«Я цей #@& ховав»: хто такий Володимир Цемах та яка його роль у справі МН17

Фігуранта у справі катастрофи малайзійського Boeing рейсу MH17 на Донбасі Володимира Цемаха 5 вересня звільнили з-під варти під особисте зобовʼязання. Колишнього командира ППО бойовиків українські спецслужби затримали у місті Сніжне в кінці червня та висунули стандартне для бойовиків обвинувачення — «участь у терористичній організації», стаття 258-3 Кримінального кодексу. У Bellingcat очікували, що арешт матиме істотний вплив на розслідування об'єднаної слідчої групи JIT щодо катастрофи МН17, бо саме Цемах, ніби-то, допоміг приховати ракетну установку «Бук» і частину її екіпажа 17 липня 2014 року — заявляв він у 2015.

Коли 30 серпня 2019-го почали говорити про можливий обмін полоненими між Російською Федерацією та Україною, виникли побоювання, що Україна може видати Росії «ключового свідка» у справі про MH17. І ніби-то, саме через Цемаха обмін не відбувся. Зокрема про це заявив заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. Правоохоронці Нідерландів тоді повідомили про бажання допитати Цемаха, а Євродепутати закликали Зеленського не віддавати його Росії. Тепер же «важлива частина обмінного фонду» Володимир Цемах, імовірно, повернеться на непідконтрольну Україні територію за місцем реєстрації.

hromadske публікує матеріал розслідувачів Bellingcat про те, хто такий Цемах і чому його арешт був таким важливим для розслідування збиття МН17.

Викрадення і арешт

Володимира Цемаха викрали 27 червня 2019 року з його рідного міста Сніжне українські агенти, які «вирубили» і вивезли його з непідконтрольної території за підробними документами, замаскували його під паралізованого старого чоловіка в інвалідному візку. «Нова газета» розповіла, що арештувати Цемаха було легко, оскільки на момент затримання і викрадення він був напідпитку (його дружина також публічно заявила, що Цемах мав проблеми з алкоголем).

Два дні потому київський суд розпочав кримінальну справу проти Цемаха. Його підозрюють у скоєнні злочину за ст. 258-3 ч. 1 Кримінального кодексу України (створення терористичної групи або терористичної організації). Це стандартне звинувачення, яке українська влада висуває щодо сепаратистів. Це також підтвердили його адвокат та дочка. Втім, оскільки Цемах, як повідомляється та як заявляє він сам, влітку 2014 року був командиром підрозділу протиповітряної оборони у Сніжному, а також враховуючи, що українські спецслужби ризикнули провести складну операцію в тилу ворога, більшість спостерігачів, звісно, пов’язали його арешт з МН17.

Ліворуч: Цемах на Саур-Могилі на південь від Сніжного, 27 травня 2018 року; праворуч: одна з фотографій Цемаху, які з'явилися в мережі, зроблених після його арештуз розслідування Bellingcat

2 червня Євген Тинянський, представник самопроголошеної «Донецької народної республіки» (ДНР) опублікував нову інформацію про арешт, зокрема перше зроблене після арешту фото Цемаха (яке надіслав його дружині український адвокат). На ньому видно рану на чолі. Тинянський також опублікував копію військового посвідчення Цемаха, яке було видане на початку 2015 року, де вказано, що станом на 23 жовтня 2014 року Цемах очолював протиповітряну оборону військової частини 08801 (також відомої як «1-а Слов’янська бригада») і мав звання підполковника. Він додав, що цього Цемах не служив у ППО, але був комендантом Сніжного, очолюючи невеликий загін.

Тинянський думав, що Україна помилково пов’язала його з МН17. Дочка Цемаха також заперечувала те, що до кінця 2014 року її батько командував ППО. За її словами, на момент збиття МН17 він був звичайним бійцем і стояв на блокпосту.

