Вихід США з кліматичної угоди: Як Трамп «потопив» Мальдіви

Що таке Паризька кліматична угода і чому вона важлива

Представники 195 країн світу підписали кліматичну угоду в Парижі у грудні 2015 року після перемовин, які тривали роками. У ній підписанти зобов’язуються зробити все, щоби до 2100 року глобальна температура зросла не більше, ніж на 2 градуси Цельсія, порівняно з доіндустріальними часами.

Якщо збережуться нинішні темпи глобального потепління, до 2100 року температура зросте на понад 4 градуси. Це матиме катастрофічні наслідки для сільського господарства і виробництва продовольства на планеті. Це також призведе до частіших екстремальних погодних явищ, таких як урагани, цунамі, повені та посухи.

Аби досягти цієї мети, до 2050 року підписанти Паризької угоди пообіцяли скоротити викиди парникових газів на 40 — 70%, а до 2100 звести їх до рівня, який планета зможе поглинати без шкоди для довкілля. Кожна країна має розробити власний план, як втілити в життя взяті на себе зобов’язання. Ці плани переглядатимуть кожні п’ять років.

Історичний момент ухвалення остаточної угоди COP21 на Конференції ООН з питань клімату 2015 року у французському містечку Ле Бурже (архівне фото 12 грудня 2015 року, на фото — виконавча секретарка Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Крістіана Фігерас, колишній генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, колишній міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус та колишній президент Франції Франсуа Олланд) Фото: EPA/CHRISTOPHE PETIT TESSON

Багаті країни також пообіцяли фінансово допомагати бідним перейти на відновлювані джерела енергії – до 2020-го щороку вони отримуватимуть по 100 млрд доларів.

Країною, яка нині найбільше забруднює атмосферу, є Китай. Саме позиція Пекіна тривалий час гальмувала підписання кліматичної угоди – Китай відмовлявся скорочувати викиди, щоби не завдати шкоди своєму економічному зростанню. Тепер Пекін наполягає, що готовий виконувати зобов’язання Паризької угоди – це підтвердив цього тижня під час візиту до Берліна прем’єр-міністр Лі Кедзян. У спільній заяві Китаю та Євросоюзу йдеться про те, що глобальне потепління є загрозою національній безпеці країн, а перехід на «чисту» енергію створить робочі місця та сприятиме розвитку економіки.

Росія також заявляє, що дотримуватиметься умов Паризької угоди, зазначаючи, що вихід із неї США негативно вплине на реалізацію кліматичної домовленості.

Як проявляються зміни клімату і хто найбільше страждає

За останні 100 років середня температура на планеті зросла на 0,85 градуса. Найшвидше це зростання відбувалося в 21 столітті – 2016-й став найтеплішим роком від початку спостережень у 1880-му.

Через глобальне потепління рівень світового океану на планеті зріс на 19 см. Стрімко тануть льодовики Арктики – з 1980-го року їхня площа зменшилася приблизно на третину.

Зростає частота екстремальних природних явищ – ураганів, повеней, посух.

Острівним країнам світу, таким як Мальдіви чи Кірібаті, загрожує затоплення. Згідно з прогнозами Climate Central, від підвищення рівня світового океану напряму постраждає половина населення Нідерландів, чверть мешканців В’єтнаму і кожен десятий житель Таїланду. У групі ризику – переважно країни Азії, але також європейські Бельгія, Данія, Велика Британія та Ірландія.

ООН прогнозує, що без рішучої боротьби зі змінами клімату у світі невдовзі з’являться «кліматичні біженці» – люди, які будуть змушені залишити свої домівки через природні катаклізми. Під загрозою також виживання багатьох видів риб, тварин і рослин, через збільшення кислотності води зникають коралові рифи. Зміни навколишнього середовища сприятимуть епідемії малярії, хвороб, які поширюються з водою, та недоїданню, попереджає Всесвітня організація охорони здоров’я.

Вихід США з кліматичної угоди загрожує виживанню острівних країн (на фото — вид на зруйноване цунамі селище на Мальдівах) Фото: EPA/UN Photo/Evan Schneider

Чому Дональд Трамп проти угоди і чиї інтереси він відстоює

Дональд Трамп пообіцяв вийти з Паризької кліматичної угоди ще під час своєї передвиборчої кампанії. Глобальне потепління він назвав «вигадкою китайців». Трамп мотивує свою позицію інтересами американських робітників і говорить про величезні втрати для економіки США.

«ВВП США втратить 2,5 мільярди доларів протягом 10 років, якщо США дотримаються вимог Паризької угоди, – заявив Трамп на мітингу з нагоди ста днів свого президентства. – Це означатиме закриття фабрик і заводів по всій країні. Але я цього не дозволю!»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вперед, у минуле: що означає відмова Трампа від підтримки зеленої енергетики

Аргументи Трампа підтримують його виборці з робітничого класу – особливо колишні шахтарі зі штатів Західна Вірджинія, Огайо та Пенсильванія, які залишилися без роботи через закриття вугільних копалень. Більше, ніж зростання рівня світового океану та майбутнє мешканців Кірібаті, їх хвилює власний економічний добробут уже сьогодні.

Проте не всі в американській адміністрації поділяють позицію президента. Переконати Дональда Трампа змінити думку щодо Паризької угоди намагалися Держсекретар Рекс Тіллерсон та міністр оборони Джеймс Меттіс. Донька Іванка навіть влаштувала батькові зустріч із кліматичним активістом Елом Гором – але марно.

Що станеться після виходу США з угоди

Вихід Вашингтона з угоди поставить під сумнів імовірність виконання Паризької угоди. Всі кліматичні загрози, про які попереджають науковці, стануть більш реальними.

Без того непрості взаємини Європейського Союзу і його окремих країн зі США ще більше загостряться. Ослаблення трансатлантичного альянсу стане серйозним випробуванням для глобальної стабільності та безпеки. Ангела Меркель матиме більше підстав говорити про розчарування Сполученими Штатами, а Ілон Маск припинить співпрацювати з командою Трампа. Натомість Китай отримає шанс проявити себе глобальним лідером.

Утім, процес виходу США з кліматичного договору буде тривалим. Сполучені Штати вже ратифікували Паризьку угоду, і вона набула чинності – тож країна має виконувати її вимоги протягом принаймні трьох років. Після закінчення цього терміну ще рік піде на узгодження формальностей, пов’язаних із виходом. США зможуть вийти з угоди не раніше, аніж наступного дня після президентських виборів, 4 листопада 2020 року. Якщо ці вибори виграє не Дональд Трамп, можна сподіватися на порятунок планети.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram