Вбивство добровольця «Сармата»: стрілець Матюшин отримав 11 років в'язниці, інших — виправдали

Про це повідомляє hromadske.

Матюшин, який частково визнав вину, отримав 11 років позбавлення волі. Однак суд зарахував йому час відбування під вартою з 2018 року. Також суд задовольнив цивільний позов дружини вбитого Віталія Олешка. Так, Матюшин має сплатити 700 тисяч гривень моральної шкоди, а також виплачувати доньці вбитого 1 241 гривню щомісяця до досягнення її повноліття.

Інших ймовірних організаторів Михайла Сігіду, Євгена Бродського, Віктора Власюка та ймовірних співучасників Миколу Ломаку, Олександра Обухова, Максима Владимиренкова, Тараса Мовчана, Дениса Зеленкіна — суд виправдав через нібито недостатність доказів.

Окрім Матюшина, до трьох років та одного місяця позбавлення волі за зберігання канабісу та 11 бойових патронів засудили Віктора Власюка, якого слідство називало організатором банди та координатором вбивства «Сармата». Також суд доєднав йому частину невідбутого покарання за хуліганство і зараховує час відбування покарання з дня затримання у 2019 році.

Як пояснив нам прокурор у справі, найближчим часом Власюк може опинитися на волі, оскільки з дня його затримання вже минуло 2 роки, а на термін про невідбуте покарання за хуліганство ще розповсюджувався «закон Савченко».

Крім вбивства Олешка, зброї, наркотиків, у справі був епізод щодо розбійного нападу на родину дніпровських суддів Поплавських у 2018-му. За даними слідства, Власюк залучив, але сам не брав участі, Мовчана, Зеленкіна, Кузнєцова та Смирнова проникнути до будинку суддів та забрати 1,5 мільйона гривень та майно на близько 2 мільйонів гривень. За цим епізодом усіх виправдали через недоведеність злочину.

Адвокати потерпілих і прокуратура будуть оскаржувати вирок. У Нацполіції нам повідомили, що справу щодо замовників вбивства не закривають, наразі очікується оскарження рішення.

Загалом у справі 11 фігурантів. Серед обвинувачених в організації та вчиненні вбивства Віталія Олешка семеро людей: Михайло Сігіда, Євген Бродський, Віктор Власюк — ймовірні організатори злочину; Артем Матюшин, Володимир Обухов, Микола Ломака, Максим Владимиренков — ймовірні виконавці. Ще двоє, ймовірно стежили за «Сарматом» напередодні вбивства, члени так званої групи Власюка — Денис Зеленкін і Тарас Мовчан. Руслан Кузнєцов та Сергій Смірнов фігурують в епізоді розбійного нападу на родину Поплавських у Дніпрі.

Мотивація суду

За словами суддів Олени Вірченко, Лариси Богомолової, Олени Дністрян, більшість доказів, які поліція долучила до матеріалів справи, є неприпустимими та не доводять вину обвинувачених.

Тож судді вирішили, що через недоведеність вчинення кримінального правопорушення Власюк, Бродський, Сігіда, Мовчан повинні бути виправдані за обвинуваченням в організації вбивства, а Ломака, Обухов, Владимиренков та Зеленкін повинні бути виправдані за обвинуваченням у пособництві у вчиненні умисного вбивства.

«Дії Матюшина з урахуванням вищенаведеного необхідно кваліфікувати за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України — як умисне вбивство», — зазначили судді.

Серед доказів, які не взяли до уваги, — матеріали Негласні слідчі (розшукові) діїНСРД, телефонні трафіки, відео з реєстраторів, певні експертні висновки. Зокрема, за словами суддів, слідчі не додали довідку розташування базових станцій, на які посилається слідство, а матеріали оперативно-розшукової діяльності відсутні, тому суд позбавлений права зробити перевірку.

Також судді наголосили, що допитаний у суді експерт зазначив, що складені слідчим таблиці не повною мірою відповідають дійсності. Зокрема, слідчий не додав довідку розташування базових станцій, на які посилається слідство: деякі станції відсутні або зазначені зайві.

«Органом досудового слідства встановлено, що слідство не довело факт того, що невстановлена слідством особа замовила вбивство», — зазначили судді. Також вони вказали, що телефонні розмови щодо передачі грошей Бродським та зустріч із Сігідою не можуть безсумнівно трактуватися як причетність до злочину, а є лише припущенням сторони обвинувачення, яке не доведене належним чином.

