Якими будуть долар, ціни та чи сильно впаде економіка: як уряд, НБУ й експерти оцінюють наслідки коронакризи для України

Від урядових оптимістів до песимістів з МВФ

У липні та серпні в Україні та світі вийшла низка оновлених економічних прогнозів, у яких погіршуються перспективи розвитку української економіки у 2020-му та наступні роки. Одним із перших був прогноз ключового кредитора України — Міжнародного валютного фонду. Цифри там найбільш песимістичні — падіння на 8,2% у 2020 році (для порівняння, уряд відштовхується від падіння економіки на 4,8%). «Думаю, МВФ дав нам настільки негативний прогноз з огляду на те, що ми залежні від світового попиту, який наразі падає в усьому світі. Це впливає й на обсяги міжнародної торгівлі», — каже виконавчий директор аналітичної організації CASE-Україна Дмитро Боярчук.

На противагу МВФ, український уряд залишається «оптимістом» на стільки, на скільки це можливо у 2020 році. Наприкінці липня там затвердили новий макроекономічний прогноз для української економіки — це такий документ, на підставі якого Мінфін вже влітку починає складати бюджет на наступний рік. На відміну від прогнозу МВФ та інших установ, похибка у макроекономічному прогнозі може дорого коштувати державі. Наприклад, наприкінці 2019 року в макроекономічний прогноз закладали очікування зростання курсу долара, яке відобразили і у бюджеті на 2020 рік. Через це вже у перший місяць цього року, ще до початку карантину та економічної кризи, бюджет недоотримав близько чверті запланованих доходів. Ці недоотримані кошти уряду доводилося позичати під досить великі відсотки.

«Прогноз уряду виглядає оптимістично, зростання більше 4% на рік. Зазвичай після великого падіння економіки таке швидке відновлення можливе. Водночас такому прогнозу можуть завадити низка ризиків, зокрема те, як розвиватиметься ситуація з пандемією та як із кризи виходитимуть наші торговельні партнери», — говорить Євгенія Охтирко, аналітикиня інвестиційної компанії Concorde Capital.

«Варто розуміти, що офіційний прогноз Мінекономіки — це політичний прогноз. Однак для мене велике питання — що буде відбуватися восени: тоді проявиться відкладений імпорт, а експорт навпаки скоротиться. Також проявляться проблеми з МВФ: коли у вересні фонд нам не надасть траншу, то виникне багато запитань», — каже Дмитро Боярчук.

Курс долара

Валютний курс в Україні цьогоріч вже встиг стати однією з причин неявного конфлікту між урядом та Національним банком. На початку липня цей конфлікт переріс у відставку колишнього голови НБУ Якова Смолія, яку він пояснив «політичним тиском».

Уряд закладав на 2020 рік курс долара на рівні 29,5 гривні. Насправді ж такого курсу за 7 місяців жодного разу не було. Навпаки, гривня час від часу навіть зміцнюється. Для пересічних українців, що отримують зарплати у гривнях, зміцнення національної валюти є хорошою новиною. Однак для уряду це означає невиконання плану з надходжень до бюджету та нестачу коштів у державній казні для фінансування освіти, армії, будівництва доріг та медицини — і це все у розпал кризи.

Який же курс валют пророкують на майбутнє? Уряд у затвердженому макроекономічному прогнозі сподівається, що наступного року курс долара в Україні зросте до 29,1 гривні (проти 27,6 станом на початок серпня). Базуючись на цьому курсі, уряд розраховуватиме й надходження до бюджету, зокрема від його найбільшого наповнювача — податку на додану вартість з імпорту (на нього припадає майже третина всіх доходів). У 2022 році в уряді прогнозують незначне падіння курсу долара — до 28,8 гривні.

Дещо менший прогноз на 2021 рік дає Україні МВФ. Там очікують, що американська валюта має коштувати 28,9 гривні. Водночас до кінця 2020 року МВФ пророкує різкий обвал гривні — до 30 гривень за долар попри те, що навіть під час піку кризи, яку спричинив карантин (наприкінці березня 2020 року), долар в Україні коштував щонайбільше 28,18 гривні.

Національний банк, від дій якого залежить, скільки коштуватиме долар в Україні, замовчує прогнози щодо курсу. Там бояться, що це значення банки та українці можуть сприйняти за певний орієнтир, що спотворить ситуацію на валютному ринку. Однак раніше Нацбанк повідомляв, що уряд у своїх прогнозах завищував курс валют, що й ставало причиною невиконання бюджету.

