Від дому до церкви — один клік. Як священники переходять в онлайн

Молитва в інстаграмі

Отець Роман Демуш служить в архикатедральному соборі в центрі міста. Свою сторінку в інстаграмі створив ще до того, як став священником. Активно почав вести її два роки тому, з початку народження сина. Священник ділився радістю батьківства, згодом запустив хештеги #хочу_бути_добрим_татом та #я_люблю_свою_дружину.

«Для мене як молодого батька це все було цікаве та нове. Є дуже багато інстамам. Можливо, я хотів стати інстататом. Потім я зрозумів, що в пасторальній діяльності інтернет потрібно використовувати, щоб бути доступнішим у середовищі молодих людей».

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

На його сторінці сьогодні налічується більше 13,5 тисяч підписників. За словами священника, їхня кількість зросла вдвічі якраз під час карантину. Досвід роботи з аудиторією допоміг в умовах обмежень та ізоляції створити в онлайн-просторі нові формати для церкви. Одним з проєктів є щоденна молитва “Вечірньої вервиці” о 21:00. Отець виходить у прямий ефір, разом з ним участь у молитві беруть кілька тисяч людей:

«Коли я молюсь онлайн, мені показує, скільки тисяч людей зараз присутні. Я розумію, що це цифри активних гаджетів, але насправді це цілі сім’ї, які моляться. В один момент тисячі людей єднаються. Для мене це видимий знак присутності Бога між нами. Для мене це плід карантину».

Ще в перших ефірах «Вечірньої вервиці» отець хотів заохотити підписників та подякувати за спільну молитву. Тому організував розіграш, в якому взяли участь близько двохсот учасників:

«Я придумав такий спосіб — подарувати вервицю. Це не було для хайпу чи автореклами. До речі, виграв вервицю маленький хлопчик, який разом із мамою залишається на карантині у бабусі».

Роман Демуш вважає, що такі щоденні прямі ефіри насправді стимулюють не тільки глядачів, а і його до щоденної молитви.

Священники-блогери

Під час карантину буденне життя священника стало насиченішим. Тому часу на особисті тривоги в отца Романа Демуша не залишається.

«Наша зайнятість допомагає позбутись наших страхів, переживань та думок про погане. В людей з’явилось більше вільного часу — хтось займається кулінарією, хтось з викладачів проводить майстер-класи, а ми як священнослужителі маємо подбати, щоб духовне життя викласти теж в онлайн».

На думку отця Романа, створювати інстаграм-блоги та спілкуватись із людьми онлайн потрібно й іншим священникам. Тому він часто заохочує інших священнослужителів до цього. Деколи віртуально спілкуватись простіше, тому що люди не бачать одне одного.

«Однак найбільше небезпека — це перетворити віртуальне спілкування у фальшиве, і думати, що його достатньо. Соціальні мережі дозволяють бути ближчим і більш щирими. Але, маючи тисячі підписників, можна бути для них фальшивими».

Крім священства та ведення блогу в інстаграмі, отець Роман займається волонтерством. Його запросили до ініціативної групи @coronavirus.ternopil. Разом з інстаграм-блогерами та активістами він допомагає медикам.

«Завдання у нас усіх однакове: доносимо інформацію до нашої аудиторії, що важливо залишатись удома та дбати про здоров’я. Адже ми є так званими інфлюенсерми. Також організовуємо збір коштів, закупаємо засоби захисту чи обладнання і передаємо медикам міста».

Великдень онлайн

Храми УГКЦ зараз повністю перейшли у формат спілкування онлайн. Це стосується як великих соборів, так і маленьких парафіяльних спільнот. Вірянам довелось звикати не тільки до служби по телебаченню, а й підписуватись на ютуб-канали соборів чи фейсбук-сторінки місцевих парафій. Церква навчається комунікувати з парафіянами через нові інструменти — соціальні мережі та блоги отців.

На початку карантину священникам вперше за довгий час довелось служити літургію в порожньому храмі. В Тернополі, де церкви по неділях були вщент заповнені, священники особливо болісно переживали перехід в онлайн.

«Це було трохи моторошно. Ти приходиш в порожній храм: немає дітей, немає вірних, немає співу хору. Ти розумієш, що ті люди є по той бік екрану телевізора, телефона, але то є трохи не то», — каже отець Роман.

Також УГКЦ вносить зміни до традиційних обрядів на Великдень, наприклад — винесення плащаниці. Щороку у Великодню п’ятницю віряни ходять у храми, щоб поклонитись символу поховання Ісуса Христа. Цього року ті, хто все ж таки прийдуть поклонитися до плащаниці, не будуть мати безпосереднього контакту з нею. Її зможуть вшанувати тільки через поклоніння та споглядання онлайн.

«На ютуб-каналі нашого архикатедрального собору буде окрема камера, яка транслюватиме цю плащаницю протягом усього часу, а також богослужіння, які будуть довкола неї в ці страсні дні», — каже отець Роман.

Транслюють богослужіння з допомогою всіх можливих інструментів: ютуб-канали, фейсбук-сторінки, інстаграм-блоги, регіональні телеканали, а також архиєпархіальне онлайн-радіо «СВІТАНОК».

Але, як виявилось, ми не перші, хто слухає «онлайн-служби» та освячує паску вдома.

«Ще наші дідусі та бабусі молилися в “онлайн-спосіб”. Бо не могли ходити в церкву в часи “підпілля”. Вони тоді молились, слухаючи радіо. Часто слухали службу з радіо Ватикану. Зрештою і посвячували кошики, лозу і все інше також через трансляцію. Тому це не буде щось нове. Ми просто згадаємо і дамо адекватну відповідь на виклик часу»,— розповідає отець Роман.

Ви можете робити разом з нами якісний контент і показати, що відбувається у різних регіонах України в умовах карантину. Знімайте відео з ваших міст, розповідайте, як переносите ізоляцію, чи є в аптеках маски, як ходить громадський транспорт — і надсилайте на адресу editor.hromadske@gmail.com з темою «Марафон». Ми покажемо ваші матеріали у прямому ефірі марафону «Хроніки коронавірусу», який випускаємо щодня о 9:00 та о 18:00.

Авторка: Катерина Полівчак