Фотографія військового посвідчення Цемаха, опублікована представником самопроголошеної «ДНР» Євгеном Тінянскімз розслідування Bellingcat

Проте, якщо не брати до уваги цей документ, можна знайти у відкритих джерелах багато доказів того, що на момент збиття МН17 (у будь-якому випадку до 23 жовтня 2014 року) Цемах уже командував загоном ППО. Наприклад, на сторінці Цемаха в «Одноклассниках» помітно, що принаймні 24 серпня 2014 року він уже служив у ППО, оскільки на фото з цією датою він зафіксований на зенітній установці ЗУ-23, встановленій на вантажівці. Ба більше, на одному з фото на машині написано «ППО ЗРВ [зенітно-ракетні війська] Сніжне»:

Крім того, 5 липня 2019 року, невдовзі після арешту Цемаха, колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Гіркін (також відомий як Ігор Стрєлков) спростував аргумент Тинянського на захист Цемаха. Коментуючи арешт Цемаха на своїй сторінці у ВК, Гіркін заявив, що «Борисич» (позивний Цемаха, який походить від його по батькові) справді командував ППО у Сніжному у липні-серпні 2014 року. Гіркін також зазначив, що до цього Цемах відзначився як командир мобільних розрахунків ЗУ-23 у Семенівці — село під Краматорськом, яке було одним із міст, де велися бої за Слов’янськ.

У своєму дописі Стрєлков знову заперечує причетність будь-яких сепаратистів, зокрема Цемаха, до збиття МН17. Він дипломатично заявляє, що у «Борисича» не було засобів, здатних збити «Боїнг». Раніше Гіркін неодноразово заявляв, що сепаратисти не збивали МН17. При цьому, він утримується від звинувачення української сторони у збитті «Боїнга», що змушує багатьох припускати, що він опосередковано натякає на відповідальність російських військових.

Пост Гіркіна (Стрєлкова) в мережі ВК від 5 липня 2019 рокуз розслідування Bellingcat

Те, що Цемах командував ППО 1-ї Слов’янської бригади, також відповідає версії Гіркіна, оскільки це формування складалося із загонів, якими безпосередньо командував Гіркін під час боїв за Слов’янськ.

Після того, як 5 липня 2014 року сепаратисти покинули Слов’янськ, ці загони були направлені у Донецьк та прифронтові населені пункти Моспіно, Іловайськ, Шахтарськ, Торез та Сніжне. Згодом, вже після відставки Стрєлкова з посади «міністра оборони ДНР» 14 серпня 2014 року, їх переформатували у «1-у Слов’янську бригаду».

5 липня 2019 року український новинний сайт The Babel повідомив, посилаючись на представників української розвідки, що Цемах був причетним до військових поставок з Росії та відповідав за протиповітряну оборону свого батальйону. За даними The Babel, з 26 червня 2014 року Цемах командував батальйоном протиповітряної оборони. Також повідомляється, що українські правоохоронці перевіряють Цемаха на причетність до пошкодження українських літаків Су-25 у червні 2014 року (впродовж цього місяця ВВС України втратили декілька Су-25 у південному районі Сніжного).

До збиття МН17 не було відомо про наявність у сепаратистів зенітних комплексів великої висотності. Гіркін пізніше написав, що влітку 2014 року із засобів ПВО у його розпорядженні були лише 5 ПЗРК 9К38 «Голка», близько десяти двоствольних зенітних автоматичних пушок ЗУ-23, дещо більше зенітних кулеметів НСВ “Стрімчак” і один “регулярно несправний” зенітний ракетний комплекс малої висотності “Стріла-10”.

На декількох старих фотографіях в альбомі Цемаха, присвяченому його службі у Збройних силах СРСР, помітні самохідні зенітні установки ЗСУ-23-4 “Шилка”. На фотографіях, ймовірніше, присутні установки у варіанті ЗСУ-23-4М2 без радарів і з приладами нічного бачення, пристосованих для Афганської війни. Сам Цемах присутній на фото у шоломі на фоні одного з таких комплексів. Це свідчить про те, що під час Афганської війни він був оператором або навіть командиром такої установки. На одній з фотографій часів його служби також присутня “Стріла-10”, хоча явні ознаки того, що він був оператором і цієї системи, на фото відсутні.

Старе відео і нові докази

Виявлений нещодавно матеріал — це нове свідчення того, що Цемах командував сепеаратистським загоном протиповітряної оборони. 6 червня 2019 року користувачі Twitter виявили і поділилися посиланнями на документальний фільм 2015 року, де є кілька інтерв’ю з Цемахом та іншими сепаратистами. Документальний фільм «Брат на брата», який складається із 14 частин, опублікований на YouTube 10 червня 2015 року регіональним відділенням прокремлівської націоналістичної «опозиційної» партії «Родина», яка зняла його в межах, за їхніми словами, «гуманітарно-культурної поїздки на Донбас».

