Курортний сезон завершено. Як ЗСУ атакують бази окупантів в Криму

Мінус кілька десятків російських літаків

Унаслідок вибухів на аеродромі «Саки», де базувався 43-й окремий морський штурмовий авіаполк Чорноморського флоту рф, знищені щонайменше кілька десятків літаків, паливні заправки, склади, станції зв’язку. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені до та після вибухів. На озброєнні полку перебували літаки Су-24М, Су-24МР та Су-30. Також на цьому аеродромі могли розміщуватися літаки та вертольоти інших підрозділів: Мі-8, Іл-20, Іл-76.

У Джанкойському районі вибухнули російські склади з боєприпасами та спалахнула пожежа на трансформаторній станції. Окупаційна влада Криму оголосила про евакуацію орієнтовно 2 тисяч мешканців у радіусі 5 км. Окрім того, вибухами пошкоджена залізнична колія поблизу Джанкоя.

Що стосується аеродрому у Гвардійському, де дислокується 37-й змішаний авіаційний полк повітряно-космічних сил рф, імовірно, там спрацювала російська система ППО — подальших детонацій чи пожеж поблизу аеродрому не виявили.

«Елітний український підрозділ» влаштовує спеку на півострові?

У міноборони росії заявили, що внаслідок вибухів у Новофедорівці «авіаційна техніка не постраждала», удари з боку України не підтвердили. У міністерстві оборони України зазначили, що встановити причину займання не можуть, і нагадали «про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях».

Що стосується інциденту в Джанкойському районі 16 серпня, росіяни підтвердили вибухи боєприпасів і назвали це диверсією. За їхніми даними, вогонь спалахнув на майданчику тимчасового зберігання боєприпасів однієї з військових частин. У Криму ввели режим надзвичайної ситуації регіонального характеру, заявив так званий глава Криму Сергій Аксьонов.

Джерела газети The New York Times в Україні повідомили, що за вибухами на військовій базі у Майському Джанкойського району стоїть «елітний український підрозділ», який діяв у тилу ворога.

Радник президента України Михайло Подоляк написав у своєму твіттері: «Крим нормальної країни — це про Чорне море, гори, відпочинок і туризм. А окупований російськими бойовиками Крим — це про вибухи складів та зростання смертельної небезпеки для загарбників і злодіїв. Демілітаризація в дії».

Чим ударили по Криму?

Після ударів по об'єктах російських окупаційних військ у глибокому тилу в медіа почали обговорювати версії, яку саме зброю могла застосувати Україна, щоб дістати ворога на відстані понад 220-250 км від найближчої підконтрольної території.

Серед основних такі: балістична ракета ATACMS для пускової установки HIMARS; протикорабельна ракета Harpoon у версії Block II+ER з режимом ураження наземних цілей; крилаті ракети повітряного базування, які могли бути інтегровані до українських літаків, наприклад AGM-88 HARM.

Жодну з цих версій підтвердити не вдалося. За інформацією The New York Times, отриманою від неназваного українського високопосадовця, під час удару по аеродрому «Саки» «використали пристрій виключно українського виробництва». Це підтверджують і джерела hromadske у Збройних силах України.

Чому зараз?

«Це була авіабаза, з якої регулярно вилітали літаки для ударів по наших військах у південному театрі воєнних дій», — заявив український високопосадовець у коментарі The New York Times, коментуючи вибухи на аеродромі «Саки».

За даними української розвідки, збройні сили рф використовують територію окупованого Криму для дислокації та переміщення значних сил і засобів для продовження агресії проти України. Військові аеродроми (всього у Криму їх 5), українські та новостворені військові бази, склади з технікою та боєприпасами в різних містах і селах Криму стали плацдармом для масштабного вторгнення з півдня.

Отримавши далекобійну західну зброю та використовуючи свої резерви, Україна почала вражати цілі в тилу росіян. Передусім ідеться про об'єкти інфраструктури на Херсонщині: Антонівський автомобільний та залізничний міст, переправа через Каховську ГЕС, міст через Інгулець у районі Дар’ївки.

Також прилітає по військових складах і місцях базування окупантів у Новій Каховці, Генічеську, Брилівці, Херсоні, Чаплинці та інших населених пунктах.

Ми бачимо й удари ЗСУ вглиб окупованої території на Донбасі. Раніше українські військові не могли дістати до цих об’єктів, бо не мали далекобійної зброї та боєприпасів. Ці можливості й зараз поки обмежені, кажуть наші співрозмовники, які боронять Україну на південному напрямку. Однак різниця з першими місяцями війни відчутна — і вона на нашу користь.

Психологічний ефект від ударів по російських об’єктах в українському Криму

Удари по військових об'єктах росіян у Криму мають також психологічний ефект. Раніше вважалося, що окупанти це сприймуть як акт агресії по їхній території й дадуть потужну відповідь. Проте останніми інцидентами, за які ЗСУ, щоправда, офіційно не взяли відповідальності на себе, Україна все ж продемонструвала, що не визнає Крим російським не просто на словах.

Ці події справили сильне враження і на мешканців Криму, і на відпочивальників, які масово почали тікати з півострова на материкову територію росії. Схоже, курортний сезон у Криму завершився достроково.

Чи згорить Кримський міст через «необережний недопалок»?

З перших днів великого вторгнення росії експерти й аналітики говорять про важливість пошкодження Кримського мосту через Керченську протоку — однієї з важливих артерій, якою окупанти постачають зброю та живу силу для війни з Україною.

«Що стосується Кримського мосту чи іншої інфраструктури, повірте, все перебуває під пильним контролем. Щойно буде необхідність, можливість, здатність і завдання, усе це буде зроблене, і не лише стосовно того об'єкта, який ви назвали», — заявив наприкінці липня секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов в ефірі телеканалу «Еспресо».

Після вибухів на кількох військових об'єктах на території окупованого росією півострова Кримський міст виглядає доволі реальною ціллю для чергової «диверсії», «недопалка» чи іншого «головотяпства» — за версією російських медіа.

Автор: Іван Антипенко