Як коронавірус вплинув на українську торгівлю, та чим він був корисним для економіки?
Пандемія коронавірусу та карантин спричинили небачену за останнє сторіччя економічну кризу. Закриті крамниці зменшили попит на товари, а попит на деякі послуги скоротився майже на 100%. За останніми розрахунками Світової організації торгівлі, падіння обсягів міжнародної торгівлі через COVID-19 цьогоріч може становити до 18,5%, що боляче вдарить по експортоорієнтованих економіках. Однак для України така ситуація може навпаки бути вигідною. hromadske з’ясувало, як пандемія вплинула на українські експорт та імпорт, чим і з ким торгувала Україна та чому коронавірус може піти на користь економіці.
Коронавірус і українська зовнішня торгівля
За офіційними даними Державної служби статистики України, у першому півріччі 2020 року Україна дещо скоротила обсяги експорту своїх товарів за кордон. Загалом за перші 6 місяців цього року, на які припав пік економічної кризи та найжорсткіший карантин, український експорт скоротився на 6,4% (проти першого півріччя попереднього року) або ж на півтора мільярда доларів.
Набагато суттєвіше постраждав імпорт товарів до України — він впав на 14,3% або ж на понад чотири мільярди доларів. Загалом Україна експортувала товарів на 23 мільярди доларів, а завезла з-за кордону — на 24.
«Під час карантину експортні галузі в Україні продовжували працювати, а от закриті крамниці суттєво зменшили попит на імпортну продукцію. Найбільше впав енергетичний імпорт. Суттєво впав ще й імпорт послуг. Українці перестали їздити за кордон, витрачати гроші на відпочинок там», — пояснив hromadske старший економіст аналітичної організації CASE-Україна Володимир Дубровський.
Чим найбільше торгувала Україна?
Чи не найбільше скорочення експорту відбулося в металургії. Експорт чорних металів та виробів зі сталі та чавуну — це майже п’ята частина всього українського експорту. Через зупинення інфраструктурних проєктів та замороження будівництва в усьому світі, попит на металопродукцію суттєво скоротився.
Скорочення імпорту від початку року пов’язане не лише з карантином та кризою, але й з рекордним падінням цін на нафту. У квітні на світових біржах нафту чи не вперше в історії продавали за від’ємними цінами, тобто продавці доплачували за те, щоб у них забрали нафту.
Хто найбільші торговельні партнери України?
Найбільшим торговельним партнером України, як і раніше, є Євросоюз. Туди за перші пів року 2020-го Україна продала товарів на загальну суму $8,52 млрд (37% всього експорту), а імпортувала звідти на $10,34 млрд (майже 43% всього імпорту). Експорт до Китаю останніми роками дуже стрімко розвивається. Торік він перевершив український експорт до Росії, яка довгий час була найбільшим торговельним партнером України. Якщо поглянути на торгівлю у розрізі конкретних країн, а не їхніх об’єднань, то ситуація кардинально зміниться.
Чим падіння торгівлі було корисним для економіки?
Від початку року в Україні зафіксували перевищення експорту над імпортом — так званий дефіцит торгівлі. У першому півріччі 2020 року різниця становила 1,27 мільярда доларів. Для порівняння, минулого року цифра була майже втричі більшою.
Скорочення імпорту — це погана новина для уряду, адже найбільшим наповнювачем державної скарбниці є саме податок на додану вартість, який сплачується із ввезених на територію України товарів (ПДВ з імпорту приносить кожну третю гривню доходів бюджету). Отже, що меншими є обсяги імпорту, то менше грошей до бюджету збирає уряд.
Однак більше експорту, ніж імпорту вигідне гривні, адже означає, що економіка втрачає менше іноземної валюти на торгівлі. «Як результат, українська гривня на відміну від інших валют країн із ринками, що розвиваються, не зазнала девальвації», — повідомив голова департаменту макроекономічних досліджень групи компаній ICU Сергій Ніколайчук.
А зважаючи на те, що окрім торгівлі товарами, валюта в економіку надходить ще й через інвестиції, державні запозичення та грошові перекази трудових мігрантів, то така ситуація сприяє зміцненню гривні.
«НБУ не дав гривні суттєво зміцнюватися: всю надлишкову валюту викуповували до резервів, збільшуючи фінансову стійкість і закладаючи фундамент для того, щоб підтримувати курс гривні надалі», — зазначає Володимир Дубровський.
За даними Держстату, у квітні та травні 2020 року українська торгівля взагалі була «позитивною», тобто експорт перевищував імпорт на майже пів мільярда доларів. Загалом, із фінансової точки зору, коронавірусна криза не надто сильно нашкодила Україні.
«Українська структура економіки виявилася достатньо стійкою до прояву коронавірусу. І значна питома вага сільськогосподарської продукції у виробництві та експорті — це лише один із факторів цього. Серед інших — стрімке падіння цін на енергоносії, що зменшило витрати на їхній імпорт; стійкість попиту на ІТ-послуги вітчизняних компаній; відносно високі ціни на залізну руду та металопродукцію; високий попит на послуги вітчизняних заробітчан та інші», — додають у ICU.
Однак наразі існує ризик того, що у наступні місяці ситуація погіршиться, адже реалізується так званий відкладений імпорт: люди почнуть купувати більше імпортних товарів, від яких вони відмовлялися під час жорсткої фази карантину, наприклад авто. Ефект відкладеного імпорту вже частково проявився у червневій статистиці (останній на сьогодні) — тоді імпорт перевищив експорт на 647,5 мільйона доларів — найбільше від початку 2020 року.