Щодо засудженого Артема Матюшина, то сам він частково визнав вину. Він сказав, що мав особисту неприязнь до Віталія Олешка, зокрема після того, як побачив відео того, що «Сармат», прикриваючись патріотичними лозунгами та війною на Донбасі, насправді переслідує власні мотиви збагачення.

«Згодом знайомий волонтер повідомив Матюшину, що «Сармат» — це одіозна особа, яку завербували російські спецслужби, а наразі він повернувся у Бердянськ і прикривається тим, що є учасником АТО, розхитує ситуацію і заважає місцевій владі наводити порядок», — озвучили судді покази Матюшина.

Після цього, як повідомляв раніше суду Матюшин, він вирішив провчити Олешка, а саме: прострілити йому ногу. Наприкінці липня 2018 року він приїхав до Бердянська нібито для того, щоб відвідати бої без правил. Але випадково зустрів Олешка і попросив незнайомого йому чоловіка на червоній «Таврії» нібито прослідкувати за дружиною, яка йому зраджує, та заплатив водію 500 гривень. Коли вони приїхали до готелю, у якому мешкав «Сармат» з родиною, він вийшов та вистрілив. Коли повернувся до «Таврії», то знову дав водію 500 гривень, щоб той мовчав.

Водночас, за словами дружини вбитого Тетяни Олешко та побратимів, які є свідками у справі, вони Матюшина раніше не знали, у вбитого з ним конфліктів не було, а отже, у Матюшина не було мотивів. На їхню думку, замовниками вбивства є тодішні депутати Олександр Пономарьов та Сергій Валентиров.

«Це було передбачувано. На мою думку, суддя Богомолова пов'язана з Валентировим і Пономарьовим. А які докази мають бути? Матюшин каже, що їхав на бої без правил, але чомусь взяв зброю. Він — снайпер, але стріляв у ногу, а чомусь влучив у голову. Суд слухає ці нісенітниці і бере їх до уваги, а не нас», — сказала нам у коментарі Тетяна Олешко.

Вона переконана, що у Матюшина не було мотивів вбивати її чоловіка і це замовний злочин. Тетяна запевнила, що вирок готові оскаржувати в апеляційному, касаційному та Верховному Суді. Також вона додала, що адвокат депутата Олександра Пономарьова погрожував їй раніше.

«Казав, що я здохну так, як і мій чоловік. Але це нікуди далі моєї заяви не пішло. Якщо були недоопрацювання слідства — нехай суд поверне на повторний розгляд справу», — сказала потерпіла.

Побратим Віталія Олешка та свідок у справі Олександр Печніков зазначив, що рішення було очікуваним, саме через це вони й виходили минулого року голодувати до Офісу президента.

«Я бачив, як розвалюється справа, як підсудні відмовляються від тих показів, які раніше надавали. Сказати, що я шокований — не сказати нічого. Це взагалі такий удар по судовій системі. Якщо найближчим часом нічого не зміниться, то я думаю, що не за горами громадські протести. Оскільки в таких, як ми, нічого не залишиться, як зайнятися самосудом», — сказав він.

Також, за словами побратимів, таке рішення ставить крапку на кримінальному провадженні щодо замовника, оскільки воно, мовляв, фактично легалізує замовні вбивства в Україні.

«Ми давали покази у суді, там прослуховувалися НСРД, спілкування, пересування обвинувачених... Величезна доказова база була зібрана, і зараз суд каже, що це все немає ніякого стосунку до справи, а те, що кажуть обвинувачені — єдина істина», — додав друг Олешка та свідок у справі Андрій Манджаров.

Червона «Таврія», на якій приїхав Матюшин, зареєстрована за Держгеокадастром. На відповідь слідства там зазначили, що автомобіль був закріплений за людиною з прізвищем Середа. Коли той звільнився 23 липня, то закріпили автівку за головною спеціалісткою Ручкою. Однак згодом почалася процедура відчуження.

Ручка пояснювала у суді, що автівка закріплена за відділом, але не використовувалася. Середа у суді пояснював, що після звільнення передав авто Біловолу. Останній зазначив, що товаришував із Середою і час від часу просив користуватися автомобілем. Але, за його словами, за кілька днів до вбивства Олешка, до нього звернулися знайомі Крот і Лисняк та попросили взяти машину.

Останніх суд так і не допитав попри неодноразові виклики. Прокурор у справі нам пояснив, що їх не змогли доставити до суду.

Власник готелю «Євро», де, за даними слідства, проживали Ломака, Матюшин, Обухов, Владимиренков і на території якого Сігіда передав Матюшину «Таврію», у суді зазначив, що не пам'ятає, як на території готелю з'явилась автівка, а з Сігідою познайомився після відкриття «Мохіто». Сігіда замовляв у нього номери для танцівниць, а з проханням про знищення документів чи відео до нього ніхто не звертався.

Адміністраторка готелю «Євро» в суді підтверджувала, що обвинувачені проживали у двох номерах. Проте вона не знає, хто їх заселив. Ще одна працівниця готелю зазначила, що номери покинули разом із ключами.

Щодо камер спостереження, то суд зазначив, що їм не надали інформації про наявність таких камер і так само про витребування відео.

Водночас один з обвинувачених Олександр Обухов у січні 2019-го нам розповідав, що він приїхав до Бердянська з Матюшиним на своєму авто, а паливо та проживання у готелі їм оплатив бізнесмен, з яким і зустрічався Матюшин. «Я на цю зустріч навіть не їздив», — сказав Обухов.

Яка версія слідства?

За даними слідства, у 2018 році невстановлена слідством людина замовила бізнесмену з Бердянська Михайлу Сігіді вбивство Віталія Олешка «Сармата». Сігіда, на думку слідства, вступив у змову з іншими обвинуваченими — Євгеном Бродським та Віктором Власюком. Останній долучив Сігіду і Бродського до своєї існуючої у Дніпрі озброєної банди, до якої входили Мовчан, Зеленкін, Матюшин, Ломака, Владимиренков та Обухов. У червні вони розробили детальний план злочину та ухвалили рішення про вчинення вбивства з вогнепальної зброї.

У червні 2018 року Власюк наказав Мовчану, Зеленкіну та Обухову виїхати до Бердянська для зустрічі із Сігідою та стеження за Олешком. Напередодні Бродський передав Мовчану 1000 доларів. Після розвідки та зустрічі із Сігідою група у складі Обухова, Мовчана, Зеленкіна повернулась до Дніпра і доповіла про це Власюку. Останній надав вказівку Мовчану організувати виїзд для здійснення вбивства. Мовчан, знаючи про стрілецькі навички Матюшина, визначив його керівником групи, до якої увійшли Обухов, Ломака, Владимиренков. Мовчан наказав Матюшину виїхати до Бердянська і напередодні зустрітися із Сігідою, який мав надати їм зброю та автомобіль — червону «Таврію».

Група зустрілась із Сігідою напередодні вбивства у готелі «Євро». Проживання там їм також оплатив Сігіда.

В обвинувальному акті йдеться, що Сігіда передав Матюшину заздалегідь підготовлену вогнепальну зброю, а саме обріз рушниці, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», та 8 мисливських патронів 16 калібру. Також Сігіда передав Матюшину автомобіль «Таврія», який залишили на території готелю «Євро».

Після цього, за даними слідства, Сігіда відвіз Матюшина до готелю Олешка, щоб показати, де той проживає, та показати його фото.

За даними слідства, група стежила за «Сарматом» 30 липня, а 31-го — вчинила вбивство. Як зазначається в обвинувальному акті, чоловіки розділились — Матюшин з Ломакою сіли у «Таврію», Обухов і Владимиренков — лишились у «Мазді» і мали подати сигнал, коли авто з Олешком прибуватиме до готелю. Після вбивства Матюшин і Ломака лишили зброю у «Таврії» та покинули авто біля одного з дитячих садочків.

За кілька днів до вбивства Віталія Олешка відеореєстратор зафіксував неподалік його місця проживання синю Мазду-6, схожу на ту, на якій до Бердянська приїхали обвинувачені виконавці злочину. На відео також особа, схожа на обвинуваченого Олександра Обухова.

Матюшин з Ломакою пересіли до «Мазди». Усі вони вирушили до Дніпра, але їх зупинили правоохоронці.

Версія захисту та фігурантів

Крім Матюшина, ніхто з обвинувачених не визнавав інкриміновані злочини. Вони наголошували, що були знайомі через спорт, але не були членами банди і не вчиняли розбою та вбивства.

