Поле бою — Балкани: чи можлива нова криза в регіоні та до чого тут Росія

Сербське крісло в Президії здобув проросійський кандидат Мілорад Додік, який агітує за відділення Республіки Сербської від БіГ. Напередодні голосування експерти застерігали, що такі заклики можуть спровокувати на Балканах нову кризу чи навіть війну. Додік був у центрі уваги під час кампанії, однак він не єдиний, хто використовує розкольницьку риторику.

Чому ці вибори є ключовими для Боснії і Герцеговини й важливими для Європи, як Росія розгортає «фронт для політичної війни» на Балканах, та чи можливий новий поділ Балкан ― розповідає Громадське.

Після підписання Дейтонських угод у 1995 році, що поклали край війні, країна була офіційно поділена на два утворення: Федерацію Боснію і Герцеговину, населену мусульманами й хорватами, та Республіку Сербську. У кожному діє свій уряд, парламент і президент. Водночас є загальнодержавні органи влади: Парламентська скупщина, Президія та суди. Президія виконує роль колективного керівника держави та складається з трьох членів: боснійця, хорвата та серба.

Війна у Боснії та Герцеговині, що мала етнічне підґрунтя, тривала у 1992-1995 роках. Між собою воювали серби, мусульмани (босняки) та хорвати. Фактично конфлікт почався з різанини мусульман у місті Бієліна за наказом голови сербської державної служби безпеки. Під час конфлікту відбулася майже чотирирічна облога Сараєва та різанина мусульман у Сребрениці. У війні загинуло 100 тисяч людей, а майже два мільйони були переміщені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Мілошевич і Путін — опортуністи, які підлаштовуються заради влади» — хорватська письменниця

Про минуле, але не про майбутнє

Якщо зупинитися на людній сараєвській вулиці та порахувати політичні плакати, пальців двох рук не вистачить. Напередодні загальних виборів столиця потонула в рекламі: з кожного стовпа, білборда чи екрана просять «Проголосуй за мене!» 7 жовтня боснійці обирали одразу кілька органів влади: членів Президії, склад Парламентської Скупщини, національних асамблей у Федерації Боснії і Герцеговини та Республіці Сербській, а також асамблей кантонів. У Республіці Сербській голосували й за нового президента.

«Ці вибори нічого не змінять.Уже кілька років нічого не змінюється. Ми в мертвій точці», — розповідає боснієць Адмір, з яким гуляємо вулицями Сараєва. Він називає передвиборчу кампанію «повною бруду», а ситуацію в країні — «лайном».

Адмір працює на неурядову організацію та має будиночок з кількома смарт-квартирами в центрі, які здає в оренду. Він не належить до тих 20% населення, які не мають роботи. В одній із найбідніших європейських країн, з якої щорічно виїжджає 20 тисяч молодих людей, але політики воліють грати на етнічних питаннях, уникаючи тем політики та економіки.

«Укотре вони говорять про минуле, а не про майбутнє, — розповідає житель боснійської столиці Гіналь. — Головні проблеми полягають у політичних реформах, економіці, а вони обережно уникають цих тем».

Столиця Боснії напередодні виборів потонула у політичній рекламі, Сараєво, Боснія та Герцеговина, 19 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/FEHIM DEMIRЗ кожного стовпа, білборда чи екрана просять «Проголосуй за мене!», Сараєво, Боснія та Герцеговина, 7 жовтня 2018 року Фото: Люда Корнієвич/Громадське

Як і на минулих виборах, за попередніми результатами, лідерами перегонів на виборах до Парламентської Скупщини стала «Партія за демократичні дії» (SDA) та «Альянс незалежних соціал-демократів» (SNSD). Цьогоріч за ними слідує коаліція, об'єднана навколо «Хорватського Демократичного Союзу БіГ». Перша політсила представляє інтереси боснійських мусульман, які мріють про єдину державу. Лідер другої — Мілорад Додік — обраний членом Президії від сербів, він виступає за відділення Республіки Сербської від БіГ. А Драган Ковіч, що очолює SNSD, лобіює за третє, хорватське утворення на території країни.

Спостерігачі називають цю кампанію «безпрецедентною» щодо кількості махінацій і мови ворожнечі. Однак зазначають, що саме голосування минуло здебільшого спокійно, за винятком кількох порушень.

Спекулювання на етнічних питаннях, які після війни досі залишаються чутливими темами для багатьох у Боснії, ― єдиний шлях залишитися при владі, вважає заступник редактора балканської мережі журналістів-розслідувачів BIRN у Боснії і Герцеговині Деніс Джідіч: «Це логічно, якщо враховувати високий рівень корупції, непрофесійність слідчих органів, міграцію молодого населення. Тож їм залишається перемикнутися на націоналістичні питання».