У шостій частині фільму, знятій на початку 2015 року, Цемах розповідає про командування операціями на південь від Сніжного влітку 2014 року. Під час інтерв’ю його називають командиром ППО. Це також згадується в рукописних замітках з воєнного щоденника Цемаха, які також присутні в документальному фільмі. Найбільш ранній із показаних записів датована 31 липня 2014 року. В ній Цемах уже описує застосування зенітних установок ЗУ-23.

Рукописна нотатка у військовому щоденнику Цемаха від 31 липня 2014 рокуз розслідування Bellingcat

Випадкове відеозізнання

Попри свідчення про його службу в ППО у Сніжному під час збиття МН17, в документальному фільмі за участі Цемаха також, очевидно, є зізнання особистої причетності Цемаха до переховування установки «Бук» після її застосування 17 липня 2014 року. Третя частина фільму переважно знімалася в районі села Нікішкіно, де Цемах воював узимку 2015 року під час боїв за Дебальцеве. Рухаючись до Нікішкіно з півдня, знімальна група зупиняється біля переїзду в районі Петропавлівки — шахтарського села, розташованого всього за 1 кілометр на схід від місця, де в МН17 влучила ракета «Буку», в неподалік якого впала частина уламків літака. Потім Цемах розповідає про збиття цивільного літака.

Цемах: Ну вот здесь «Боинг» падал, начиная с Петропавловки и до Грабово. Это большой довольно разлет [обломков], километров на 10. Это он падал, Боинг…

Невдовзі після цього запитання, яке поставили Цемаху, очевидно було вирізане. З контексту вірогідно, що Цемаха запитали, чи хоче він говорити про наявність того дня у сепаратистів установки «Бук». Потім Цемах, імовірно, визнає, що з підконтрольної Росії /сепаратистам території була запущена ракета «Бука», і що він сам брав участь у приховуванні установки після події МН17

Цемах: — Не, а что, расскажу… Он «Сушку» [т.е. Су-25] сломал. Ну это потом, да… [Цемах делает жест в сторону камеры, как будто ожидает, что впоследствии эта часть будет вырезана] — он «Сушку» поломал, да. А «Сушка» вторая сбила «Боинг». Это я в курсе. Я этого пацана вытаскивал, я этот *звуковой сигнал* [Бук] прятал. Я вам покажу даже, где он стартовал, и где я его забирал [Цемах сміється].

Інтерв'юер: — Спасибо, Ильич, спасибо.

Цемах: — Не, реально, вы просто не знаете, что тут творилось…

Ліворуч: кадр інтерв'ю, мабуть, з визнанням Цемаха; справа: місце зйомки інтерв'ю, геолокація в районі Петропавлівки (координати: 48.148829, 38.544846)з розслідування Bellingcat

Під час монтажу момент, коли Цемах називає те, що він ховав, заглушили звуковим сигналом, одначе рухи його рота дають зрозуміти, що в цьому слові є звук «у».

Після виявлення цього відео деякі російські блогери і ЗМІ заявили, що на заглушеному моменті Цемах каже не «Бук», а «х*й». Відповідно до цієї інтерпретації, він називає «х*єм» людину, яку він «витягував» [«этот х*я прятал»]. Однак це пояснення суперечить тривалості заглушеного фрагмента, граматиці російської мови і контексту розповіді Цемаха. Якщо він справді мав на увазі людину, то російською він повинен був вживати родовий відмінок для іменника — живої істоти [«этого х*я прятал»], тобто заглушити довелось би п’ять складів. Якщо ж він сказав «я этот Бук прятал», то заглушені були тільки три склади.

Відтак сценарій з уживанням слова «х*й» видається неправдоподібним з погляду фонетики, граматики і семантики. Однак, якщо припустити, що Цемах каже «я этот Бук прятал», то цей уривок інтерв’ю стає осмисленим.

Попри те, що Цемах був командиром ППО, він, найімовірніше, не брав участі безпосередньо у збитті МН17. Відсутні докази того, що він коли-небудь навчався застосовувати зенітні ракетні комплекси «Бук», а опубліковані записи телефонних розмов показують, що екіпаж «Бука» прибув з Росії.

І все ж, фраза «Я этого пацана вытаскивал, я этот [Бук] прятал. Я вам покажу даже, где он стартовал, и где я его забирал» свідчить про те, що Цемах брав участь в евакуації установки «Бук» і принаймні одного з членів її екіпажу після подій МН17. Ми дуже мало знаємо про пересування «Бука» після події.

