Вищий антикорупційний суд поновив справу щодо «Роттердам+». Раніше її закрив прокурор САП
Вищий антикорупційний суд України скасував постанову про закриття кримінальної справи щодо «Роттердам+», яку раніше ухвалила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Про це стало відомо із засідання суду 27 жовтня.
Зокрема, слідча суддя ВАКСу Оксана Олійник задовольнила скаргу Нікопольського заводу феросплавів на закриття справи та скасувала відповідну постанову прокурора САП. Водночас суд залишив без задоволення скаргу на закриття справи щодо «Роттердам+» від громадської організації «Центр протидії корупції».
У суді зазначили, що рішення не підлягає оскарженню, а ухвала суду буде опублікована 30 жовтня.
Що це означає?
Рішення судді, за яким скасовується постанова САП про закриття справи, фактично поновлює розслідування. Керівник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін зазначив, що після відновлення розслідування залишиться лише три дні на передачу справи до суду. Для того, щоб це відбулося, генеральна прокурорка Ірина Венедіктова має одразу замінити у розслідуванні процесуального керівника.
До того ж у справі з’явилася нова експертиза, яка визначила 39,9 млрд грн збитків від формули «Роттердам+». Раніше збитки оцінювали у 19 млрд грн.
Нагадаємо, НАБУ оголосило шість підозр за справою через формулу: чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК — Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем». Однак, слідчі САП частково закрили справу. Вони пояснювали це недостатньою кількістю доказів.
У вересні Вищий антикорсуд відмовився поновлювати справу щодо «Роттердам+» за скаргою колишнього народного депутата Віктора Чумака. У «Центрі протидії корупції» зазначали, що тоді суддю не переконало те, що прокурор САП Віталій Пономаренко проігнорував більшість доказів під час закриття справи, послався на експертизи, які не заперечили збитки, а зазначали про «неможливість» зробити висновок.
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах.
До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, бо його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.