Чому в бюджеті «дірка» та чи вистачить державі грошей до кінця року?

Через коронавірус Україна опинилася у вкрай складній економічній ситуації: бізнес не заробляє грошей та не платить податків, а державі потрібно більше коштів на медицину. Водночас із початку року, ще до оголошення карантину, державний бюджет уже недоотримував десятки мільярдів гривень запланованих надходжень.

При цьому уряд та парламент збільшують «діру» в бюджеті: зменшують плани з надходжень та планують додаткові видатки з бюджету на боротьбу з коронавірусом. Чи зможе Україна пережити 2020 рік?

Бюджетна криза

Бюджетна криза в Україні почалася з перших місяців 2020 року: у січні та лютому, за даними Державної казначейської служби, бюджет недоотримав понад 17 мільярдів гривень запланованих доходів. Цієї суми мало би вистачити на рік діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля України разом із усіма енергетичними та екологічними відомствами, які йому підпорядковуються.

«У нас є проблеми з бюджетним плануванням. Плани з податкових надходжень завжди досить оптимістичні, а розраховують їх, як правило, відштовхуючись не від фактичних надходжень попереднього року, а від планових надходжень попереднього року, які так само не виконувалися. І ситуація лише погіршується: якщо в 2018 році не виконувалося 4-5% доходів, у 2019 році — до 10%, то в 2020 році вже маємо близько 13%», —повідомила Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

Плани з бюджетних надходжень не виконали і через промислову кризу: за підсумками 2019 року українська промисловість впала на 1,8%, а в квітні падіння зросло до 7,7%. «Падіння промислового виробництва впливає на фінансові показники компаній. Також під час падіння промисловості компанії не збільшують заробітних плат своїм працівникам, що впливає на план надходження податку на доходи фізичних осіб», — зазначила Марчак. Промкомпанії працевлаштовують понад 2,4 мільйона українців.

У заручниках імпорту

Однак чи не найбільшим ударом по надходженнях до державного бюджету стало невиконання планів надходжень по податках від імпортних товарів — податку на додану вартість, акцизів, митних платежів — через зростання курсу гривні та падіння обсягів імпорту.

Коли товар ввозиться на територію України, то імпортер показує його вартість, розраховану в доларах або євро. Під час перетину кордону цю вартість переводять у гривні, а із суми, яку отримують, розраховують податки, зокрема ПДВ (20% від митної вартості).

Під час планування бюджету на 2020 рік депутати та урядовці очікували, що середньорічний курс долара складе близько 27 гривень. У перші місяці 2020 року долар коштував менше 25 гривень. Це й позначилося на надходженнях.

У березні та квітні гривня почала слабшати (курс наблизився до закладених у бюджеті показників), однак падати стали обсяги імпорту, оскільки у світі почалася нова економічна криза.

«Це падіння імпорту спричинила зупинка міжнародної торгівлі. У внутрішній українській торгівлі також певна пауза, однак у людей менше грошей не стало. Щойно відкриються торговельні центри, люди почнуть купувати більше товарів. На моє переконання, надалі падіння імпорту посилиться, але вже через падіння попиту та зменшення платоспроможності. Наразі ми цього ще не бачимо», — повідомив hromadske виконавчий директор аналітичної організації «CASE-Україна» Дмитро Боярчук.

За даними Державної служби статистики, за підсумками першого кварталу 2020 року імпорт товарів до України скоротився на 3,4%. Експорт також впав, однак не так суттєво — на 0,2%. Після оголошення карантину падіння в торгівлі лише посилилося, що призвело до поглиблення бюджетної кризи.

«Якщо є проблема із самою податковою базою, ви не можете фізично зібрати більше податків. У квітні обсяг імпорту, з якого стягуються митні платежі, впав на чверть. Загалом від початку 2020 року було зростання імпорту (хоча й не таке, на яке розраховували у бюджеті), а вже у квітні почалося падіння», — додала Дарина Марчак.

Через кризу у світі рекордно впали ціни на нафту та нафтопродукти, які Україна переважно імпортує. А з ними впали й акцизи та ПДВ з імпорту.

Через невиконання митних надходжень та нібито погані результати в боротьбі з контрабандою уряд вирішив звільнити голову Державної митної служби Максима Нефьодова, який пропрацював на своїй посаді менш як пів року.

«Те, що митниця не виконувала план з надходжень — це підстава, з якою важко сперечатись. З іншого боку — розуміємо, чому це сталося. На мою думку, це було більше політичне рішення», — повідомив Олександр Паращій, керівник відділу досліджень в Concorde Capital.

Разом із Нефьодовим уряд звільнив і очільника Державної податкової служби Сергія Верланова.

Затягуємо пасок

13 квітня Верховна Рада урізала видатки бюджету для створення спеціального фонду боротьби з коронавірусом. Зменшили видатки на освіту (на 4,3%), Фонд регіонального розвитку (на третину), НАБУ (на 11%) та Кабінет міністрів (удвічі). Однак це скорочення може бути не останнім.