Згідно з реконструкцією Міжнародної слідчої групи (JIT) на чолі з Нідерландами, після збиття «Бук» своїм ходом повернувся у Сніжне, втім в реконструкції не поточнюється, коли саме це сталося.

З перехопленої телефонної розмови від 21:32 між членами «ГРУ ДНР» Леонідом «Кротом» Харченком і Едуардом «Рязанню» Гілазовим ми знаємо, що евакуація «Бука» та його екіпажу пішла не за планом — один із членів екіпажу відбився від своїх колег, і його довелося везти в Сніжне з невстановленого блокпоста. Дехто припускав, що у своєму зізнанні цемах має на увазі саме цього «пацана», але невідомо, чи це так.

Чи не все, що розповів Цемах, правда: він також згадує теорію змови, згідно з якою «Бук» збив український літак Су-25, а водночас інший Су-25 збив MH17. Це не нова теорія: її обговорювали члени батальйону «Оплот», які знімали своє прибуття на місце аварії в районі села Грабово незабаром після збиття MH17.

З повної розшифровки запису випливає, що навіть коли сепаратисти усвідомили, що впав цивільний літак, вони все ще були впевнені, що їх сторона також збила український військовий літак, і тому продовжували пошуки пілотів.

На відео один з командирів говорить: «говорять, «сушка» збила цивільний літак, а наші збили військовий [літак]». Далі інший бойовик на місці падіння каже: «військовий літак збив ось цей, а наші збили військовий [літак]. Вони вирішили так зробити, щоб виглядало, ніби ми збили [цивільний] літак».

Однак на користь цієї версії немає жодних свідчень (жодна зі сторін конфлікту не представила свідчення збиття українського літака 17 липня; ця версія також спростовується російськими даними радара від 2016 року). Крім того, ця версія суперечить висновкам Ради з безпеки Нідерландів, Міжнародної слідчої групи і російського державного концерну «Алмаз-Антей», які всі погоджуються, що малайзійський «Боїнг» був збитий ракетою «Бука», а не ракетою «повітря-повітря».

З графіка видно, що тільки у випадку з «буком» відсутня значуща десинхронізація оригіналу і симульованої мовиОтримані два аудіофайлу можна прослухати тут: сценарій «Х*й» і сценарій «Бук»

Що значив арешт Цемаха для справи MH17?

Незалежно від того, якою була реальна роль Цемаха 17 липня 2014 року, його арешт міг значно вплинути на розслідування Міжнародної слідчої групи і подальший суд. Якщо його заява, зроблена в 2015 році, про те, що 17 липня 2014 р він допомагав ховати установку «Бук» і частину її екіпажу, виявиться правдою, то він стане важливим свідком або, можливо, навіть обвинуваченим у сприянні злочину і перешкоджанні розслідування. Навіть якщо він перебільшив свою роль в день збиття, з урахуванням його посади командира місцевого загону ППО він повинен був володіти достатньою інформацією, щоб стати цінним свідком звинувачення.

Той факт, що на даний момент він звинувачується в Україні за статтею, яка не має стосунку до MH17, може говорити про те, що українська влада і, можливо, міжнародне слідство намір запропонувати йому угоду зі слідством і закрити українську кримінальну справу, якщо він добровільно погодиться свідчити у міжнародній справі MH17. Таке рішення може забезпечити його фізична присутність в суді Нідерландів, чого не можна було б досягти, якби він звинувачувався у справі MH17 (конституція України не дозволяє екстрадувати її громадян в інші країни).

Свідчення Цемаха в суді можуть підвищити легітимність судочинства, оскільки досі невідомо про арешт будь-яких інших осіб, безпосередньо причетних до військових операцій «ДНР» на місці і під час збиття МН17. Колишня посада Цемаха дозволить йому пролити світло не тільки на конкретні події в день збиття, але й на ланцюжок командування, що буде становити особливий інтерес для голландського суду.

Водночас російська сторона спробує знецінити його можливі свідчення, особливо з урахуванням обставин його арешту. Російські та сепаратистські коментатори вже поширюють версію, що Цемаха можуть «накачати наркотиками», щоб витягнути з нього неправдиві свідчення. Таким чином, головне питання, яке визначить важливість Цемаха для суду, — чи зможе він підкріпити свої свідчення об'єктивними доказами. І хоча він імовірно, не мав фізичного доступу до залишених удома архівів або документів, він напевно, мав доступ до своїх акаунтів в соціальних мережах.