Експертні організації та інвестиційні компанії, яких напередодні опитало Міністерство розвитку економіки, очікують, що наступного року долар в Україні подорожчає до 28,6 гривні, а до кінця 2020 року коштуватиме в середньому 27 гривень. В інвестиційній компанії ICU також не очікують, що курс валют буде суттєво коливатися: «Найближчим часом ми не очікуємо, що проявлять себе несподівані фактори, які можуть вплинути на курс. Тому, найімовірніше, він коливатиметься в межах коридору 27,5-28 гривень за долар із можливим незначним укріпленням», — пояснив hromadske старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович. У Concorde Capital також прогнозують, що, за умови продовження політики незалежного Національного банку, курс долара буде щороку зростати щонайбільше на 5-10%.

Ціни

Національний банк ще у 2015 році поставив собі за мету довести інфляцію в Україні з понад 40% до близько 5% у річному вимірі. Свою ціль НБУ перевиконав: станом на липень 2020 року річна інфляція в Україні становить 2,4%. Нацбанк очікує, що ціни в Україні щороку зростатимуть на 4-6%, тобто в межах цільового діапазону. Зокрема, за підсумками 2020 року НБУ прогнозує 4,7% інфляції, на 2021 — 5,5%, а на 2022 рік — 5%.

Дещо вищі прогнози наводять інвестиційні фонди та аналітичні організації — 5,8% у 2020 році та 6% у 2021 році. Зокрема, там очікують, що попит на товари та послуги серед українців буде поступово відновлюватися після «локдауну», що призведе й до зростання цін.

Попри стримані очікування Нацбанку та експертів, уряд заклав у свій прогноз інфляцію на рівні 7,3% у 2021 році, а напередодні міністр розвитку економіки заявляв, що зростання цін в Україні потрібно «розігнати» до 8-9%. Річ у тім, що для урядовців висока інфляція така ж вигідна, як і високий курс долара, оскільки так їм легше виконувати план із доходів бюджету та знаходити гроші на всі необхідні видатки.

Наскільки глибока криза, та коли відновиться економіка?

МВФ прогнозує падіння українського ВВП на 8,2%, Світовий банк — на 3,5%, уряд заклав падіння на 4,8%, а Нацбанк та аналітичні організації й інвестиційні фонди — на 6%. Однак щодо відновлення української економіки дані наявних нині макроекономічних прогнозів дещо різняться.

Традиційно найбільш песимістичні прогнози надає Міжнародний валютний фонд. Там очікують, що після стрімкого падіння у 2020 році, український ВВП зросте лише на 1,1% у 2021 році — це повільніше, аніж відновлення економіки світу, яке МВФ прогнозує на рівні 5,4%. Оптимістичніше налаштований Світовий банк, який очікує, що українська економіка після кризи зросте на 3%.

Прогнози уряду, Національного банку, інвестиційних фондів та аналітичних організацій об’єднує те, що вони розраховують на відновлення української економіки до рівня 2019 року лише у 2022 році. Найоптимістичніше налаштований уряд: там заклали у макропрогноз зростання українського ВВП на 4,6% у 2021 році та 4,3% у 2022 році. У Нацбанку наводять більш стримані прогнози — ріст по 4% у 2021-2022 роках. Таким чином, за підрахунками НБУ, українська економіка у 2022 році зросте лише на 1,67% порівняно з 2019 роком.

Експерти, інвестиційні фонди та аналітичні організації, які брали участь в опитуванні Мінекономіки, очікують на поступове відновлення економічного зростання після 2020 року. Ріст ВВП у 2021 році вони прогнозують на рівні 3,2%, а у 2022 році — на 4,1%. У компанії Concorde Capital також очікують, що економіка України у 2020 році скоротиться приблизно на 6%: «Ми очікуємо, що у 2022 році можна буде вийти на докарантинний рівень і наслідки кризи буде подолано», — каже Євгенія Охтирко.

Однак всі наведені прогнози на наступні роки дуже неточні. Експерти та МВФ зазначають, що ці цифри можуть змінитися залежно від того, як розвиватиметься ситуація з поширенням коронавірусу. У Нацбанку прогнозують зростання попиту на цифрові рішення та ІТ-послуги, зменшення попиту на офісні приміщення та активніший розвиток внутрішнього туризму. Несуттєву зміну споживацьких звичок прогнозують й аналітичні організації у консенсус-прогнозі Мінекономіки. Там також очікують на активну цифровізацію фінансової сфери, роздрібної торгівлі та сфери охорони здоров’я.