податків до бюджету.

Станом на травень 2020 року річна інфляція в Україні (зміна цін у травні 2020 року проти травня 2019 року) опустилася до рекордно низьких 1,7%. Як пояснюють у Національному банку, саме зміцнення гривні у 2019 році сприяло такому різкому уповільненню інфляції. Там підрахували, що зміцнення гривні на 1% призводить до зростання інфляції на 0,08%. Якщо ж курс гривні навпаки почне падати, то кожен відсоток падіння курсу спричинить зростання інфляції на 0,22%.

Для українських експортерів курс валют не менш важливий показник, адже від нього залежить їхня конкурентоспроможність на міжнародних ринках. Якщо звичайному громадянину вигідно, щоби курс був низьким (а отже, низькими були б і ціни), то для експортерів вигідним є зростання курсу долара. Що вищим є курс валют, то більше гривневих доходів отримають експортери від продажу своїх товарів за кордон і конкурентоздатнішими вони стають (адже отримують додаткові прибутки від зростання курсу валют, які можна використати на удосконалення виробництва).

Невигідне зміцнення гривні й державі. З одного боку, коли курс валют падає, то експортери отримують менше прибутків та платять менше податків до бюджету. З іншого — падіння курсу іноземних валют призводить до зменшення податкових надходжень від ввезення імпорту. Наразі найбільшим джерелом поповнення бюджету є податок на додану вартість, що сплачується з імпорту. Його розмір залежить від митної вартості ввезених в Україну товарів, а ця вартість розраховується на базі курсу валют: що він вищий, то вища вартість (у гривнях) і більшими будуть відрахування ПДВ. Тому, хоч як дивно, знецінення гривні може забезпечити державу додатковими грошима, які вона може витратити на соціальну підтримку, будівництво доріг, освіту та медицину.