Так, Сігіда казав, що давно знайомий з Євгеном Бродським, вони планували спільно створити розважальний заклад у Бердянську. Коли у його закладі «Мохіто» відбулася стрілянина влітку 2018 року, то він викликав охоронну фірму Бродського з Дніпра для забезпечення правопорядку.

З Власюком, за словами Сігіди, він бачився лише один раз — на дні народження Бродського. Власюк сказав, що знав Бродського як бізнесмена, також вони займались спортом. Натомість Сігіду він не знав.

З іншими обвинуваченими він теж був нібито знайомий через спорт, але вони не були членами його банди, а він — її лідером. На думку обвинуваченого, це фантазії слідства.

Матюшин наголошував, що коли їхав у Бердянськ в липні 2018 року на бої без правил, то взяв із собою Обухова як водія, а Ломаку та Владимиренкова — за компанію.

Адвокати обвинувачених наголошували на порушенні зі сторони слідства, зокрема на недопустимості доказів, порушенні під час проведенні обшуків і затриманні.

Що за справа?

Учасника бойових дій на Донбасі Віталія Олешка на позивний «Сармат» вбили двома пострілами у спину та голову удень 31 липня 2018 року біля власного готелю у Бердянську — там він мешкав зі своєю родиною. Підозрюваних виконавців злочину затримали того ж дня (Артем Матюшин, Микола Ломака, Олександр Обухов, Максим Владимеренков).

Наприкінці серпня Матюшин дав викривальні свідчення на ймовірного організатора вбивства Михайла Сігіду. У вересні поліція затримала його за підозрою в організації злочину.

Сігіда на той час мав бізнес у Бердянську, зокрема очолював клуб «Мохіто», у якому, за інформацією побратимів Олешка, часто помічали Сігіду у компанії колишнього народного депутата Сергія Валентирова, з яким у «Сармата» був конфлікт. Віталій звинувачував Валентирова у роботі на іншого народного депутата Олександра Пономарьова. Йому «Сармат» закидав роботу пов'язаної з ним компанії «Агрінол» на Росію.

Після затримання Сігіди у ЗМІ з'явилося відео, на якому він із Сергієм Валентировим та двома помічниками Олександра Пономарьова (Максим Кривунь та Микола Рудницький). Але обидва депутати нам у коментарі заявили, що не мали близьких стосунків із Сігідою і заперечили свою причетність до злочину.

У грудні 2018 року затримали ще одного ймовірного організатора вбивства — бізнесмена з Дніпра Євгена Бродського. Він, за даними слідства, міг фінансувати злочин. Зокрема у розмовах інших фігурантів злочину йдеться про 1000 доларів.

У лютому 2019-го у Львові затримали підозрюваного у співорганізації — Віктора Власюка. Він, за даними слідства, є лідером злочинного угруповання з Дніпра, колишній «торнадівець» і міг надавати людей зі своєї групи для вчинення вбивства.

ОЗГ Віктора Власюка, відповідно до частини матеріалів слідства та наших джерел у правоохоронних органах, міг фінансово підтримувати дніпровський бізнесмен, меценат Еміль Арутюнян, який є наближеним до Олександра Петровського, відомого у ЗМІ як «Нарік».

Водночас у телефонних переговорах, які досліджували в суді, Власюк, розмовляючи з Ломакою з телефона Мовчана, згадував про Арутюняна: «Набери нашого депутата, запитай на яку годину завтра він може під’їхати, щоб зустрітися з моїм старшим (Арутюнян)», — йдеться в перехоплених розмовах, текст яких зачитували у суді.

Провадження щодо ймовірного замовника вбивства виділене в окреме. Замовника досі не встановили, досудове слідство триває. Нині колишній начальник кримінальної поліції В’ячеслав Аброськін у липні 2019-го заявляв, що замовників може бути двоє.

Тоді ж поліція викликала на допит двох народних депутатів: Олександра Пономарьова та Сергія Валентирова.

Навесні 2019 року справу «Сармата» об'єднали ще з однією — розбійний напад на родину Поплавських у Дніпрі у 2018-му. У матеріалах також містяться епізоди про незаконне зберігання наркотиків та незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами. 28 липня 2019 року справу передали до суду.