Політики продовжують спекулювати на етнічних питаннях, які після війни досі залишаються чутливими темами для багатьох у Боснії (на фото — мусульманські жінки серед перехожих в центрі Сараєво напередодні виборів, Сараєво, Боснія та Герцеговина, 19 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/FEHIM DEMIR

«Ті, хто нас не любить, можуть нас лише ненавидіти»

Це слова з відомої пісні боснійського серба Мірата Мітіча «Ніхто нас не зачепить». Мілорад Додік заспівав її під час одного з виступів, вкотре демонструючи свою розкольницьку риторику.

Він двічі був прем'єр-міністром Республіки Сербської, а з 2010 займав там президентське крісло. Додік виступає за посилення автономії сербів — аж до проголошення незалежності, і не підтримує євроатлантичний курс країни.

«Моїм першим пріоритетом буде положення сербів і Республіки Сербської», — сказав він, оголошуючи про свою перемогу в Банья-Луці.

Додік гаряче підтримував суперечливий референдум про визнання 9 січня національним днем Республіки Сербської, що відбувся всупереч забороні від Конституційного суду. Ця дата позначає проголошення держави боснійських сербів, що в 1992 році стало однією з причин кривавої війни. США наклали на Додіка санкції за «активний спротив виконанню Дейтонських угод».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Ніколи не зарано починати процес примирення»: досвід Балкан

Проте експерти зазначають, що лідер боснійських сербів не єдиний, про кого варто хвилюватися.

«Перемога Додіка є значним викликом. Але допоки від усіх етнічних груп домінуватимуть націоналістичні партії, основним побоюванням буде те, що нічого не зміниться. Що БіГ буде й далі йти шляхом стагнації, яким ми йшли останні десятиліття», — сказав Деніс Джідіч.

Членом Президії від хорватів став поміркований політик Желько Комшич, який позиціонує себе як «кандидат для всіх груп». А від босняків головуватиме Сефік Джаферович — член найвпливовішої партії першого президента незалежної Боснії і Герцеговини. За 4-річний термін кожен із них очолюватиме Президію двічі. Слід підкреслити, що ця посада має радше представницькі, ніж виконавчі функції. Важливішу роль відіграватимуть національні та загальний парламент. Однак і тут захований камінь спотикання.

«Ми вже знаємо, що трапиться в наступні 2 роки: будуть довгі переговори щодо коаліції, потім матимемо коаліцію, а згодом вона розвалиться, — вважає Джідіч. — Політики боротимуться за статус-кво, адже це дозволяє отримувати гроші та контролювати фонди. А це не подобатиметься людям. І націоналістичні настрої загостряться».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як сербські бійці воювали за «ДНР» і пов'язані «Вагнером» — інтерв'ю з сербською журналісткою

Проросійський кандидат на посаду голови Президії Мілорад Додік голосує на загальних виборах у місті Баня-Лука, Боснія і Герцеговина, 7 жовтня 2018 року Фото: EPA-EFE/VLADIMIR STOJAKOVIC

І знову Росія

Російський президент Володимир Путін побажав Додіку удачі за кілька днів до виборів, коли той відвідував Сочі. «Якби наші люди втратили російську допомогу та підтримку, це було би катастрофою», — сказав Додік в коментарі RTRS, повідомляє Balkan Insight. Натомість балканські медіа з посиланням на анонімні джерела в дипломатичних колах пишуть, що лідер боснійських сербів є «останнім союзником Росії в регіоні» і «на відміну від Вучича (Александра Вучича, президента Сербії — ред.), обрав чіткий курс на Москву».

«В останні кілька років роль Росії (в Боснії і Герцеговині — ред.) зросла. Вона намагається посіяти розбіжності в регіоні, купити вплив і зупинити шлях країн до НАТО», — пояснює Діджіч. Про тісні зв'язки Додіка з Москвою, які можуть посприяти цьому, йдеться і в січневій доповіді американського конгресу.

Росія розглядає Балкани як «поле бою для політичної війни», зазначає в доповіді для Європейської Ради із закордонних справ фахівець безпеки в Інституті міжнародних відносин у Празі Марк Галеотті. «Мета полягає не стільки в тому, щоб затвердити свою владу в регіоні, а в тому, щоб зміцнити та посилити напругу, що вже існує», — йдеться в роботі.

Боснію, як і інші балканські держави, визнали потенційним кандидатом для членства в ЄС іще у 2003-му. Однак в останні роки через внутрішні проблеми Європейський Союз був менш активним у регіоні, водночас вплив Росії та Туреччини посилювався. І попри те, що у 2018 році в Софії переговори активізувалися, Москва встигла розгорнути тут своє «поле бою» проти Заходу. Й експерти пишуть, що ЄС повинен найбільше боятися повторення українського сценарію тут.

Місцеві жителі на виборчій дільниці в Сараєво, Боснія і Герцеговина, 7 жовтня 2018 року Фото: EPA-EFE/FEHIM DEMIR