Вступ України до НАТО: Єрмак та Расмуссен започаткували робочу групу. Серед учасників — Джонсон та Клінтон
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак та генеральний секретар НАТО у 2009—2014 роках Андерс Фоґ Расмуссен започаткували Міжнародну робочу групу з безпекових питань та євроатлантичної інтеграції України.
Про це повідомляється на сайті президента України.
Як пояснили в ОП, група займатиметься «системним баченням подальшої інтеграції України у євроатлантичний безпековий простір».
Як наголосив Расмуссен, росія й надалі загрожуватиме європейській безпеці, якщо не буде створено структури для її стримування та запобігання військовим конфліктам у майбутньому.
«Нам потрібно зараз сформулювати чітке бачення майбутніх безпекових домовленостей України, щоб чітко дати зрозуміти путіну, що ми не дозволимо йому досягти своїх військових цілей», — пояснив колишній генсек НАТО.
На його переконання, нова архітектура безпеки має ґрунтуватися на трьох стовпах:
- система довгострокових гарантій безпеки для України;
- членство України у Європейському Союзі;
- членство України в НАТО.
Робоча група визначатиме виконання умов, необхідних для запрошення України до вступу в НАТО, додав Расмуссен.
Водночас Єрмак нагадав, що за результатами діяльності Міжнародної робочої групи з питань безпекових гарантій для України, яку очолюють він та Расмуссен, підготовлено Київський безпековий договір. Це системне бачення гарантій безпеки для України до набуття членства в НАТО. Документ поклали в основу вільнюської Спільної декларації G7 про підтримку України, а згодом — і низки двосторонніх безпекових угод, першу з яких уже укладено з Великою Британією.
«Україна — ключ до Європи. Це означає одне: росія мусить програти війну, яку розпочала. Ми дуже вдячні всім, хто допомагає нам на шляху до перемоги», — зазначив керівник Офісу президента.
Хто ввійшов до групи?
До складу робочої групи, крім Єрмака та Расмуссена, увійшли ще 16 представників — колишніх і чинних високопосадовців та політиків. Серед них:
- експрезидентка Литви Даля Грибаускайте;
- колишній президент Польщі Александр Квасневський;
- колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон;
- колишня прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін;
- колишня державна секретарка США Гілларі Клінтон.
Вступ України до НАТО
З 11 до 12 липня 2023 року у Вільнюсі, столиці Литви, відбувся саміт НАТО, який був зосереджений на Україні та її відносинах із Північноатлантичним альянсом.
Тоді генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що НАТО запросить Україну приєднатися до Альянсу, «коли союзники погодяться та будуть виконані умови». Процес членства для України «перейде з двоетапного на одноетапний шлях», додав він.
Це може означати, що Україну запросять вступити до НАТО без плану дій щодо членства (ПДЧ). Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що напередодні саміту у Вільнюсі з’явилися «сигнали» про те, що НАТО не готове запросити Україну до Альянсу. «Невизначеність — це слабкість. І я відверто обговорю це на саміті», — запевнив президент.
Згодом країни «Великої сімки» на саміті НАТО у Вільнюсі погодили спільну декларацію про підтримку України, яка містить гарантії безпеки. Згідно з документом, Україна, зокрема, зобов’язується продовжувати реалізацію реформ правоохоронних органів, судової системи, а також просувати оборонні реформи.
Зеленський назвав «гарними» результати саміту, однак зазначив, що все ж хотів почути запрошення України до Альянсу з чіткими термінами. А втім, за словами глави держави, Україна розуміє, що членство можливе тільки після завершення бойових дій.