«За моїми розрахунками, під час попереднього скорочення державних видатків враховувалося лише те падіння надходжень, яке ми мали на початку квітня. Його може не вистачити», — вважає Дарина Марчак.

Нова економічна криза у світі обіцяє бути найбільшою за останні 90 років. Відповідно до квітневого прогнозу МВФ, економіка світу може впасти на 3%, а України — на 7,7%. Однак вже зараз у фонді вважають, що економічне падіння у світі може виявитися ще більшим, що означає погіршення прогнозів і для України.

«Фактично немає суперобвалу доходів бюджету, який можна було очікувати. Поки що всі наслідки коронакризи до України не дійшли. Тому в пізніші періоди — у липні чи вересні — державі знову потрібно буде переглядати свої прогнози та, відповідно, видаткову частину. Наразі наш бюджет побудований на припущенні, що дохідна частина не виконуватиметься на 10%, однак уже зараз очевидно, що таке припущення хибне», — додав Дмитро Боярчук.

Реагувати на невиконання доходів уряд може тим, що не фінансуватиме на 100% закладені в бюджет видатки — така практика в сучасній історії України є достатньо поширеною, зазначає Дарина Марчак: «За перший квартал 2020 року видатки не фінансуються на 15-16%, що відповідає рівню фінансування видатків у 2018-2019 роках». Недофінансовувалися переважно капітальні видатки, а інколи й видатки на соціальну сферу.

Як не дивно, в першу чергу уряд може зекономити на боротьбі з коронавірусом. Під час ухвалення закону про створення фонду боротьби з COVID-19 урядовці зазначили, що невикористані з фонду гроші розподілять на фінансування решти державних видатків.

За даними Рахункової палати, із запланованих 8 мільярдів гривень, які мали витратити з фонду у квітні, не витратили нічого. «У видатках є стаття, використання якої не дуже чітко прописано — фонд боротьби з коронавірусом. Якщо доходи не будуть виконуватися як заплановано, то є можливість зекономити на цих видатках. Наразі так виглядає, що можна прожити 2020 рік, не виходячи за межі запланованого дефіциту бюджету в 298 мільярдів гривень», — зазначає Олександр Паращій.

Понад те, уряд все ще може зекономити гроші на видатках із обслуговування державного боргу, більша частина якого взята в іноземній валюті. Якщо гривня зміцниться.

«За минулий рік через зміцнення гривні на виплатах за державним боргом зекономили близько 20 млрд грн. Цього року також зекономили, однак скільки саме — поки невідомо. Зараз гривня знову зміцнюється, однак ситуація дуже непевна, а падіння курсу долара — це не стійка тенденція. Україна навряд чи залишиться острівцем стабільності тоді, коли валюти решти країн, що розвиваються, обвалюються», — повідомив Боярчук.

Де брати гроші?

Уникнути скорочення видатків Україна може за допомогою масштабних запозичень. Значні надії покладають на Міжнародний валютний фонд, який до кінця 2020 року обіцяє перерахувати два транші нового кредиту по 1,75 мільярда доларів кожен. У Національному банку очікують, що ці гроші підуть прямо до державного бюджету, а не до золотовалютних резервів, куди зазвичай ідуть кредити МВФ.

«Для того, аби отримати гроші МВФ, потрібно дуже швидко рухатися. Наша історія співпраці з МВФ виглядає таким чином: нам дають гроші, але ми не встигаємо їх забрати, бо не виконуємо всі вимоги фонду. Було б фантастично, якби Україна встигла отримати другий транш МВФ до кінця року. Так само — і з грошима інших партнерів», —вважає Дарина Марчак.

Допомогти грошима обіцяє Світовий банк, Єврокомісія, а також уряди Канади та Японії. Загальний обсяг фінансової підтримки, на який може розраховувати Україна від міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн, може сягати до 7 мільярдів доларів.

«Ми очікуємо цього року 5-7 мільярдів доларів, які можуть надійти до бюджету. Ці кошти в першу чергу необхідні для виплат за валютним державним боргом, а не для поточних видатків. Наразі це чи не єдине джерело валюти для бюджету, щоб виконати свої зобов’язання своєчасно та у повному обсязі», — повідомив у коментарі hromadske Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU.

Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями, перш за все з МВФ, може повернути довіру міжнародних інвесторів до України. Це дозволить уряду вийти також і на міжнародні ринки капіталу. «Одразу після того, як буде підписано нову програму МВФ, уряд зможе розмістити нові євробонди. На початку року ми вже випустили єврооблігації на 1,25 мільярда євро», — нагадав Олександр Паращій.

В ICU вважають, що існує ймовірність того, що ще раз вийти на зовнішні ринки та продати євробонди Україні так і не вдасться, оскільки вартість таких запозичень може бути надто високою.

«Прийняття банківського закону досить відчутно покращило оцінку України як позичальника, але нові єврооблігації випускати ще дуже рано. Програма з МВФ має ще більше заспокоїти інвесторів, але на зовнішні ринки Україна може цього року і не вийти через високу вартість нових позик», — додав Тарас Котович.